Эти красивые животные были завезены в заповедник больше 60 лет назад, но встретить их – редкая удача.
Такая удача улыбнулась при обследовании территории заповедника его главному природоведу Владимиру Ручию. Он успел сфотографировать пятнистого (японского) оленя до того, как шустрое копытное скрылось в лесу.
Эти олени были завезены в заповедник в 1961 году. Но их популяция остается не очень большой. В Днепровско-Орельском заповеднике рассказали о том, где чаще всего можно встретить этих оленей. И что мешает их размножению:
«Під час обстеження території, головний природознавець заповідника Володимир Ручій сфотографував оленя японського.
Олень японський Cervus nippon (Temminck, 1838) — ссавець родини Оленевих, представник лісового екологічного комплексу. Олень японський завезений в Дніпропетровську область у 1961 році. Територія заповідника — одне з місць інтродукції цього виду. Формування популяції до заповідання цієї території відбувалось під пресом нерегламентованого мисливства і браконьєрства, зокрема петельного.
У ряді Літописів відмічали приуроченість оленів до листяних насаджень північної частини заповідника.
На даний час достовірно відомо, що олені цілорічно перебувають в південно-західній частині заповідника, тобто в плавнях р. Дніпро. Зареєстровані поодинокі випадки візуальних спостережень японських оленів на другій терасі в куртинках клену татарського Acer tataricum L. Початок гону — друга половина вересня — середина жовтня.
При аналізі факторів регуляції чисельності оленеподібних треба відмітити, що для диких копитних заповідника дуже небезпечним є «зимові повені», тобто скид великої кількості води Середньодніпровської ГЕС на заплаву взимку.
Також вагомим фактором чисельності оленя на території заповідника є хижацтво здичавілих собак. На оленят може полювати лисиця».