Архієпіскоп Гавріїл

Архієпіскоп Гавріїл (в миру - Василь Федорович Розанов)
(1781 p. - 1858 p.)

Народився в сім'ї сільського священика Костромської єпархії. У 1803 році закінчив семінарію Трійце-Сергієвої лаври. Викладав у семінаріях. 15 жовтня 1811 року постригся у ченці під іменем Гавріїл у Олександрійській Лаврі С.-Петербурга. Працював ректором Вологодської та Ярославської семінарій. 22 травня 1828 року Гавріїл отримав призначення на Катеринославську кафедру, яка за площею і населенням була однією з найбільших в імперії і охоплювала Катеринославську, Херсонську і Таврійську губернії. 31 грудня 1832 року став архієпископом. 9 травня 1837 року, у зв'язку з розподілом єпархії, був призначений архієпископом Херсонської і Таврійської єпархії з центром у Одесі. З 1 березня 1848 року до лютого 1858 року - архієпископ у Твері. Помер 8 вересня 1858 року.

Залишив по собі добру пам'ять на Катеринославщині. Саме завдяки його клопотанням був повністю відбудований і освячений у 1834 році Преображенський собор. Близько половини коштів, потрібних для його спорудження, було зібрано мешканцями міста. Будівництво храму стимулювало розвиток нагірної частини міста. За ініціативою Гавріїла старі і тісні дерев'яні споруди катеринославської семінарії були добудовані новим кам'яним флігелем, а згодом для семінарії придбали просторий кам'яний будинок.

Він першим розпочав цілеспрямовану працю дослідження історії Катеринолавщини і Південної України в цілому.

Гавріїл збирає архівні документи, розшукує рукописні і речові пам'ятки, - народні легенди, перекази, відомості старожилів. Знайдені історичні матеріали стали ґрунтовною базою його досліджень. З цих досліджень три стосуються історії Катеринославщини. Це - «Устное повествование бывшего запорожца Никиты Леонтьевича Коржа», 1842, «Историческая записка о заложении в Екатеринославе соборного храма и начале самого города», 1846, «Историческая записка о Самарском Пустынно-Николаевском монастыре», 1838. Головною працею його життя стали «Очерки повествования о Новороссийском крае из оригинальных источников почерпнутых» (1857), де серед інших матеріалів є відомості про заснування найбільших міст Південної України, зокрема Катеринослава, історії його створення і будівництва, написаного на широкій базі історичних джерел.