Городской сайт продолжает рассказывать о судьбах воинов 128-й отдельной Днепровской бригады ТРО ВСУ.
И сегодня о своем побратиме с позывным «Одесса» рассказывает ветеран этой бригады, известный днепровский историк Дмитрий Каюк, очерки которого о буднях войны и ее героях Городской сайт неоднократно публиковал:
«Вітаю, друзі.
Є в мене побратим. Молодий хлопчина, десь в районі 30-ти років. Худорлявий. Чорнявий. Жвавий. Позивний Одеса.
Познайомилися ми з ним буквально в перші дні формування батальйону. Служили в одному взводі.
Одеса з окупованих територій. Вся рідня залишилася там. Тому, власне, я і не називаю його імені й обличчя покреслене.
Війна застала хлопця в Дніпрі. Одеса навіть і гадки не мав залишатися в тилу. Треба було захищати Україну. От він і прийшов на пункт формування ТрО в нашому місті.
Служив Одеса достойно. Не ховався за спини інших. Справжній окопний солдат. Хоробрий і, навіть, відчайдушний. Улітку 22-го підірвався на розтяжці - вирвало шмат стегна. Підлікувався і знову в бій.
Одеса невиліковний оптиміст. Хоч під артвогнем, хоч в залитому крижаною водою окопі, Одеса завжди і сам вірить в краще, і інших в цьому переконує. Він завжди готовий прийти на допомогу: чи то ящик з б/к тягти, чи то машину виштовхувати з баюри, Одесу не треба просити, сам прийде на допомогу. А ще він дуже скромний, навіть сором’язливий.
Пам’ятаю, іде наш Одеса мені на зустріч, а на ньому драна куртка (якщо точніше куртка утеплена зимова). Питаю, де порвав. Виявляється копав на позиції окоп, а куртку повісив на дерево. Тут прильот важкого калібру. Одеса в окоп встиг заплигнути. Ну, а куртку пошматувало уламками. Питаю, чого не прийшов міняти. Відповідь мене буквально вбила: «Та я потерплю і в цій. Може комусь більша потреба буде в зимовому одязі».
В цьому увесь Одеса. Він завжди думає про інших. Куртку я йому звичайно видав. На початку 23-го під час заходу на позицію прилетіла піда…ська 120-та міна. Як згадував Одеса: «Спалах. Удар. Пітьма. Відкриваю очі, моя п’ятка лежить біля мого носа».
Дуже важко поранило Одесу. Досі лікується. Ніяк нога не хоче працювати. В Дніпрі він один…».
Фото со страницы Дмитрия Каюка