Усе починалось з наметів та розбитих «грунтовок» – історія знаменитого літнього табору Дніпропетровщини

Багато мешканців Дніпра та області відпочивали у літньо-оздоровчому таборі “Дубовий гай”, який розташований в селі Орлівщина.

На відміну від багатьох літніх таборів, “Дубовий гай” пережив часи лихоліття. Не в останню чергу цьому сприяло і те, що він належить досить потужному вишу Дніпра – Українському державному хіміко-технологічному університету.  

А три четверті століття тому, на початку 1950-х років, табір було засновано тоді ще Дніпропетровським хіміко-технологічним інститутом фактично у дикій природі посеред дубового лісу.  

Мешкали тоді відпочівальники у туристичних наметах. Про побутові зручності у той час не було і мови. Окремою пригодою був шлях до табору, який розбитими грунтовими шляхами, які могла подолати лише потужна техніка. 

А 60 років тому, у 1966-му тут почали будувати капітальний 2-поверховий житловий корпус, в якому відпочивальники мали змогу жити і літом, і взимку.  

Про історію відомого табору нагадали в Музеї історії УДХТУ: 

“Цілі покоління студентів, викладачів та співробітників інституту провели свої найкращі літні дні у студентському таборі «Дубовий гай», історія якого розпочалася у 1950-х роках. 

Цей легендарний куточок ДХТІ заснували в мальовничій місцевості Новомосковського лісгоспу — посеред вікових дубів, зовсім поруч із прохолодною річкою Самарою. Дорога до табору на той час була справжньою пригодою: відпочивальники добиралися сюди вантажівками або автобусами по ґрунтових шляхах. 

Уже в 1960-х роках табір працював на повну потужність у три зміни — з початку липня й аж до кінця вересня. За одне літо тут встигали оздоровитися та набратися сил близько 500 осіб: студенти, викладачі, співробітники інституту та їхні родини. Жив табір романтичним туристичним побутом: відпочивальники мешкали у 56 п'ятимісних наметах та чотирьох дерев’яних будиночках.  

Проте інститут дбав про розвиток інфраструктури, і в 1966 році стартувало будівництво капітального двоповерхового корпусу, розрахованого на цілорічний — як літній, так і зимовий — відпочинок. 

Оскільки табір мав статус спортивного, дисципліна та рух тут були на першому місці. Усіх мешканців обов'язково розподіляли за спортивними відділеннями: веслування, спортивна гімнастика, спортивні ігри та загальна фізична підготовка (ЗФП), де тренувалася більшість викладачів та студенти зі спеціальної медичної групи. Тренування проводилися двічі на день по 4–5 разів на тиждень. Для цього «Дубовий гай» мав чудово оснащене гімнастичне містечко та інші спортивні споруди, лад і ремонт на яких відпочивальники підтримували самотужки. Важливою місією викладачів кафедри фізичного виховання було навчання плаванню: тих, хто не вмів триматися на воді, вчили безпосередньо в Самарі, і наприкінці зміни вони успішно складали суворі нормативи на значок ГТО ІІ ступеня. 

Енергію для таких навантажень забезпечувало якісне триразове харчування. До речі, у їдальні табору завжди панувала атмосфера взаємодопомоги — студенти дружно чергували, допомагаючи забезпечувати затишок та порядок для всієї великої табірної родини. 

Справжнім серцем табірного життя були захоплюючі командні турніри. Спортивний азарт не вщухав ні на мить: щодня тут влаштовували запеклі змагання з футболу, настільного тенісу, а для любителів інтелектуальних поєдинків проводилися серйозні шахові баталії. 

Невіддільною частиною цього незабутнього відпочинку була творчість, адже на сцені табору виросло не одне покоління студентів. Саме тут, на табірних підмостках, молодь мала унікальну можливість уперше спробувати себе в ролі яскравих ведучих, харизматичних стендаперів, проявити таланти у запальних танцях та різноманітних веселих конкурсах. А на знаменитий романтичний «Вечір при свічках» приходили гості навіть з інших сусідніх таборів, адже слава про табірну романтику УДХТУ ширилася всім узбережжям. 

Дозвілля в таборі завжди вирувало подіями. Наприклад, лише за одне «табірне» літо 1966 року тут встигли провести 4 великі туристичні походи лісами Дніпропетровщини, прочитати 9 пізнавальних лекцій, продемонструвати 15 кінофільмів, випустити 13 стінгазет і 8 детальних фотогазет, а також організувати 6 великих вечорів художньої самодіяльності та окремий вечір поезії. В таборі безперервно діяла й філія інститутської бібліотеки, яка оперативно виписувала для читачів усі провідні газети та 8 найпопулярніших журналів. 

«Дубовий гай» назавжди увійшов в історію вишу як унікальний простір здоров'я, творчого старту, молодості та міцної інститутської дружби, де гартувався характер і розкривалися таланти багатьох поколінь нашого студентства”. 

Фото – Музей історії УДХТУ.