Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Борьба за жизнь героев идет круглосуточно.
Жестокие бои на фронте не прекращаются ни на день. Многих раненных доставляют в больницы нашего города.
В одной из крупнейших больниц региона врачи совершают невозможное, чтобы спасти жизни воинов. Об очередном случае рассказал генеральный директор больницы Сергей Рыженко:
«Життя натягнуте, як нерв…
Кремезний, красивий українець в реанімації Мечникова.
Зараз у розпачі.
З ним спілкуються ментальні терапевти, але душевний стан ще залишається важким.
Василю — 39, з міста Хуст.
Закінчив Львівський політехнічний університет за спеціальністю "механік".
Мати та батько - інваліди.
Мама, Марія Іванівна, у важкому стані.
Поранення отримав біля Торецька.
Мінно-вибухова травма, проникаюче поранення грудної клітини.
Гемопневмоторакс.
Травматична висока ампутація обох нижніх кінцівок.
У цій палаті - всі, хто зоставив свої кінцівки на полі бою.
Василю дуже важко з цим змиритися, але всі ми розуміємо: життя врятоване і треба дати перспективу не тільки одужання, а й подальшої зайнятості.
Домовились з Superhumans, що якнайшвидше будуть встановлені протези, і Василь, як і раніше, буде ремонтувати автомобілі та знайде радість у житті.
Його очі кажуть правду, яку він ховає за ввічливістю.
Вони дивляться в глибину своїх страхів, але хочуть далі нормально жити - без війни.
Цьому українцю важливо бути почутим...».
Видео можно посмотретьздесь.