Вплоть до средины ХХ-го века объемные сундуки (скрыни) были атрибутом практически каждого частного дома в селах и городах Днепропетровщины.
При этом такие бытовые предметы (в которых хранили необходимые для хозяйства вещи) зачастую очень красиво украшались мастерами. И тогда они становились настоящими произведения искусства.
Городской сайт уже рассказывал об истории ярких скрынь, которые делали более 100 лет назад в нашем регионе.
Но среди таких сундуков был особенный вид – свадебные скрыни, которые делали специально к такому торжеству. В них клали приданное невесты.
Об истории свадебных скрынь Екатеринославщины в группе Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю) рассказал Игорь Лысенко:
«Знайшов ще одне унікальне фото з квітчастою весільною скринею з Катеринославщини. (З англійського видання 1912 року).
Як відомо, ця скриня була розмальована в містечку Ігрень Новомосковського повіту відомим майстром Миколою Бубликом. І в 1905 році за сприяння Дмитра Яворницького була придбана Київським музеєм народного декоративного мистецтва.
В експозиції музею ця скриня займала важливе місце і була так званою візитною карткою народних ремесел Катеринославщини.
На щастя, ця скриня зберіглась до нашого часу у відмінному стані.
Крім містечка Ігрень схожі скрині виготовлялись в іншому великому центрі ремесел - містечку Крилів, але за рівнем художнього виконання ігренські скрині були кращі, тому саме вони прикрашали колекції різних етнографічних музеїв.
Багато таких скринь ще можна знайти в селах нашого краю і в наш час.
А ось ще одна старовинна скриня в скарбничку історії краю.
Розмальована в кінці ХІХ - початку ХХ століття майстрами з містечка Ігрень Новомосковського повіту або з містечка Крилів (Новогеоргієвськ).
І ще - Крилівська (Новогеоргієвська) весільна скриня.
Ця старовинна скриня була розмальована майстрами з містечка Крилів і зараз зберігається в колекції Світловодського міського краєзнавчого музею.
В XIX та на початку XX-го століття містечко Крилів було великим центром по виготовленню скринь. За офіційною статистикою там виготовляли 35 000 скринь на рік і вони розповсюджувались по території на відстані до 300 верст від Криліва.
Так само, як і у випадку з містечком Ігрень - іншим центром де виготовляли та розмальовували скрині, в Криліві також існувала потужна лісова пристань. Вона була стабільним джерелом дешевої деревини і була розташована в логістично зручному місці. Це обумовило швидкий розвиток ремесел пов'язаних з деревообробкою.
Відомо, що на ярмарках нашого краю крилівські та ігренські скрині були конкурентами. Про це досить красномовно описується у спогадах записаних Д.І.Яворницьким. За його словами, більш популярними в народі були ігренські скрині з під Катеранослава, їх поважно називали "панськими" або "губернськими".
Цілком можливо, що саме конкуренція та боротьба за споживача поступово розмивали художню різницю між візерунками крилівських та ігренських скринь.
В наш час поки що не проводились дослідження, щоб визначити чіткі критерії, за якими можна їх розрізняти».
Иллюстрации со страницы группы Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю)