Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Мужество и героизм наших защитников не знают границ.
Воину 128-й отдельной Днепровской бригады ТРО Анатолию – 33 года. Из них 10 лет он провел на войне с рашистами.
Еще в 2014 году он получил тяжелейшие ранения ног и лица. После этого его один глаз уже 10 лет ничего не видит…
О судьбе героя в 128 Днепровской бригаде ТРО рассказали следующее:
«Він бачить лише на одне око, але саме він вивозить розрахунки мінометників на позиції вдень і вночі.
Анатолій - колишній десантник. Йому 33 роки і останні 10 з них він провів на війні. Він почав служити ще у 2008 на флоті, потім перевівся у 25 десантну бригаду.
У 2014 він навіть не встиг виїхати у відпустку - 1 березня його викликали на службу, а вже 7 березня він вступив у бій. Слов'янськ, Ямпіль, Краматорськ, Савур-Могила - це все частина його бойового шляху в 2014.
Тоді отримав поранення ніг і ока, яким і досі не бачить.
Він продовжив службу, але 2021 році йому дали 2 групу інвалідності і звільнили зі Збройних Сил. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення Анатолій знову пішов до ТЦК. Йому довго відмовляли, але він переконав, що з таким бойовим досвідом він буде корисним.
З того часу він у підрозділі мінометників 128 бригади ТРО ЗСУ. У найтемнішу ніч він одягає шолом з приладом нічного бачення і продовжує працювати, бо все одно монокуляр, тому друге око навіть примружувати не потрібно».
Фото 128 бригады.