Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
07.08.2024

У Дніпрі обстежили занедбаний фармацевтичний завод

У Дніпрі обстежили занедбаний фармацевтичний завод

Завод «Дніпрофарм» розташований у самому центрі нашого міста, але вже багато років закритий та розграбований.

Про сумну долю цього підприємства Міський сайт уже розповідав.

Один із найцікавіших та найтаємничіших занедбаних об'єктів нашого міста розташований по проспекту Яворницького, 12, поряд з обласною лікарнею імені Мечникова.

1912 року тут з'явився Катеринославський санітарно-бактеріологічний інститут, пізніше його перейменували на Дніпропетровський хіміко-фармацевтичний завод. Тут виготовляли безліч видів медикаментів – від вакцин до аскорбінової кислоти. Завод постачав ліки майже у всі аптеки міста.

1994 року завод перетворили на фірму «Дніпрофарм». А в 2010 вона збанкрутувала...

Зараз ця будівля давно розкрадена, порожня і поступово перетворюється на руїни.

Їх обстежив відомий блогер та урбаніст Vasilevsky Urbex, який поділився такими враженнями та фото:

«Одна з найбільш «таємничих і містичних» занедбаних будівель міста Дніпро, що розташована безпосередньо в центрі міста, за адресою проспект Яворницького 12, якраз по сусідству з лікарнею ім. Мечникова.

Чому таємнича і містична? Все просто. Перед відвідуванням цього місця я вже чув історії в стилі «привид загиблого співробітника під час пожежі», а також «ми якось лазили, так ось Антонові не пощастило, йому охоронець влучив із травматичного пістолета в ногу», взагалі враження у мене вже трохи сформувалося. Ну і, звісно ж, до всього цього інтересу додалася і сама атмосферність занедбаного місця – Фармацевтичний завод!

На багато що побачити розраховувати не було сенсу, тому що завод неабияк розтягнули, та й самі будівлі вже в дуже поганому стані, можна сміливо сказати, – у катастрофічному.

Коротка історія «Дніпрофарму»

Історія «Дніпрофарму», підприємства фармацевтичної промисловості, починається з 1912 року, в ролі санітарно-бактеріологічного інституту, який виробляв різного роду сироватки і вакцини. За часів Першої світової війни, тут було виробництво вакцин проти холери, антирабічних вакцин, вакцин проти віспи та туберкульозу Бут, а також проти дизентерії та тифу фагів. Після закінчення війни інститут очолили видатні епідеміологи Громашевський Лев Васильович і мікробіолог, доктор-епідеміолог Падлевський Лев Володимирович.

За часів Другої світової війни, обладнання та співробітники були евакуйовані до Ставрополя, а після визволення Дніпропетровська в листопаді 1943 року, відновив свою роботу. У 1965 році наукова частина інституту була ліквідована, а на базі виробничих потужностей створено Дніпропетровський завод бактеріологічних препаратів.

У 1960-х роках фармацевтична промисловість значно розширилася, завдяки впровадженню нових медичних препаратів, таких як сечовина для ін’єкцій, маніт і кокарбоксилаза. Ці препарати стали важливими засобами в медичній практиці. Сечовина використовується в різних терапевтичних цілях, включно з осмотичною діуретикою, маніт застосовується як осмотичний діуретик і засіб для зниження внутрішньочерепного тиску, а кокарбоксилаза використовується для поліпшення обмінних процесів в організмі.

Крім цього, в цей період спостерігалося збільшення виробництва кров’яних препаратів, таких як гаммаглобулін, імуноглобулін, протеїн і альбумін. Ці препарати відіграють важливу роль в імунному захисті організму і лікуванні різних захворювань. Також активно розвивалася сфера діагностики, вироблялися аглютинівні сироватки та діагностикуми, які використовуються для виявлення різних інфекційних захворювань.

Ці досягнення сприяли значному прогресу в медичній практиці та поліпшенню здоров’я населення.

До 2000-х років підприємство залишалося єдиним виробником в Україні низки високоефективних препаратів, які використовувалися для лікування серцево-судинних, кишкових інфекційних та імунних захворювань. Серед них були такі препарати, як кокарбоксилаза гідрохлорид, маніт, біоспорин і тимоген. Підприємство також розробляло документацію і виробляло препарати церебрал для лікування паралічу, субалін для лікування інфекційних шлунково-кишкових захворювань і сукрим для лікування недоношених дітей.

