Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Судьба воинов 128-й отдельной Днепровской бригады ТРО ВСУ достойна восхищения их смелостью и мужеством.
Яркий пример этому – история Артема Костюченко, о котором в 128 Днепровской бригаде рассказали:
«Це Артем Костюченко, військовослужбовець 128 бригади ТРО ЗСУ. Він встановлює синьо-жовтий прапор на руїнах будинку у селі Старомайорське Донецької області.
Це сталося влітку 2023 року. Бої за цей населений пункт у самому розпалі, але наші хлопці вирішили, що над нашою землею має бути наш прапор. Вибрали на висоті зруйнований будинок з вцілілою трубою. Артем дочекався паузи у стрілянині і підняв прапор. Коли російських окупантів вибили з села остаточно, вони почали гатили по цій руїні з мінометів і гармат, щоб збити прапор, але той продовжував майоріти.
Сам Артем під час виконання одного з бойових завдань отримав важке поранення - металевий уламок застряг у його хребті. Артему казали, що він більше не зможе ходити, але попри страшні болі все ж пішов. Зараз у Артема продовжуються складні операції. Його лікування - це довгий шлях і кожен за кожен додатковий метр доводиться боротись і докладати не менше зусиль, ніж у важкому бою.
У реальному житті герої не кіборги, вони не з заліза і не з титану. Вони звичайні люди, які можуть страждати від болю, відчаю і втоми, але вони знаходять в собі сили піднятися і йти далі».
Видео об этом можно посмотреть здесь.