Борьба с БПЛА – одна из главных задач на передовой.
О том, как круглые сутки ведут борьбы с вражескими дронами и прочими беспилотниками, рассказали воины 93-й отдельной механизированной бригады «Холодный Яр»:
«Від соляри **ної понапухали пальці», - зенітник 93-ї бригади Холодний Яр із позивним Балу показує долоні побратиму. На шоломі - патч із зображенням мультяшного вікінга. У перервах між чергуваннями на ЗУ-23-2 воїни лагодять техніку – як автомобілі, так і установку. Тому руки постійно засмальцовані і стомлені. А лагодити є що: не так давно одна із ЗУшок постраждала від удару російським Ланцетом.
«Отут ударив уперед коробку, загорілася машина, - показує фотографії на мобільному телефоні. – Розбило вікно, побило лючок».
«Ага, кричали: "то пташка"! А то Ланцет! Хоча обстрілювали всі звідусіль його! А от тобі і результат», - каже побратим Андрій. Зізнається, що зенітники настільки часто і уважно вдивляються в небо, що іноді починають плутати ворожі безпілотники зі справжніми птахами.
Кілька місяців від ворожого дрона постраждав і сам Балу: «Сузукі Гранд Вітара – на повороті біля «головної ялинки країни» FPV догнав у жопу! Я був у машині і ще один. Йому трохи більше повезло. А мені ногу побило. А так – нічого страшного».
Зараз цей поворот нагадує кладовище спалених автомобілів. Тою дорогою вже ніхто не їздить. Просування росіян відчула не тільки передова, а й весь фронт.
Зенітникам додалося роботи в небі.
Ми знаходимося на Кліщіївському напрямку. Заїжджати на позиції тут потрібно по-темному. Щойно світає, небо наповнюється НЛО – непізнаними літаючими об'єктами. Чоловіки уважно вдивляються в біноклі, щоб їх опізнати.
«Ланцет! Ланцет!» - бійці підхоплюються і починають цілитися та стріляти з автоматів у повітря. ЗУ на базі мотолиги смикається, заводиться, димить соляркою і виповзає із укриття. Та не встигає навестися, як неподалік біля кущів щось вибухає, і чорна хмара піднімається над посадкою.
«Збили? Чи може кудись поцілив? Ніби ні! На перехрестя впав?» - намагаються з'ясувати результати автоматної канонади.
Мотолига закочується назад у капонір. Але чекати наступну ціль довго не довелося. У небі під хмарами виникає Зала, схожа на далеку пташку-трикутничок. Летить швидко, цілеспрямовано, по заданому курсу. Механік знову стрибає у люк, викочує ЗУ-23-2, а оператор кружляє у кріслі установки, намагаючись впіймати напрямок. Лупить гучна стрілкотня. З дула в небо виплескуються клуби об'ємного жовтого вогню.
На цей раз ворожий безпілотник збити не вдалося. Але місце роботи вже «засвічене» для БПЛА-розвідника. Хлопці швидко заряджають установку, всаджуються на мотолигу й з грохотом відкочуються. Відхід техніки супроводжується обстрілом – щойно броня промчала, по дорозі прилітає смачна «ляпуха». Чи-то ворог дійсно «змалював» машину і намагається поцілити артою, чи-то від'їзд збігся із плановими обстрілами в цей квадрат – невідомо.
На максимальній швидкості, яку може з себе витиснути стара радянська гусенична техніка, воїни переміщуються на другу позицію. Звідти вони продовжать слідкувати за небом…».
Фото 93 бригады.