Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Детектор вражеских беспилотников «Цукорок» уже успешно используется на фронте и сохранило жизнь многим нашим воинам.
Внешне этот прибор соответствует своему «веселому» названию. Невзрачная коробочка с антеннами, которая помещается на ладони... Но на самом деле он уже многократно доказал свою эффективность по обнаружению вражеских беспилотников. Среди наших военных – огромный спрос на «Цукорок»!
А разработчик этого детектора дронов является наш земляк, днепровский программист Дмитрий Селин. Он еще задолго до начала Большой войны переехал жить и работать в Лондон, где успешно реализовал себя. Но когда началось полномасштабное вторжение, Дмитрий больше всего переживал о том, чем может помочь Украине.
Об этом изобретателе и его разработке рассказало ВВС Украина:
«Хто придумав "Цукорок"
Винахідником "Цукорка" є український програміст Дмитро Селін, що вже тривалий час проживає в Лондоні.
В інтерв'ю ВВС Україна він розказав, що з початку повномасштабної війни намагався знайти, чим буде корисним для ЗСУ.
Це були і кібератаки на російські системи, розробка софту для військових і нарешті дослідження варіантів протидії російським БПЛА.
Дмитро Селін каже, що військові йому скаржилися на проблему поєднання розвідувальних дронів і артилерійських ударів противника. Тоді цивільний програміст вирішив розробити гаджет, який попереджав би українських бійців про цю небезпеку.
"Стало зрозуміло, що треба придумати, як мати можливість попередити людей, що летить "Орлан" - і значить, зараз будуть "навалювати" (обстрілювати, – Ред.)".
Селін дослідив радіомодулі трофейних "Орланів", купив схожі компоненти і восени 2022 року склав приймач сигналу. Це і був перший прототип "Цукорка".
Сам по собі детектор дронів – це давно відома річ. Але зазвичай це масивний і дорогий спектрометр, тобто аналізатор частот. Розібратися з ним простому військовому, тим більш в умовах бойових дій, складно.
Дмитро Селін зрозумів, що рішення має бути масове, просте і дешеве. Щоб, умовно кажучи, кожен солдат міг покласти в кишеню собі цей детектор і швидко орієнтуватися в його сигналах.
"Купити все необхідне було не дуже складно, найскладніше було продумати такий алгоритм, який давав би пристойне співвідношення хибних та правильних спрацювань і придумати систему, яка буде визначати тип дрона. Не скажу, що в мене вийшло ідеально, але краще ніж все інше, що було на ринку", – пояснює він.
Чудернацька назва, яка вже стала впізнаваним брендом серед військових, виникла спонтанно, каже розробник. Він шукав в магазинах компактну коробочку, в яку помістилося б все електронне начиння, і яка була б зручна в повсякденному використанні.
"Для першого прототипу я шукав якийсь найпростіший корпус. Хотілось підібрати вже щось готове, щоб просто купити і вставити. Найкраще, що мені підійшло для прототипа, але не пішло в серію, це була пластикова коробочка для цукру", – каже Дмитро.
Це власне і дало ім'я пристрою. А також підказало назву для компанії Дмитра – "Спеції для дронів" (Drone-spices). Інша продукція отримала також "смачні" найменування – "Карі", "Ванільний Цукорок", "Оцет", "Шафран".
Коли перші детектори з'явились у військових на фронті, то спрацювало "сарафанне радіо", каже Селін, і пішли масові замовлення на їх продукцію.
Перевагою "Цукорків" була низька ціна (зараз він коштує 2,4 тис. грн) і простота. Але чим більше ставало замовлень, тим більше зростала кількість проблем з їх виготовленням.
Власне зараз компанія Drone-spices прямо на своєму сайтізаявляє, що черга на "Цукорки" складає три місяці.
За словами розробника, одна з проблем – це тривала доставка комплектуючих з-за кордону і проблеми з митницею.
"От ви кажете, чому всі шукають, де купити? Я б вже зробив десятки тисяч штук, і всі б не шукали. Але щоб це зробити, треба завести комплектуючі, сплатити і виробити. І от із "завести і сплатити" виявилось більше проблем, ніж із "виробити".
Він вказує, що наразі більшість питань вдалось вирішити, і обіцяє суттєве масштабування виробництва у найближчі два місяці. Команда розробників також отримала грант від Мінцифри, а міністерство оборони вже проводить випробування і кодифікацію "Цукорка", щоб офіційно взяти його на озброєння і почати централізовану закупівлю для військових.
Принцип роботи "Цукорка" доволі простий. Насамперед слід нагадати, що кожен безпілотник з'єднується з пультом оператора по радіохвилях.
З пульта йде інформація, куди летіти, а у зворотному напрямку прямує два потоки: відео і телеметрія (інформація про стан безпілотника).
"В ідеалі обидва потоки – відео і телеметрію, або принаймні один з них, можна перехопити, бо цей сигнал випромінюється в усі боки", – пояснює Дмитро Селін.
"Тому ми використовуємо такий самий приймач, як на пульті оператора, і якщо ми підібрали параметри сигналу правильно, то ми зможемо його перехопити. Параметри сигналу – це передусім частота, але не тільки вона, є ще мінімум три показники. По цих параметрах ми можемо зрозуміти, що це за дрон".
Маючи базу унікальних параметрів, український детектор здатен розрізняти такі російські розвідувальні безпілотники, як "Орлан", "Елерон", Zala i Supercam, а також дрон-камікадзе "Ланцет" і маленькі "Мавіки".
"Більшість російських дронів мають таку особливість – частота їхнього сигналу стрибає у певному проміжку, щоб втекти від РЕБів і від інших перешкод. Це стрибання відбувається із певним кроком і певною швидкістю. Цей параметр також дозволяє визначити тип російського БПЛА", – каже Дмитро.
Проблема є лише з популярними останнім часом FPV-дронами, визнає він.
"Цукорок" їх виявляє, але не надто чітко. Плюс зараз всі FPV переходять на понижені частоти, а значить, детектору треба мати спеціальну антену. До того ж, каже розробник, на фронті досвідчені оператори FPV-дронів навчились відключати сигнал з телеметрією при підльоті до цілі, відповідно, детектор не може його перехопити.
Однак українські інженери вже працюють над усуненням цих перешкод, запевняє власник Drone-spices.
Чи вважає розробник, що його пристрій дійсно має бути в кишені кожного бійця? Дмитро Селін визнає, що наразі його виріб ще далекий від ідеалу.
"Чи треба всім військовим "Цукорок"? Насправді всім потрібен кишеньковий універсальний детектор", – зазначає він і додає: "Можна використати аналогію коня і автомобіля. Так от "Цукорок" – зараз це "кінь", але вже всім краще пересаджуватись на "автомобіль". Щоб "Цукорок" став "автомобілем", потрібно зробити ще два покращення. Це буде вже універсальне рішення, щоб на будь-які виклики відповідати"».
Фото ВВС Украина.