Несмотря на войну и постоянные обстрелы многострадального Никополя, сотни (если не тысячи) птиц вернулись в этот город и спокойно разгуливают по его улицам, паркам и скверам.
Некоторые из птиц, как сообщают в соцсетях, настолько не боятся людей, что позволяют себя подкормить и вблизи сфотографировать:
«Хороший знак: посеред Нікополя бродить ручний лелека .
Вдень у Нікополі помітили лелеку. Птах бродив вулицями Нікополя та люб’язно дозволяв людям себе фотографувати. Бачили пернатого мандрівника посеред однієї з вулиць, де той поважно розгулював дорогою.
Бачили лелеку також у місцевому парку, де птах шукав чим поживитися. Крилатий красень зовсім не боявся людей, тому дозволив сфотографувати себе зблизька.
У коментарях під дописом у соцмережах люди зазначають, що поява лелеки – добрий знак, і скоро буде мир».
А жительница Никополя Елизавета Светлова в одном из парков города запечатлела огромную стаю аистов, которые в траве спокойно искали себе пропитание. Видео можно посмотреть здесь.
Даже бывалые жители города не помнят, чтобы по его улицам разгуливало такое множество этих птиц. Никопольчане верят, что это – верный признак скорого наступления мира. Ведь аисты считаются символом мира, спокойствия и начала новой жизни!
Более прагматичное объяснение – у экологов. В июне прошлого года рашистами была уничтожена Каховская ГЭС. Водохранилище (на берегах которого аисты искали себе корм) практически исчезло. Вот птицы (по генетической памяти вернувшиеся в родные места) и вынуждены искать пропитание в городе.
Звернення до мудропедії дало таку інформацію:
Генетична пам'ять (генна пам'ять, расова пам'ять, родова пам'ять, спадкова пам'ять, біологічна пам'ять) — гіпотетична форма пам'яті, що існує незалежно від діяльності головного мозку, кодуючись у генах, і передається від батьків дітям. Термін використовується головним чином в історії психології та фантастиці.
Хотілось би дізнатись імена екологів й висунути їхні кандидатури на здобуття Нобелівської премії з фізіології та медицини. Ответить | С цитатой