В Днепропетровской областной клинической больнице имени Мечникова ежедневно спасают наших воинов с самыми страшными ранами.
Но многим из пациентов после спасения жизни еще предстоит долгий путь реабилитации.
Об одном из таких случаев рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:
«Коли боляче не від болю…
Йому здається, що мало повітря.
Він розуміє, що не потрібно плакати, але сльози стоять в його очах.
В серці немає смутку і болю.
В нього замість носа, рота та щелеп рана, яка більше руйнує його душу.
Іван із Закарпатської області, йому 43.
Він вірний, хоробрий та справжній воїн, якому в бою три великих відламка зруйнували обличчя.
В клінічному діагнозі звучить важке слово – ампутація обличчя.
Підбадьорюють всі: починаючи від санітарочки, закінчуючи дядьком, який буде супроводжувати Івана на пластичну операцію в Європу.
Старенька мама хвора, лежить вдома.
Приїхати не може, він просить їй про це не казати.
Лікарі реаніматологи врятували життя.
Сьогодні зняли з апарату ШВЛ.
Закріпили трубочки, через які він поки може їсти, пити та дихати.
Дух підтримують ментальні терапевти.
Європейські фахівці обіцяють відновити обличчя максимально до впізнаваності.
Ми всі скоро побачимо Івана та його відродження з попелу війни.
У нього не було страху смерті, але хоче, щоб його обличчя впізнавали рідні та близькі…
Про це він написав, як про найбільшу мрію».
Видео об этом можно посмотреть здесь.
Фото и видео со страницы Сергея Рыженко.