Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Очередное познавательное мероприятие прошло в Днепровском «Музее спротиву Голодомору».
В этом музее уже традиционными стали лекции-экскурсы исследовательницы нашей истории и кулинарии Веры Аннусовой.
На очередной из них она рассказала и показала, чем наши питались в Екатеринославе в страшные годы Голодомора, о чем в музее сообщили:
«Їжа, яка рятувала у лихоліття Голодомору.
Віра Андріївна Аннусова провела лекція-екскурс, присвячену харчуванню українських селян восени 1932 р.
Понаднормові хлібозаготівлі, початок конфіскацій продовольства, накладання натуральних штрафів - все це давало селянам розуміння загрози голоду. Тому мудрі люди почали готуватися, використовуючи досвід виживання у неврожайні роки.
Лекція спиралася на матеріалі численних спогадів старожилів, записаних Вірою Андріївною на Луганщині у 1970-х - на початку 2000-х рр.
Восени, на відміну від зими і весни, було більше можливостей прохарчуватися і врятуватися від голодної смерті завдяки їстівним та умовно їстівним рослинам.
Листя береста і липи, лобода, щириця, спориш, комиш, лопух, подорожник, дикі груші і яблука, терен, шипшина, степовий дикий мигдаль, кропива - все це заготовлялося, сушилося на горищах. Для випікання коржиків з трави і макухи необхідна хоч жменька борошна, яке видобували, перетираючи у ступках зерно з нірок польових гризунів - ховрашків, мишей. Допомагав вижити і топінамбур (в кого був).
Заготівля цих рослин восени давала шанс протриматися хоча б кілька місяців. Зима і весна принесли нові виклики.
Але про це - у наступних лекціях».
Фото – Музей спротиву Голодомору.