Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Обнародованы данные исследований загрязнения атмосферы в городах нашей страны.
Недооценивать важность таких исследований – невозможно. Ведь без дыхания воздухом никто не может обойтись. Весь вопрос в том, что вместе с этим воздухом мы вдыхаем…
Итоги этих исследований – крайне печальны для жителей Днепропетровщины. Сразу три города нашей области вошли в четверку тех, где атмосфера загрязнена больше всего.
Возглавляет этот рейтинг самых загрязненных городов Каменское, третьим идет Кривой Рог, на четвертой позиции – Днепр.
При этом обращает внимание тот факт, что в 2024 году атмосфера воздуха в Каменском и Кривом Роге стала загрязненней намного существенней, чем в 2023 году! А вот в Днепре эти показатели в текущем году немного улучшились.
Подробней об этом рассказали в Общественной организации экологов «Сэйв Днипро»:
«Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського оприлюднила Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища за перше півріччя 2024 року.
На діаграмі, яку ви бачите, наведено показники комплексного індексу забруднення атмосферного повітря (далі – КІЗА) для 12 міст, де цей індекс вище7. Тобто це міста, де спостерігався високий рівень забруднення.
Також в діаграмі для порівняння наведено показники за перше півріччя 2023 року. Для Краматорська, Слов’янська і Херсона таке порівняння неможливе через відсутність даних за попередній період.
Кому дихати важче?
Серед лідерів антирейтингу вирізняються промислово навантажені міста Дніпропетровської області: три з чотирьох міст з індексом вище 10 саме з цього регіону. І якщо ситуація в Дніпрі стабільно погана, то Кам’янське і Кривий Ріг суттєво погіршили свої показники у першому півріччі 2024, через що випередили Дніпро в антирейтингу.
Поява серед міст з високим рівнем забруднення прифронтових Краматорська, Слов’янська і Херсона – це яскрава ілюстрація впливу війни.
Решта міст в цій «пекельній дюжині» мають приблизно той самий КІЗА, що і рік тому. Очевидно, за відсутності заходів, спрямованих на поліпшення якості повітря, ситуація сама собою не покращується, навіть попри зменшення економічної активності.
Тому ще раз нагадуємо, що згідно з постановою КМУ № 827 від 14 серпня 2019 р. саме місцеві органи влади мають розробити плани поліпшення якості повітря для своїх агломерацій. А стаття 33 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» делегує виконавчим органам сільських, селищних, міських рад здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства.
В чому причина поганого повітря?
На жаль, оприлюднений Огляд містить лише констатацію фактів і не розкриває причини високого рівня забруднення. А для розробки вже згаданих планів поліпшення якості повітря якраз важливо розуміти внесок окремих джерел в загальний фоновий рівень концентрації забруднюючих речовин по місту.
Особливо цікаво було б почути пояснення причин щодо міст, де ми бачимо суттєві зміни значення КІЗА. І мова не тільки про Кам’янське та Кривий Ріг, де індекс суттєво погіршився. А і про аномальне покращення КІЗА у Миколаєві. Можливо, досвід Миколаєва стане допоміжним для інших міст, якщо тільки такі зміни не стали наслідком маніпуляції з даними. Бо ми бачимо на діаграмі який високий рівень забруднення спостерігався в цьому місті буквально в минулому звітному періоді.
Висувати гіпотези щодо причин зміни показників могли б і незалежні дослідники, якби Український гідрометеорологічний центр поширював не тільки усереднені дані за добу, а й необроблені дані по кожному заміру з кожного окремого поста спостережень. Виходячи з того, на яких саме постах і в який період часу спостерігаються ті чи інші показники, а також враховуючи характер забруднень і напрямок вітру, принаймні можна було б зробити припущення щодо джерел забруднюючих речовин в повітрі українських міст».