Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
34-річний дніпрянин, майор поліції Станіслава Крамаренка з позивним «Хімік» свого часу закінчив місцевий університет і вже 11 років служить у поліції на посаді старшого інспектора відділу забезпечення безпеки №1 управління вибухотехнічної служби ГУНП у Дніпропетровській області.
Крім того, Станіслав Крамаренко в армії був сапером. Нині цей кремезний і щирий чоловік щоразу виїжджає з колегами на розмінування або вилучення вибухонебезпених предметів, які знаходять на місцях російських обстрілів. Всі виїзди важкі й потребують ретельної підготовки, адже вибухотехнік не має права на помилку.
Ще до повномасштабної війни Станіслав займався класичним регбі. Це й нині допомагає в службі. Поліцейський може, наприклад, підняти та самостійно повантажити до ковша екскаватора більш ніж 130 кілограмову бойову частину від комплексу С-400.
"З моїми фізичними даними, я можу такі важкі речі підняти й обережно витягнути, бо це не просто купа брухту, це — предмет, що може вибухнути від необережних маніпуляцій", — розповідає Станіслав.
«Всі наші виїзди важкі та небезпечні. До них готуєшся досить серйозно. Адже вибухотехнік права на помилку немає. Вона коштуватиме занадто дорого. В моєму арсеналі я використовую різні так звані «гакінг-лайфи» – це різноманітне саперне приладдя. Це – ґачки, щупи, карабіни, мотузки, щоб можна було підозрілий предмет перемістити дистанційно. Використовуємо також заряди малої потужності та гідродинамічні руйнувачі, якщо заряд неможливо розрядити руками».
Про щоденний ризик, роботу на місцях ворожих ударів і деокупованих територіях, підтримку та щастя в простих речах — у відео.