С нынешнего сезона все спектакли Днепровского академического театра оперы и балета начинаются с исполнения гимна Украины.
Многие учреждения культуры начинают свои мероприятия с этой торжественной церемонии.
Теперь в их числе – и оперный театр.
На минувших выходных эта церемония приобрела новое звучание. Перед началом балета «Тысяча и одна ночь» гимн Украины здесь не только сыграли, но и спели. В этом оркестру театра помог неожиданный гость. А именно – спортивный журналист Дмитрий Москаленко, который уже давно прославился мощным исполнением гимна перед футбольными матчами на стадионе «Днепр-Арена».
Неожиданный сюрприз понравился многим зрителям.
А вот какими впечатлениями поделился сам Дмитрий:
«Ви коли небудь співали соло у супроводі симфонічного оркестру? Ну, там грати у симфонічному або камерному оркестрах і на віолончелі, і на контрабасі – це діло таке, як для мене особисто, то колись була справа дуже звична і навіть постійна. А от так, щоб на весь практично переповнений концертний зал - ти і симфонічний оркестр?!
Ми тут з дружиною почали відкривати театральний сезон у Дніпрі. Цього разу пішли в Оперний на балет «Тисяча і одна ніч» Звісно брав я квітки на наші коронні місця (такі є в усіх головних театрах нашого міста - Драми і комедії, ім.Шевченка, ПК Машинобудівників...) – останній ряд партеру, найближчі до виходу: там і чудовий огляд, і довгі ноги можна висунути у прохід, плюс бюджетний варіант, а ще і найближча відстань до буфету (знову таки, можна на кілька хвилин спізнитися, але у темряві ти спокійно сядеш на свої місця, нікому не заважаючи).
І тут з’ясувалося, що з цього сезону симфонічний оркестр Дніпровського оперного театру перед виставою починає виступ з виконання Гімну України. І ось вони заграли, а я заспівав. Я не знаю, можливо розрахунок в театрі був на те, що заспіває весь зал, але співав тільки я. Вони грають біля сцени у ямі, а я співаю на останньому ряду і світло в залі ще не вимикнули, що дозволяло глядачам вертати головою і дивитися звідки йде голос – йшов він з двометрової глиби у вишиванці майже на галерці. В кінці виконання вирішив додати «року» з хрипотцею, бо реально починало виглядати як «підстава», і ця кінцівка ще і додала позитивних відгуків від молоді, котра сиділа кількома рядами нижче, так що оплески після виконання Гімну беру і на свій рахунок, хоча звісно віддаю належне і нашому симфонічному оркестру, в якому у мене завжди було багато знайомих, з ким колись навчався у нашому музичному училищі.
А у антракті був ще і діалог зі знайомим журналістом, котрий також відкривав театральний сезон.
- Так то ти співав?
- Я.
- Тож тебе спеціально запросили?
- Ні. Сам купив квитки, сам прийшов, відчув натхнення і заспівав!
У його очах явно читалося сакральне від Станіславського «Нє вєрю!».
Отже, це не підстава, співав звичайний відвідувач. Сподіваюся, що виконання Гімну перед спектаклем тепер для нашого оперного стане доброю традицією. У вересні обов’язково прийдемо з дружиною ще. На наші місця.
Який спектакль? Нехай це буде сюрпризом!».
Фото – оперный театр и Дмитрий Москаленко.
Живи, Україно, прекрасна і сильна,
...в Європі ти щастя знайшла,
...незалежна і вільна,
...як цвіт, розцвіла.
Слава країні оновленій, слава,
Слава Вітчизні навіки віків!
Живи, Україно, прекрасна державо,
Єдина родина народів-братів!
И так далее. Ответить | С цитатой