Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
28.08.2024

Дніпру пропонують змінити друге ім’я

Дніпру пропонують змінити друге ім’я

Дніпровський краєзнавець обґрунтував, чому настав час замінити друге, неофіційне ім'я нашого міста.

Як відомо, ще за радянських часів Дніпропетровськ назвали «Місто на трьох пагорбах». Дніпровський історик, краєзнавець Сергій Клімчук вважає, що настав час відмовитися від цього наратива тоталітарної епохи. І пропонує інше друге ім'я Дніпра – «Місто на трьох переправах». На його думку, воно набагато більш обґрунтоване з історичної точки зору.

Сергій Клімчук люб'язно поділився з Міським сайтом своїми матеріалами на цю тему:

«Я від народження живу на лівобережній частині міста Дніпра, проте вищу освіту й професійну кар’єру здобув на правобережжі міста. Тож я не тільки безліч разів міряв час перетину річки, але й маю широке коло спілкування серед «корінних правобережан».

І що мене завжди дивувало, то це їхнє несприйняття лівого берега міста. Переважна більшість правобережан або геть ніколи не була на лівому березі, або якщо й була кілька разів, то сприймає це як прикру випадковість. Особливо вражає їхнє зневажливе ставлення до лівого берега й відсутність хоч би якої цікавості до нього. Для мешканців правого берега лівобережжя міста – це щось незрозуміле, непотрібне, чуже, з усіх боків некомфортне. Вони радше воліють обирати жити у віддалених районах правого берега, десь на Тополях чи аж за Титова, ніж у кращих районах лівобережжя міста, де чудова інфраструктура, 10 хвилин до центру на транспорті й відчутно дешевше житло.

В оцьому несприйняті лівого берега значною (навіть переважною) частиною мешканців міста відчувається якась вада й розколотість міської ідентичності. Больова точка конфлікту між двома історичними наративами створення й розвитку міста Дніпра.

Перший – імперсько-радянський наратив, що його можна назвати «Місто на трьох пагорбах», популярно викладений у відомій однойменній крижці Михайла Шатрова і відображений на радянському гербі Дніпропетровська.

Він розповідає нам, що провідна роль у започаткуванні й подальшому формуванні міста належала ініціативі імперського центра, чи то Катерининському Петербургу, чи Брежнєвській Москві, чи Кучмівському Києву. Місто створене раціональною волею Імперії, що таким чином стверджувала себе на нашій землі. Цей наратив фактично викреслює лівий берег міста й перші 150 років примусово локалізує Катеринослав-Дніпропетровськ на правому березі на отих трьох правобережних пагорбах. Перші лівобережні райони були включені в межі міста за радянської влади аж в 1920-х роках.

Другий – це козацький наратив, який за назвою книжки дніпровського історика Святослава Чирука можна майже симетрично імперському назвати «Місто трьох переправ».

Я б ще назвав цей наратив «органічним». Річ у тім, що сучасне місце Дніпро охоплює територію, де знаходилися дві найзручніші й найбільші переправи через річки Дніпро та Самара, до яких згодом доєдналася ще й третя переправа одночасно через обидві річки. Звісно, що по цім переправам проходили головні торговельні шляхи степової України й що цей компактний вузол переправ вимагав інфраструктури обслуговування й міг приносити великі прибутки.

Тобто самою Природою тут було призначено утворити навколо кожної переправи великі поселення, які у свою чергу усі разом поєднаються економічними та господарчими зв’язками, щоб зрештою утворити велику міську агломерацію. Січові козаки це дуже добре відчували й розуміли, тому й почали утворювати навколо переправ мережу козацьких зимівників, хуторів, слобід з центром у місті Новий Кодак. Усе вже йшло до того, аби мережа козацьких поселень почала об’єднуватись у велику протоміську агломерацію, аж тут прийшла Імперія й на півстоліття абортувала природний шлях розвитку міста, сліпо не бачачи особливих природних умов і вперто багато років намагаючись реалізовувати просвітницьку програму раціонального міста, що за єдиним планом і за волею Розуму, наділеним владою, постає на довільно обраному місці задля упокорення Природи. При цьому Катеринослав спочатку використав, а потім привласнив інфраструктуру Нового Кодака, фактично ставши просто перезаснованим Новим Кодаком з відрізаним лівобережжям (про це нижче).

Щодо мене, то я дотримуюсь козацького наративу. Не стільки навіть із патріотичних міркувань, скільки через його логічність і фактологічну очевидність. Ми бачимо, що місто Дніпро попри спротив Імперії зрештою розвинулося органічним шляхом, охопивши обидва береги річки, а сітка дніпровських мостів, які є особливою гордістю міста, фактично повторює трикутник переправ через Дніпро й Самару.

Але з огляду на зазначений на початку конфлікт для нас найперше важливо те, що згідно з козацьким («органічному») наративу місто Дніпро неможливо розглядати як поділене річкою на два незалежні береги. Абсурдно виокремлювати правий берег як ядро міста, коли сама природа міста – це з’єднання двох берегів.

Найважливішим серед історичних переправ був Кодацький перевіз через річку Дніпро. На правому березі її контролювало й обслуговувало місто-фортеця Новий Кодак. А на лівому березі переправа обслуговувалась другим за розміром поселенням Кам’янкою Лівобережною (або Старожитньою). Фактично Новий Кодак і Кам’янка Лівобережна утворювали залежну пару, що і є історичним ядром міста. І саме переправа між Новим Кодаком і Кам'янкою Лівобережною, а не проспект Яворницького (колишній Катерининський та Карла Маркса) є історичною віссю міста Дніпра.

Тож «органічна» ідентичність Дніпра має ґрунтуватись на сприйняті міста як неперервного міського простору, що охоплює обидва береги. Місто, яке огортає річку Дніпро, а не поділяється нею навпіл.

Цікаво, що навіть сучасний герб Дніпра, хоч і цілком відображає козацькі витоки міста, проте символічно продовжує традицію нехтування лівим берегом, бо своїм центральним елементом має схрещену стрілу й шаблю, що своєю чергою були центральним елементом герба Кодацької паланки Запорізької Січі. Але ж лівобережна частина сучасного міста включно з Кам'янкою Лівобережною належала до Самарської планки, що мала свій власний герб, елементи якого, напевне, також варто було б урахувати в гербі Дніпра.

* * *

На цій картині Івана Айвазовського, можливо, зображено місце Кодацького перевозу».



Gorod.dp.ua - городской сайт Днепра »

Фото, відео, архів новин доступні у повній версії сайту
Повна версія сайту
copyright © gorod.dp.ua
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Політика конфіденційності