Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
У Кривому Розі діти-сироти залишаються без давно обіцяного групового дитячого будинку, кошти на який давно було виділено.
Дивну аферу провернула одна фірма.
Вона стала переможцем тендеру на будівництво комфортабельної будівлі для групового дитячого будинку. І отримала для цього 25 мільйонів гривень.
Але замість комфортабельної соціальної установи, що відповідає всім світовим стандартам, за чотири роки (!) ця фірма збудувала лише каркас убогого будиночка, більше схожого на сарай із вікнами.
Про цю сумну історію розповідає сайт com1.org.ua:
«Діти без даху над головою в Кривому Розі: як ТОВ «Лібертон» грає з бюджетними мільйонами, затягуючи в судах справедливе рішення.
Замість замовленого будинку ми отримали недобудовану одноповерхову халупу, вартість якої в 5-6 разів нижча за виділені кошти, а їх за два тендери надали 25 млн грн.
У Кривому Розі, де тепер вже війна залишила свої глибокі шрами, діти-сироти досі чекають на обіцяний малий груповий будинок. ТОВ «Комерційний центр «Лібертон», яке отримало 14 мільйонів гривень з держбюджету на його будівництво, загрузло в судовому скандалі. Прокуратура б’є на сполох, звинувачуючи фірму в махінаціях, але суди, здається, грають на боці компанії, а акти виконаних робіт викликають підозри у фальсифікації. Роки минають, будинок не збудовано, а справа, повернута Верховним Судом на новий розгляд, загрожує затягнутися ще на довго. Хто винен, і чому правосуддя буксує, коли йдеться про долю дітей?
ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» – дніпровська будівельна компанія, заснована у 2008 році, яка за останні роки прославилася не будівельними досягненнями, а корупційними скандалами.
Ми писали про неї в розслідуванні ТОВ «КЦ «Лібертон»: розкрадання на ремонтах?» «Лібертон» очолює Бурік Сергій Григорович, родич Буріка Олексія Сергійовича. У 2010-2013 роках останній працював у департаменті ЖКГ та будівництва Дніпропетровської ОДА, де згодом став директором. Після Євромайдану він був заступником голови облдержадміністрації, а головою в той час був олігарх Ігор Коломойський. Потім Бурік став позаштатним радником міського голови Дніпра Бориса Філатова з питань капітального будівництва. Повідомляють про його тісні зв’язки з Вілкулами.
«Лібертон» неодноразово звинувачували в завищенні цін на будівельні роботи, а також у зв’язках із місцевими чиновниками, які, ймовірно, сприяли отриманню багатомільйонних контрактів. Взагалі, ця компанія є «своєю» і в Департаменті капітального будівництва Дніпропетровської ОДА, і в Дніпрі, і в Кривому Розі – скрізь контакти та багатомільйонні тендери. Цей імідж «улюбленця» бюджетних розпилів лише посилився у справі про будівництво малого групового будинку для дітей-сиріт у Кривому Розі.
У жовтні 2021 року Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА уклав із «Лібертоном» договір на будівництво малого групового будинку для дітей-сиріт у Кривому Розі. Сума контракту – 14,9 мільйона гривень. Це мав бути соціально важливий проєкт, який би дав дітям без батьків домівку. Але замість будівництва – суцільна тяганина. Департамент перерахував компанії аванс у розмірі 95% від суми – 14,1 мільйона гривень. За договором, ці кошти мали бути використані протягом дев’яти місяців, а невикористана частина – повернута з відсотками.
Проте «Лібертон» не поспішав. У квітні 2022 року, коли війна вже охопила Україну, фірма та Департамент підписали додаткову угоду №4, яка дозволяла не враховувати період воєнного стану в термінах використання авансу. Прокуратура називає цю угоду незаконною, стверджуючи, що вона не підкріплена доказами того, що війна дійсно завадила роботі. До березня 2023 року «Лібертон» повернув лише 1,6 мільйона гривень, а ще 4,3 мільйона «закрив» актами виконаних робіт. Решта 8,1 мільйона залишалася невикористаною – принаймні офіційно...
І якби на цьому завершилося, але «Лібертон» запросив ще 11 мільйонів на будівництво, мовляв, не вистачає коштів. І ці кошти він без проблем отримав наприкінці 2024 року. Ось така система: береш бюджетні гроші, не використовуєш їх для робіт, а потім через майже 5 років кажеш: «А що, в країні інфляція, дайте ще 11 мільйонів!» І тобі дають без зайвих питань!
