В этой усадьбе в селе Малоалександровка родился и провел детские годы наш знаменитый земляк, «Степной Колумб», «Первооткрыватель криворожских железных руд», Почетный гражданин Екатеринослава Александр Поль.
Об огромной роли Александра Поля в развитии нашего города и региона в целом Городской сайт неоднократно рассказывал.
Напомним, что перед началом пандемии и Большой войны в Севастопольском парке были обнаружены останки, которые идентифицировали как прах Александра Поля. В парке планировали сделать величественный Пантеон выдающихся жителей нашего города…
Эти планы поставлены на паузу...
А тем временем на малой родине Александра Поля, в селе Малоалександровка Верхнеднепровского района в плачевном состоянии находится родовая усадьба Полей.
В ней сейчас размещается фельдшерский пункт. Зданию давно требуется капитальный ремонт.
О его плачевном состоянии рассказала Алена Артеменко:
«Вони на увесь світ кричать, як поважають Олександра Поля. Як безмежно дякуюють йому за підняття рівня Дніпра і освоєння Криворізького басейну.
Вони написали кучу науково-краєзнавчих робіт, висвітлюючи масштабність його особистості.
Вони розкопали його могилу (так вони вважають) і роздивляються його кістки.
Вони щороку співають пафосні дифірамби і несуть квіти до пам'ятника у центрі Дніпра...
А він дивиться згори і не чує їх. Його погляд націлений на ось цей будиночок в далекій і вже забутій Богом Малоолександрівці. Тут він вперше побачив світ, тут пройшло його дитинство, тут він отримав першу домашню освіту, тут його нозі топтали траву і бігали до ставу. Він споглядає на все це згори і тихо плаче. Плаче від того, як занепадає, валиться, знищується, ось-ось розбереться на цеглу маєтність його пращурів, яку відібрали у нього потомки манкрутів, нащадки яких і співають йому наразі дифірамби.
І в непростій душі пана Поля народжуються важкі відчуття...
А на Панському озері оселилася пара лебедів , які розплодили потомство - і це єдине, що тішить заплакане око пана Олександра. Ще якійсь живій істоті тут стало добре, як колись у далекому дитинстві було тут добре йому...
А в обласному центрі є цілі управління культури та збереження пам'ятників історії та архітектури. Вони щодня роблять якісь справи, виставляють фотозвіти. В обласному центрі є знані науковці та краєзнавці. В обласному центрі багато кого є. Але який з цього всього пафосу сенс, коли ви не можете зберегти головне, що було важливим для вашого Героя...
Скажете "війна, тож не на часі", але занепад пішов задовго до війни і занепад відбувся в першу чергу в головах...
…Тут повинен бути текст захоплюючо-стандартний, а вийшло якось сумно, і все ж повірте, що очі автора цього тексту, мої очі, усе одно палали щастям, що я все це побачила, хай навіть у такому вигляді. Побачила вперше і будинок, і ставок, доторкнулася до колон і походила стежками старої маєтності…».
Справедливости ради отметим, что мэрия Днепра при всем желании не может заниматься этим вопросом и тратить на восстановление здания средства.
А вот в областном совете могли бы его рассмотреть. И выделить средства – после наступления мирных времен.
Фото Алены Артеменко