В нем из-за аномального содержания алкалоидов смертельную опасность представляет практически все – кора, древесина, листья, семена.
При этом чем старше это растение, тем более опасный для человека (и не только!) его яд.
Древесина этого дерева убивает микроорганизмы в окружающей атмосфере. Именно поэтому из него делали саркофаги в Древнем Египте. Мумии в этих саркофагах прекрасно сохранялись тысячи лет!
Гробы из этого дерева изготавливали и в западных регионах Украины.
А еще ягоды этого растения применяли для того, чтобы отравить врагов. Семена растения приводят к быстрой смерти…
Все это – реальные факты о тисе ягодном. Специалисты считают его по совокупности всех угроз самым токсичным растением планеты. Он как декоративное растение выращивается в днепровских зонах отдыха. И, в частности, в сквере Прибрежный.
Сейчас как раз созрел урожай ягод тиса. Парадоксально, но мякоть самих ягод не содержит яд – смертельно опасны только его семена.
Наш коллега-журналист Валерий Кравченко поделился фотографиями этого урожая и фактами о тисе ягодном:
«Тис ягідний.
Дніпро. Сквер Прибережний.
«Практично все – деревина, кора, пагони, хвоя і насіння тиса отруйні через високий вміст алкалоїдів, до того ж з роками рослина стає ще більш отруйною.
Здавна відомі сильні бактерицидні властивості цього дерева – його деревина здатна вбивати навіть мікроорганізми, що знаходяться в повітрі. Саме тому впродовж століть з неї виготовляли окремі деталі каркасу меблів. Якщо в будинку хоча б стельові балки виконані з тиса, житло надійно захищене від будь хвороботворної інфекції, навіть під час масових епідемій. У Стародавньому Єгипті тисову деревину використовували для виготовлення саркофагів, в деяких країнах нею платили данину феодалам. Гнучкість і пластичність цього матеріалу дозволяла використовувати його в якості основи для луків.»
(ІНСТИТУТ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ)
«Колись найбільші косівські багачі вміли похизуватися своїми статками навіть у день власного похорону. Для цього замовляли собі труну з тису ягідного. Біднякам така домовина була не по кишені. Та й не кожен багач міг до неї доробитися, бо коштувало таке дерево дуже дорого. Це підтверджують і податкові книги кінця ХVІІ століття, де є записи, що мешканцям Косівського повіту навіть данину дозволяли сплачувати тисом — так високо цінувалася та деревина.
Та не лише задля демонстрації маєтності багаті гуцули вибирали для свого останнього прихистку тисові труни. У такій домовині, знали вони, їхні тіла не точитимуть хробаки. Уже тоді горяни відали про унікальну властивість тиса ягідного. Він виділяє сильні фітонциди, які гальмують розвиток бактерій і навіть шкідників — комах, хробаків тощо.
«Фактично середовище навколо цього дерева стає стерильним. Тож покійник у тисовій труні не розкладається, а муміфікується», — пояснює загадку тисових домовин начальник наукового відділу Національного природного парку «Гуцульщина» кандидат біологічних наук Любомир Держипільський.
Легенди ходять і про «темний» бік тиса ягідного. Нібито з його допомогою в давнину позбувалися ворогів. Досить було пригостити гостя вином, налитим у тисовий кубок, і вже людині ніщо не могло допомогти. «Це правда, — підтверджує науковець. — Деревина і кора тиса ягідного надзвичайно отруйні. Отруйне і його насіння».
— Плід тиса називається шишкоягода, — проводить невеличкий урок пан Любомир. Квітка дуже проста. Але замість шишки є оплодень — червона ягода. М’якоть її не отруйна. Коли птахи ковтають ягоду, вона розчиняється всередині і стає для них їжею. А отруйне насіння виводиться назовні. У такий спосіб птахи й сприяють поширенню цього рідкісного дерева на інші території.
Росте тис повільно — зате живе довго. Вік тиса ягідного наближається до 4 тисяч років. Це справжній старожил на нашій землі.»
(Дарина НАЗАРЧУК «Голос України»)».
Фото Валерия Кравченко.