А ще жахливо, що замість дитячого будинку – якась халабуда!!! Отже, ми маємо понад 14 мільйонів плюс ще 11, тобто приблизно 25. Це в доларах 600 тис. І на ці гроші ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» звело одноповерхову ХАЛАБУДУ!
Нагадуємо, це дитячий будинок. Для дітей. Для дітей сиріт. Для дітей, чиї батьки, можливо, загинули на війні. На це вже звернули увагу «Свої». Вони порівняли ціни – подібні домівки продаються в Кривому Розі за 60-80 тис. доларів. А шикарний будинок з дорогим ремонтом можна придбати за 300 тис. доларів.
І до цього додайте, що «Лібертон», скоріше за все, використовував найдешевші матеріали. За ці гроші можна було б побудувати ще мінімум 5 таких будинків, п’ять! Нагадуємо, це гроші дітей. Це – дитячий будинок!
Господарський суд Дніпропетровської області в серпні 2024 року частково задовольнив позов прокуратури: додаткову угоду №4 визнали недійсною, а з «Лібертона» стягнули 292 тисячі гривень пені, 140 тисяч інфляційних втрат і 29 тисяч 3% річних. Але основний борг – 8,1 мільйона – суд залишив недоторканим, прийнявши акти «Лібертона» як доказ використання авансу. Центральний апеляційний господарський суд у лютому 2025 року залишив це рішення без змін. Прокуратура звинуватила суди в маніпуляціях і подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Є кілька спірних моментів, які дозволяють припустити, що суди могли «грати» на боці «Лібертона»:
Ігнорування строків використання авансу: За договором, «Лібертон» мав використати аванс до серпня 2022 року і підтвердити це актами за формою КБ-2в. Але суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили, чому акти з’явилися лише в 2024 році – через два роки після дедлайну. Замість цього вони прийняли ці документи як належні докази, не перевіряючи їх достовірність. Проте прокуратура на цьому в суді багато разів наголошувала!
Прийняття сумнівних актів: суд без належного аналізу визнав акти 2024 року доказами використання авансу, хоча прокуратура вказувала на розбіжності між сумами в актах і платіжних дорученнях. Судді не звернули уваги на те, що ці акти могли бути «намальованими» для уникнення відповідальності.
Поблажливість до Департаменту: суд не дослідив, чому Департамент, який мав контролювати використання авансу, підписав додаткову угоду №4 без належних підстав. Це може вказувати на змову між чиновниками та «Лібертоном», але суди проігнорували цей аспект.
Неповне дослідження доказів: прокуратура стверджувала, що платіжні доручення «Лібертона» не є належним доказом використання авансу, адже за законом це мають бути акти КБ-2в і КБ-3, підписані обома сторонами. Суд, однак, визнав платіжні доручення достатніми, що суперечить попереднім рішенням Верховного Суду у схожих справах.
Ці моменти створюють враження, що суди свідомо чи несвідомо сприяли «Лібертону», дозволяючи компанії уникнути серйозної відповідальності. Прокуратура зазначає, що суди не тільки проігнорували ключові докази, але й не дали оцінки можливій фальсифікації документів, що ставить під сумнів об’єктивність їхніх рішень.
30 квітня 2025 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокуратури, визнавши, що суди попередніх інстанцій не дослідили ключові питання: чи використав «Лібертон» аванс у встановлені строки, чи були акти 2024 року справжніми, і чи правильно розраховані штрафи.
Справа повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду. Верховний Суд наголосив: якщо «Лібертон» протиправно утримував кошти після серпня 2022 року, він має нести відповідальність за порушення умов договору.
Але є проблема: новий розгляд може затягнутися на місяці, якщо не роки. Судовий «пінг-понг» лише віддаляє момент, коли винні будуть покарані, а діти отримають свій будинок...
Новий розгляд у Господарському суді Дніпропетровської області – це шанс нарешті розібратися, куди поділися 14 мільйонів гривень і чому будинок для дітей-сиріт досі не збудовано. Але є ризик, що судовий «ад» затягнеться, а «Лібертон» і далі ухилятиметься від відповідальності. Прокуратура має довести, що акти компанії – це фікція, а судді – перевірити кожен документ і кожну цифру.
Ця справа – лакмусовий папірець для української судової системи. Чи зможе вона захистити інтереси держави і дітей, чи стане черговим прикладом того, як корупція і бюрократія перемагають справедливість? Поки що відповіді немає, а діти в Кривому Розі залишаються без даху над головою».
Фото com1.org.ua
1