Спеціалізація підприємства включала виробництво та оптову реалізацію готових лікарських засобів у вигляді ін’єкційних розчинів і ліофілізованих форм в ампулах і пляшках. Ця продукція була важливою для медичної практики, забезпечуючи лікування різних захворювань і сприяючи підтримці здоров’я населення.

…Занурившись у зарості плюща і кущів, що надійно закутали паркан Дніпрофарму, я вперше потрапляю на його територію. Перша будівля, в яку ми вперлися, був старий корпус підприємства, очевидно, що саме в ньому сталася та пожежа, про яку я чув. Потрапити в нього з фасадного боку не було можливості, тому довелося обходити. І звісно ж потрапляємо у віварій.

Віварій – місце, де над тваринами ставили досліди, і атмосфера там зловісна. Конкретно сказати я не можу що і як там відбувалося, але наявність клітин робила свою справу. Крім безлічі знезаражувальних засобів у банках, перелік яких є на фото, і кількох ящиків із різними хімікатами, більше нічого цікавого немає.

Рухаючись далі територією, наша основна мета була ближче, – «Підземне сховище препаратів». Скажімо так, це родзинка цього місця, бо саме воно найкраще збереглося, разом із запасами готової продукції. Глибина сховища невелика, щоб потрапити до препаратів довелося пройти 3 невеликих сходових марші. Тут починають зустрічатися наступна номенклатура: «Пірацетам», «Мікробіологічний аналіз», «Маніт», «Новокаїн», «Натрій хлорид», «Амінокапронова кислота», «Вода для ін’єкцій», «Кокарбоксилази гідрохлорид», «Тіаміну хлорид» тощо. Загалом дуже цікаво, але нічого не зрозуміло!

Зустрівся нам розібраний УАЗик, по-простому «Бобік» і також купа колишніх холодильників, загалом акцентувати увагу на цій локації взагалі немає сенсу.

Судячи з усього, раніше це було одне з місць заїзду на фармацевтичний завод. По колу території розміщувалися бокси, а в центрі виробничі приміщення. Якщо бокси ще можна було розрізнити, то інші будівлі – ні, від них частково залишилися тільки фасадні стіни, до того ж нутрощі вже були обвалені.

Варто відзначити величезну кількість розкиданої продукції, ампули, таблетки, пляшки.

Лише кілька будівель у самому центрі всієї території зберегли коридори, і то тільки частково, більша частина перекриттів лежали на першому поверсі. До деяких частин об’єктів і зовсім неможливо було підібратися через безліч колючих кущів разом із будівельним сміттям.

В далечині, ближче до воріт з боку проспекту Яворницького виднілася будка охоронця, нібито горіло світло, але йому і нам було все одно. Не зрозуміло що він там охороняв і від кого, питання більше до того, чому не було належним чином утилізовано медикаменти».

Фото - Vasilevsky Urbex



Gorod.dp.ua - городской сайт Днепра »


Смешно  (09.08.24 16:55): В связи с чем сейчас об этом ??? Ответить | С цитатой
727  (08.08.24 11:46): Тю.не знаете Шо делать?)снести и построить тц.или бц.делов то. Ответить | С цитатой
бамбал кованга  (08.08.24 09:33): ми котики, а в котиків лапки. тому в нас не виходить нічого робити. Ответить | С цитатой
tanj0952  (08.08.24 09:05): Знайома там робила . Був рейдерський захват . Їх не пускали на роботу і довго не віддавали трудові книжки . Комусь було вигідно закрити це виробництво і почати закупивлю в Россії . Ответить | С цитатой
сергей  (07.08.24 17:28): Место интересное, снесут остатки домов и построят новый жилой комплекс. Помешать может начальник больницы Мечникова доктор Рыженко. Ответить | С цитатой | Обсуждение: 2
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Фото, відео, архів новин доступні у повній версії сайту
Повна версія сайту
copyright © gorod.dp.ua
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Політика конфіденційності