Воины 25-й отдельной воздушно-десантной Сичеславской бригады не только успешно отражают атаки оккупантов, но и захватывают их позиции.
О том, как наши земляки уничтожают рашистов, в 25 бригаде рассказали:
«Командир штурмової групи «СІД» : не важливо що в окопах їх врази більше ніж нас, головне туди потрапити, і тоді шанси вижити в них скорочуються до нуля.
- Ми пішли на штурм ворожих позицій, які мали стратегічне значення. Спочатку працювала аерозвідка, опираючись на їх дані, ми розробили свій план та «стартанули». Швидко подолали поле, яке постійно обстрілювали з артилерії. Наш кулеметник чітко відпрацював, «погасивши» їх розрахунок. Потім в хід пішли гранати, якась мить і ми вже в окопах. По флангах працювали наші «дронщики» - скидами теж нагатили чимало окупантів, - розповідає офіцер.
Далі – бій в траншеях. Окупанти добре вкопалися: глибокі окопи, шляхи сполучення укріплені і мали якісні «нори». В одному з бліндажів за дверима (десь в будинках цивільних змародьорили) сховався «асвабадітель».
- Для мене, як для командира, життя хлопців - найцінніше. Тому почав перемовини з окупантом, примушував його здатися в полон. Він був в істериці, кожну хвилину змінював свої наміри, то він здається, то рускі не здаються. Нарешті вдалося знайти «вірні слова», двері відчинили і разом з ним вийшли ще троє. Ніколи не знаєш, що в них в голові, бували випадки, коли вони намагались підірвати себе гранатою і відповідно «задвухсотити» наших, тому діяти треба було не тільки швидко, а й дуже обережно. В нас і тут все вийшло, вони дали цінну інформацію про місцезнаходження своїх і про майбутні плани.
На цьому штурм не скінчився і група пішла далі. З неба десантників прикривали дрони, вони бачили повну картину і відповідно чітко координували дії групи та влучними скидами утилізували не тільки окупантів, а й склад бк.
- Ми дійшли до кінця позицій, вибили їх, втікти не вдалося жодному, ми не тільки відбили важливі позиції, а й набрали купу полонених, поповнили обмінний фонд.
Група «Сіда» постійно завдає окупантам серйозних втрат, вони виконують найзухваліші завдання, постійно ризикують життям, але мають добру і підготовку, а головне - мотивацію: перемогти окупантів та звільнити Україну!
- Я жив і працював в Києві і ніколи не бачив себе у війську. Але вже 25 лютого був у військкоматі. Хоча мав можливість отримати «бронь». Так само і мої хлопці, за власним бажанням прийшли і, повірте, нікуди не підемо поки не закінчимо свою роботу, не вибʼємо ворога з нашої землі. Ми ж «Завжди перші» і безумовно кращі, - резюмує десантник.
Разом до Перемоги! ДШВ - Завжди Перші! Слава Україні!».
Фото 25 бригады.