Городской сайт продолжает рассказывать о судьбах воинов, которые сражаются в 128-й отдельной Днепровской бригаде ТРО Украины.
Подавляющее большинство этих людей до февраля 2022 года занимались мирным трудом и не могли представить, что третий год будут сражаться с рашистами.
Например, Роман был опытным мастером по изготовлению мебели. О его судьбе в 128 бригаде рассказали:
«“Щоб вивести поранених з позицій до точки евакуації доводиться проводити справжні спецоперації”, - каже Роман. Важко уявити, що цей досвідчений боєць ще рік тому був майстром з виробництва меблів у Кривому Розі.
Він не мав військового досвіду, та міг його й не отримувати, бо у нього троє дітей. Роман згадує, що до ТЦК пішов таємно від дружини і вже постфактум повідомив їй, що став добровольцем у підрозділі тероборони.
Наразі Роман повернувся з багатоденного перебування на нулі, де взяв участь у відбитті російських атак. Та найважчим завданням було виведення поранених побратимів до точки евакуації. Постійні обстріли і атаки fpv-дронів значно ускладнюють будь який рух на позиціях. Але коли треба евакуювати пораненого, який не може йти самостійно, завдання стає ще важчим. Кожен таки вихід - це цілий комплекс відчайдушних і ризикових заходів, які проводять бійці у самому пеклі передової, щоб врятувати життя поранених побратимів. Іноді треба викликати ворожий вогонь на себе, щоб дати шанс на порятунок іншим, каже Роман. А потім він посміхається: план спрацював, а значить - це перемога, якій треба вміти радіти».
А Руслан (который до Большой войны занимался строительством) и Александр (бывший водитель троллейбуса в Днепре) провели блестящую операцию, взяв врагов в плен:
«Двох росіян полонили будівельник з Хмельниччини і водій тролейбусу з Дніпра, які захищають Україну у складі 128 бригади тероборони. Руслан на передовій вже півроку. Він встиг отримати поранення і вже повернувся до свого підрозділу. Олександр воює вже рік - повістка прийшла на підприємство і він здав машину і одразу поїхав до ТЦК.
Весь їхній бойових шлях пройшов на Донеччинні, де вогонь російської артилерії і мінометів, змінюється бомбардуванням кабами, постійним атаки дронів, які чередуються регулярними атаками російської піхоти. Після однієї з таких атак і були взяті у полон двох російських солдатів. Навалу російської орди зупиняють люди, які вели життя простих людей і ніколи не марили подвигами, ні військовою славою. Вони і зараз мріють повернутися додому і жити звичайним мирним життям. Цю мрію варто захищати».
Фото 128 бригады.