В 128 бригаде теробороны рассказали о том, в каких условиях спасают наших бойцов врачи на передовой.
О работе фронтовых медиков под постоянными обстрелами врага ведет хроники один из врачей подразделения, часть записей которого опубликовали в 128 Днепровской бригаде ТРО:
«Записки бойового медика: Окопне життя.
Життя в окопах сильно залежить від погоди, тому коли сніг тане, все перетворюється на місиво і пересуватися стає дуже важко. Бруд тов налипає на взуття, і гарним правилом є очистити від нього черевики перед тим, як увійшов у бліндаж, тому що потім він промокає і навіть боюся уявити, як брудно буде навесні.
У бліндажі важливо підтримувати тепло не тільки для комфорту, а й запобігання вогкості та плісняві. Для цього використовуємо газові обігрівачі, які регулярно змінюємо з кожною зміною - треба забрати порожні газові балони і привезти нові, повністю заправлені. Заправляємо їх самі і платимо теж самі з своєї кишені. Так само і з матеріалами для оздоблення приміщення. На моїй позиції все оброблено фольгованим утеплювачем, а де вхід, то використовуємо ковдри в три шари для теплоізоляції.
Всередині приміщення можна розділити на спальну та робочу зони. Речі підвішуємо за гаки на стелю та стіни для максимальної економії простору. Одна людина завжди сідає чергувати, а решта завалюється на спальні місця. “Лежка” навіть для мене закоротка, але якщо накидати спальників і повернутись на бік, можна навіть непогано поспати.
Через час чергового змінює "сплячий" - тепер його черга сидіти на рації і слухати ефір. У робочій зоні бліндажу є стіл, де можна розігріти консерви, закип'ятити для кави води, зробити собі стандартну локшину швидкого приготування або смачнючі бутерброди з ковбасою і сиром. Ви можете зауважити, що це не найкорисніша їжа, але з собою на зміну ми беремо лише те, що легке у приготуванні і легке на вагу.
Продукти харчування ми зберігаємо в залізних ящиках з-під боєприпасів. Якщо взяти ящики з дерева, миші та щури зжеруть їх разом з харчами. На відкритих полицях лежать різні інструменти та інші неїстівні і необхідні речі для існування в таких умовах.
Іноді доводиться виходити назовні відповісти оперативному черговому чи сходити з нужди. Траншеї закриті маскувальними сітками, але все одно, щоб пересуватися по них, постійно пригинатися і завжди бути на сторожі. А коли темніє, треба слідкувати.
Правильним завжди буде під укриттям масксеті пригинатися при пересуванні по траншеї. Завжди прислухатися до обстановки, а в темний час ще й слідкувати за світломаскуванням. Усередині бліндажу завжди горить світло від павербанків і не можна, щоб зовні було його видно.
На позиціях треба постійно дотримуватись жорстких правил - надто велика плата за їхнє ігнорування».
Фото со страницы 128 бригады.