В нашем городе немало закрытых производств, на которых можно встретить удивительное, загадочное и даже аномальное…
Читателям Городского сайта прекрасно известно имя Дэна Вейссмана. Раньше сайт часто публиковал материалы этого исследователя городской и индустриальной среды Днепра.
Из-за Большой войны и связанных с ней проблем он не так часто исследует новые объекты. Тем ценнее новый материал Дэна – о заброшенной фабрике АПК «Днепропетровск-ДРЕВ».
Исследовать этот объект автору помог Сергей Мушенок, а материал был опубликован на сайте vasilevsky.eu
Вот что Дэн Вейссман рассказал об этом предприятии:
«Підготував для Вас статтю фото звіт про одну цікаву (напів)занедбанку у якій я знайшов цікавий документ, бачив природну аномалію та з якої я милувався індустріальними краєвидами.
З боку набережної правого берега Дніпра (вздовж якої простягається величезна історична промзона з назвою «Фабрика» де колись функціонувала ціла купа дрібних заводів та лісопильнь, і далі вздовж сучасного металургійного заводу аж до Нових Кодаків), цей об’єкт виглядав доволі непримітно – брудна сіра панельна п’ятиповерхівка. Але, цей об’єкт в середині виявився цікавішим ніж виглядав ззовні – він мене і справді приємно здивував.
З документації яку нам видали я дізнався, що кілька поверхів будівлі колись займав адміністративно-побутовий комплекс заводу, а на інших поверхах розташовувалася заводська поліклініка, крім того до будівлі було прибудовано пару невеличких цехів, які ми згодом теж відвідали.
Лише занедбана територія перед фасадом та безліч відкритих усім вітрам вікон видають те, що ця будівля давно стоїть порожня.
Оскільки будівля розташована на набережній біля широких вод Дніпра, а за довгу відсутність догляду більшість вікон було чи то відкрито, чи то вибито – будівля «натягнула» у себе багато вологи. У більшості приміщень фарба облізла, кахлі повідпадали, були чисельні відволоження штукатурного шару – це цілком звичний стан більшості занедбанок.
Але мене дуже здивувало інше – те як за відсутності людей флора знайшла собі затишні місця для існування, бо деякі приміщення буквально перетворилися на велетенські мосаріуми*
*мосаріум – це композиція з живих рослин, трави та моху.
Тоді я вперше в житті серед мегаполісу побачив зарості папоротей прямо у приміщеннях… і не тільки папоротей!!!
Справжнім шоком для мене стали «волохаті» приміщення, які були поглинені грибковими наростами – це було схоже на якісь фантастичні спецефекти чи декорації, але ніхто окрім природи до цього зусиль не докладав.
Оскільки псувати собі легені спорами цих дивних грибкових колоній ми не хотіли – я обережно (не заходячи у ці приміщення) знімав кілька фотографій, і ми йшли подалі від них, оглядати інші простори будівлі…
У дальньому крилі будівлі ми знайшли ліфтову шахту.
Багато ліфтових дверей на поверхах чомусь були виламані. Заглянули у шахту: знизу вона відблискувала, а це значить, що у приямку стоїть вода; глянули вгору- ліфт «зависнув» десь під останнім поверхом, а це вірогідність того, що не все обладнання ще було роздестроїно…
Минуло кілька місяців з від того моменту, коли ми обстежували АПК, і нам, нарешті, дали завдання обстежити цехи, які були прибудовані до цього заводоуправління. Не те, щоб вони були самим цікавим з цього об’єкта, але без них огляд цього комплекса буде не повним – тож швиденько заглянемо і в них.
Було там два цеха – умовно назву їх 1-й та 2й.
1-й цех – не використовувався давно, він був майже порожній (тільки якесь сміття). Судячи з побаченого приміщення виявилося чи то складським, чи транспортним боксом, в якому, імовірно, ще й колись фури обслуговували, бо у приміщенні було дві оглядові ями (як у депо – для огляду транспорту з низу).
З цікавого там було хіба-шо побутовка з купою наліпок та постерів з футбольними гравцями – така собі фанатська берлога…».
Полную версию статьи можно прочесть по следующей ссылке
Фото Дэна Вейссмана