В составе 128-й Днепровской бригады ТРО дают отпор рашистам люди с удивительными судьбами.
О многих из них Городской сайт уже рассказывал.
Судьба многих воинов в жизни делала самые неожиданные повороты.
Пример этому – боец с позывным «Вентиль». Он – бывший военный водолаз. Эта служба научила его стремлению к идеальному порядку и чистоте, чему не устают удивляться его сослуживцы.
С очередным героем бригады познакомил воюющий в ее составе известный днепровский историк Дмитрий Каюк:
«Солдати бувають різними.
Є великі, а є маленькі. Є сміливі, і не дуже. Є охайні й чепурні і навпаки.
От якщо ви заходите у "хатку" в прифронтовому селі без мешканців, а там кімнатні капці стоять рівнесеньким рядочком, посуд чистий і акуратно розставлений, ліжка заправлені, а підлога вимита і аж блищить, знайте, тут живе Вентіль.
Він колись служив строкову на флоті водолазом і каже, що саме там його привчили до, так званого, "флотського порядку". Але я думаю, справа не в формальній дисципліні - натура така. Вентіль робить все акуратно, чітко і завершено. Прийдіть до нього на позиції. Окопи відкопані саме так, як вимагає статут. Зброя вичищена й споряджена. В бліндажах порядок. Під ногами не валяються банки з-під тушонки й вітер на ганяє по лісосмузі обгортки від сухпайків. Все сміття складується й вивозиться далеко від позицій (і окопи не демаскує, і гігієна на належному рівні).
Вентіль ветеран бригади. Він воює з лютого 22-го року. Людина безумовно смілива. Ніколи не чув, щоб він рюмсав перед виходом на позиції. Брав участь в усіх боях, що їх вів батальйон, тобто справжній окопник. Він знає й розуміє усі нюанси окопного життя.
Вентіль і такі, як він, - золотий фонд збройних сил. Вони той кістяк, на яких тримається і рота, і батальйон, і вся наша звитяжна 128-а бригада Тероборни, а за великим рахунком і ЗСУ».
Фото Валерия Кравченко.