В Днепре издали книгу «Забытые страницы Шолом-Алейхема»

Это первый в нашей стране поэтический сборник писателя в переводе на украинский язык.

Перевод поэзии Шолом-Алейхема сделала кандидат филологических наук Елена Бескровная. Книга издана Журфондом областной организации НСЖУ.

О новой книге руководитель Журфонда Александр Давыдов любезно рассказал Городскому сайту следующее:

«Протягом усього творчого життя Олена Бескровна займається єврейською філософією та культурою. Це сталося з того часу, коли вона працювала у журналі «Ді ідише гас» (На єврейській вулиці), який направив її в аспірантуру.

З того часу вона постійно займається єврейською літературою та, зокрема, творчістю Шолом-Алейхема

Це відомий єврейський письменник українського походження, який народився у маленькому містечку Переяслав-Хмельницкий на Київщині, де євреї та місцеві мешканці розмовляли не тільки українською., а, також, і мовою ідиш. Ідиш – рідна мова євреїв України. Саме на цій мові не тільки народжувались характери, що сформували твори Шолом-Алейхема, а і світогляд людей.

Шолом-Алейхем закінчив гімназію у Переяслові-Хмельницькому, і тому у своїх творах він говорить про учнів маскілім (течія у класичній освіті, засновником якої був німецький філософ Моїсей Мендельсон), які вважали, що в хедері повинна вивчатись не тільки Тора, а і уся світова література, зокрема, творчість Тараса Шевченко.

Повне видання творів Шолом-Алейхема на ідиші вийшло у 1948 році. Але не всі твори Шолом-Алейхема були перекладені з ідиша. Стосується це саме тільки поетичних творів Шолом-Алейхема.

У виданні, з яким Олена Бескровна познайомилась та переклала на українську не були вказані роки написання цих творів, тому перекладачка дозволила собі характеризувати їх незалежно від часу створення. Найбільш відомою за часів життя Шолом-Алейхема була його поема «Прогрес-цивілізація», яка була надрукована тільки перша частина. Тут Шолом-Алейхем показує трьох євреїв, що були знавцями єврейських історичних книг, та, зокрема, Старого Заповіту. У своїх роздумах герої прославляють перш за все Бога, і говорять про те, що він вічно живий. Кожний з цих професорів порівнює вчення Бога з природою, в якій він перебуває, і традиційно ставиться до них з позиції поглядів філософа Баруха Спінози:

Професори, і хоч куди

Маскілім, що курують долю.

І як орли завжди младі,

Що бурю відчувають в полі

У дев'ятнадцятому сторіччі, як і зараз, єврейська література перебувала у розквіті. І це показано добре на прикладі поеми «Прогрес-цивілізація», де Шолом-Алейхем говорить про те, що світ літератури був не дуже зрозумілим простому єврею, тому що у нього не було грошей навіть на хліб. Але вони впевнені, що доля єврейського народу, поверне його до рідного Ізраїлю та його Бога:

І Богом ми народжені,

І диспут, битва праведна,

Що в радощах живе.

І в Правду ми закохані,

В омані жито сіємо,

І Пісню сповиваємо

В омані, що цвіте

Але вони всі неодмінно молились Богові. У піднесеному стані прийняття Бога знаходиться і Шолом-Алеїхем, коли переходить до реальних подій на Україні в єврейському середовищі мудреців ХІХ-ХХ століття. Це ми добре бачимо на прикладі його поетичних творів. Він відображає трагічну Реальність, в якій за думкою Дідусі єврейської літератури Менделе Мойхер-Сфоріма перебуває «єврейська сума», що базується на стражданнях єврейського народу. Саме це добре відображено в його вірші «Я страждаю».

Особливістю усієї творчості Шолом-Алейхема є те, що він, як справній єврей, звертається переш за все до свого народу. І це добре видно у його віршах «До Нового року», «До наших поєтів», де просить їх писати правду про важке життя єврейського народу. Про це також пише Шолом-Алейхем у своєму вірші «Єврейські чиновники»

За часів царської Росії український та єврейський народи знаходились у дуже скрутному становищі. Постійне пригнічення володаря-царя спрямовувала їх один проти одного. Саме про це писав Тарас Шевченко у поемі «Гайдамаки». Так як і Шевченко, Шолом-Алейхем зобразив єврейську жінку з позиції західно-європейської літератури, тобто позитивно. І це відображено у його вірші «Дочка єврейського народу»:

І наречена доля знов зі мной блукала,

І музику співала я землі,

І молодість рвалась… І серце знов шукало

Любові… Та рабин казав,

що за єврея заміж я повинна йти.

В цілому «Забуті сторінки Шолом-Алейхема» повертають нас у ХІХ- початок ХХ століття, де його твори звучали як на ідиші, так і на мовах народів Світу, Гуманізм проходить крізь усю творчість Шолом-Алейхема, і книга «Забуті сторінки Шолом-Алейхема» також вчить нас любити свій народ та свою Батьківщину.

У ХІХ – початку ХХ сторіччя відома українська письменниця Леся Українка казала: «І ти тоді боролась мов Ізраїль, Україно моя». У цей період, коли в Ізраїлі та в Україні йде війна, ці рядки стають актуальними, тому що об'єднують український та єврейський народи, які спокон віку жили і живуть поруч».