Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис. 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Історія Петриківки давня, багата подіями та іменами видатних людей.
Сьогодні попри повномаштабне вторгнення, життя тут вирує і продовжується – майстри створюють нові витвори, розписують тубуси та гільзи. Нещодавно майстрам Петриківського розпису з Дніпропетровщини присудили національну премію імені Тараса Шевченка, передає “Наше Місто”.
Премію отримали майстри Андрій та Марія Пікуші, Валентина Карпець-Єрмолаєва та Наталія Рибак.
Петриківський розпис давно вже вражає увесь світ. Понад 50 країн бачили і захоплювались роботами наших майстрів. Але зараз війна вносить небажані корективи.У кожного майстра – свій почерк та стиль. Це помітно, коли починаєш глибше знайомитись з мистецтвом розпису. Пані Наталя одна з чотирьох лауреатів Шевченківської премії.
“Не кожен котик підходить для виготовлення котячки, адже у породних шерсть може кучерявитись або бути надто щільною. Тому підходять звичайні такі сільські коти! Але кицю треба привчати, щоб вона не лякалась. Щоб спокійно лежала на спинці, муркотіла, обережно вистригти під лапками і на підборідді, що їй було не холодно-не соромно!”, – посміхається пані Наталя.
Ще одна особливість цього мистецтва – демократичність. Малювати можна все – тварин і рослини, головне – позитивні сюжети.
Для малювання можна використовувати не тільки класичні пензлі чи кошкачки, але і власні палці. Якщо у вас довгі нігті, тоді вас виручить звичайна медична піпетка. Для пані Наталі Петриківка – це її життя. Вона вперше взяла пензлики в руки коли їй було 17 . Сьогодні вже її онуки вміють малювати петриківський розпис. Час летить – за цікавими розмовами та особливостями техніки непомітно народжується наш малюнок.
Тут поруч висять роботи пані Наталі. На них вирує життя фантастично красивих левів, риб, бичків та індиків.
А у пана Андрія в майстерні ми бачимо пишність квітів та козацькі сюжети.
Зі своєю дружиною Марією Андрій Пікуш познайомився саме завдяки мистецтву. За ці роки пан Андрій з майстрами-однодумцями зробив дуже багато, аби про Петриківський розпис почули в усіх куточках світу. Ще один важливий доробок – альбом, під видавництвом Дніпрокнига за сприяння обласної адміністрації. За ці роки колектив пережив багато змін. Але всі майстри тут знаходили підтримку та розвиток
Знайдіть час відвідати це унікальне місце та зануритись в нашу історію, взяти в руки котячку та відчути глибину спадщини українського народу.
Фото Валерій Кравченко