Руководитель Павлоградского поисково-спасательного кинологического отряда «Антарес» Лариса Борисенко рассказала о суровой правде операций по поиску погибших.
Городской сайт неоднократно рассказывал об этом отряде и его героической руководительнице. Напомним, что этот отряд производит поиск погибших и раненных людей на местах злодейских обстрелов врага. Ищет тела пропавших без вести в прифронтовых и деоккупированных районах. И выполняет еще ряд функций.
Но порой во время поисковых операций складывается шокирующая картина.
Об этом Лариса Борисенко написала следующее:
«Про рожеві прапорці…
Десь сталася велика трагедія. Телеканали всіяні репортажами з місця події. Перша доба, друга,… п'ята....
З репортажу чую, що декілька людей знайти не вдається. Бачу, як "працює" (гуляє) на локаціях собака, яка залучена... Розумію, з досвіду ціх страшних років - що з кожним днем, шансів знайти те, що залишилося від людей, - все меньше. Зв'язуюся, прямо в ночі, з офіційними структурами на даній місцевості. Нашу спеціалізовану кінологічну групу з пошуку тіл загиблих та останків дуже просять приїхати.
Ми їдемо за 130 км. Двома машинами. Обидва дні: зранку - в одну сторону, увечері - назад.
Працюємо 2 дні на морозі. Наші собаки, одразу, починають давати позначки, за якими ми, одразу, починаємо діставати те, що залишилося від людей.
Працюють 2 екіпажі на двох локаціях, паралельно. Собаки дають позначення - асистенти ставлять наші рожеві прапорці там, де потрібно розбирати локацію більш потужним ресурсом.
Після перерви в півгодини, коли ми зайшли погрітися -... декілька прапорців зникають.
За роботою нашої команди спостерігає керівництво офіційних структур регіону. Та рятувальники з поліцейськими, з якими ми працюємо разом в тієї місії. Всі дуже вражені роботою наших собак: "Оце так!!! Невже таке можливо?! Подивися, ЯК вони це роблять!!!".
Той кінолог - теж, деякий час, спостерігає.
За 2 дні нашій команді вдається зібрати понад 50 різних фрагментів тіл. Від дуже маленьких - по декілька міліметрів, до декількох кісток та ребер. За результатами ДНК ці люди будуть поховані. З іменами, які надала їм мама при народженні. І ми знаємо ці імена.
Ми отримали інформацію, що: "Є збіг по ДНК. Все. Пошукові роботи звернуто.".
А на наступний день.... ми бачимо, як перед камерами місцевого телеканалу,....поставив наші рожеві прапорці, позує той кінолог, "роботою" якого мало не відправили навіки в небуття декілька людей, та розповідає, як героїчно він шукає та повертає.
Прапорці нам потім повернули. Ті самі, які були підцуплені з завалу та на яких проводили "показову" зйомку.
Дзвінок від поліції. Нас просять приїхати терміново. За 100 км від нашого міста зник підліток. Наша група з собаками - універсалами з пошуку живих людей та тіл загиблих та останків, виїжджає за декілька хвилин. Начебто, з попередньої інформації зрозуміло, що все має бути добре. Але ж... - це ще дитина. Група їде в ніч та дощ. 7 "антаресовців" з 4-ма собаками будуть до ранку прочісувати очерет, занедбані будівлі, берігову зону. На світанку поліція має інформацію, де саме підліток. Групу відпускають додому, бо потреби в кінологічному ресурсі вже немає. Дитина знайдена і з нею все добре.
......А через декілька годин, о чудо(!), на просторах інтернету - "рожеві прапорці"!
З'являється опус про те, як, начебто, (по факту, через півтори години після знайдення дитини), до когось "телефонували з поліції" та як героїчно хтось збирався на вигаданий, пошук. Тобто, людина прокинулася - побачила оголошення про зникнення в місцевих пабліках, та й пробудилося "відчуття дотичності".
Інформацію треба перевіряти. Тому, телефоную тим, хто звертався до нас про допомогу. Вони дають розклад по хвилинам. З голосним заключення: "А хто так п..@дить?!"
З деяких пір подібним ситуаціям "Антарєс" дав термін - "рожеві прапорці": ситуація, коли хтось намагається, заради підняття свого "рейтингу " та его, використати чужі "прапорці", демонструючи свій "професіоналізм" та "потрібність".
До чого це я...?
Ми використовуємо рожеві прапорці в роботі нашої спеціалізованої групи з пошуку та ексгумації тіл загиблих та останків.
Коли, за межами прямого застосування, я потрапляю в ситуацію "рожеві прапорці", - я більше не сперечаюся та не спромагаюся щось спростовувати та доводити.
Я виходжу з ситуації "рожеві прапорці".
Та іду від тих, хто вважає нормальним їх розставляти по декілька разів поспіль.
В цьому пості опис лише 2-х ситуації. Лише 2-х. А їх.... Це, наче "збірний образ". Хтось себе впізнає. Хтось.... - "всі співпадіння випадкові"... мабуть...».
Видео об этом можно посмотреть здесь
Фото и видео со страницы Ларисы Борисенко
Тільки Президенту вдається об'єднати Європу у допомозі України, а МИ об'єднатися не можемо. Дуже різні і дуже хитрі. Ответить | С цитатой