Тимофій Федорець

Рік народження: 21 вересня 1988 року. Місце народження: м. Дніпропетровськ.

Освіта: Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара (історичний факультет).

Захоплення та уподобання: Люблю життя, людей, футбол, посмішки, іноземні мови, подорожі.

Літературна творчість: Вірші друкувалися у журналах «Дніпро»(Київ), "Арт-Шум" (Дніпропетровськ), "Стых" (Дніпропетровськ). Співавтор колективного збірника "Лілея" (2008). Автор книги поезій "Йдучи по місту" (Дніпропетровськ, 2008).

Посилання на твори в інтернеті: artvertep.com/authors/4552/article/8678.html

Конкурсні твори:

На якійсь дивовижній гойдалці,
Він завжди по життю знаходився,
Вибираючи поміж совістю
І тим що залишилося.

Не завжди він мав силу втриматись,
Від спокуси, що надавалася,
Але коли все ж вдавалося
Він почувався щасливим.

***

В полоні шаленої пристрасті
Втрачалися особистості,
Питання прості і безглузді,
І ось вже колишні друзі\
В миттєвому поцілунку
Змінили свої стосунки.
Минулі дарунки й побачення
Набрали іншого значення.
Бачиш, як трапиться іноді.
Міцні здавалося б стіни
Він зруйнував за мить.
«Тепер вже навічно разом ми!»
Та давить думка нав'язлива,
Потроху складається пазлом,
Життя, це постійне повторення,
Якщо таке перетворення
Щомиті відбутися може,
Боже!
Яке ж крихке воно те,
Чим люди отут пишаються,
Що ж залишається?...
Тільки ловити момент.

***

Вона бажає йому щастя,
А він бажає щастя їй,
Дійти їм згоди не вдасться
Без бійки…

***
Гуманіст – Гуморист

Кидаєш лайкою в публіку ти,
Чекаєш на регіт відвертий,
Одне лиш бажання – відволікти
Їх від думки про смерть…

***

Шукати, шукати, шукати!
Рухатись, рухатись, рухатись!
Шухляди, шухляди, шухляди
Відчинені,
сповнені мотлохом,
Що складений безладом.
Вибір на смак,
Несмак…
Але ж власний!

***

Кривий Ріг

Він намагавсь сховатися від шахт,
Важке повітря заважало йому дихати,
Охоплював потроху справжній жах:
Як можна до такого звикнути?
Але ж живуть ці тисячі і тисячі!
Кохають і народжують, й вмирають,
Цього всього не помічаючи.
І таким буває рай.

***

Одинадцять років разом!
Не ювілей, а все ж таки!
Когось із молоді молоді вразить,
Та навіть з її ровесників.
Одинадцять років разом!

Одинадцять років разом!
Спільне життя та спільні ночі,
Жодної сварки, неприємної фрази!
Ніби той рай до якого так хочуть!
Одинадцять років разом!

Одинадцять років разом!
Багато подорожей, приємні спогади,
І він перед нею не блазень,
І вона відкрита повністю.
Одинадцять років разом!

Одинадцять років разом!
Ні, не кохання, все ж таки!
Чому ж тоді так прекрасно?
Просто він іграшковий ведмедик...
Одинадцять років разом!