Исследователи истории поделились редчайшими снимками из прошлого Днепра и нашего края.
На этих фотографиях можно увидеть, каким был наш город во время Второй Мировой войны, в начале 20-го века и даже в 19-м.
Известный блогер, журналист Артем Костюк поделился редчайшими панорамами времен фашистской оккупации Днепропетровска, рассказав об этом:
«Дві чудові світлини з'явилися на аукціоні eBay: панорами міста 1942 року.Першу локацію впізнати легко - це вид на Проспект зверху, знято приблизно з Будинку з Атлантами. На передньому плані праворуч боковий фасад Прокуратури, позаду ЦУМ.
Друга світлина знята трохи північніше: ліворуч на передньому плані центральний фасад Прокуратури, праворуч видно край фабрики Володарського. Позаду видно ЦУМ, Троїцький собор».
Сразу два сюрприза в группе Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю) преподнес исследователь истории нашего края Игорь Лысенко.
Он показал фотографии станции Синельниково начала ХХ-го века.
А также поделился раритетным фото 1884 года, на котором показана пароходная переправа в Екатеринослав со стороны Новомосковского уезда – сейчас это территория АНД района.
А в группе Історія Старожитньої Кам'янки показали семейнoе фото 1920-х годов.
Напомним, что в древнем поселении потомков запорожских казаков Каменка люди проживали еще до основания Екатеринослава. Сейчас это – тоже территория АНД района.
Об этих снимках в группе рассказали:
«Чудове сімейне фото із родинного архіву Дмитра Яковенко. Якісне фото, що дає змогу побачити цікаві деталі вбрання, моду і колоритні типажі українців столітньої давнини.Початок 20 ст., Старожитня Кам'янка (масив Кам'янський/певний час звався Фрунзенський/, АНД район, м.Дніпро), фотоательє К.Ф.Шице, що було на Амурі.
Прохання звернути увагу на фон з хатиною, церквою та криничним журавлем. Це один із самих популярних фонів цього амурського фотографа.
Якщо у вас є фото з таким фоном чи підписом К.Ф.Шице, будь ласка, дайте знати в коментарі чи повідомленні. Дуже хочемо зібрати його роботи докупи. Кам'янчани часто навідувалися до пана Щице».