Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Спустя почти 10 лет известная днепровская волонтер Татьяна Губа разыскала воина и вернула ему драгоценную реликвию.
Для Татьяны Губы, как и для многих других, война началась в 2014-м. Уже почти 10 лет Татьяна занимается помощью нашим защитникам, эвакуацией раненных с передовой, помощью с их лечением и обеспечением.
За это время с ней происходило множество удивительных и трогательных историй.
Об одной из них рассказал председатель Днепропетровского облсовета Николай Лукашук https://www.facebook.com/nbankr :
«31 липня 2014-го о другій годині ночі поранений, ледь притомний захисник України з 95-ї бригади ДШВ дістав із нагрудної кишені синьо-жовтий прапор. Передав його, аби зберегла, нашій Тетяні Губі: вона з 2014 року співпрацює в команді з евакуації поранених.
Олександру Орлюку тоді був лише 21 рік. Юнак отримав тяжке поранення біля села Степанівки на Донеччині, що поруч із кордоном з рф. Понад 2 роки реабілітації, 11 операцій. Захисник повернувся на службу в рідну 95-ту бригаду, вивчився на офіцера. Нині Олександр – керівник одного з підрозділів, боронить Україну на передовій.
Через 9,5 років, завдяки командуванню ДШВ, Тетяна знайшла військового. В зоні бойових дій повернула йому прапор. Олександр каже: тоді довірив прапор небайдужій жінці. Пригадує: не знав, як складеться доля, тому вирішив віддати стяг людині, яка була поруч у швидкій. І зізнається: не мав сумнівів, що прапор – в надійних руках.
Тетяні Губі пропонували передати полотнище в обласний музей АТО. Але вона вірила, що знайде Олександра і поверне йому стяг. Так і сталося.
Дякую Олександру і всім, хто виборює незалежность нашої країни!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!».
Фото со станицы Николая Лукашука.