У Дніпрі виступить світова зірка оперної сцени!

Всесвітньо відомий оперний співак, тенор із Литви Крістіан Бенедикт стане почесним гостем та одним із героїв святкових концертів на честь відкриття ювілейного, 50-го сезону Дніпровського академічного театру опери та балету.

Міський сайт уже розповідав про те, що оперним театром на честь початку ювілейного сезону заплановано цілий концертний марафон.

Він розпочнеться 24 серпня, у День Незалежності України, святковим концертом. Далі на глядачів чекають «Лісова пісня» 25 серпня, Гранд концерт 26 серпня та всесвітньо відома опера «Аїда» 27 серпня.

У трьох вечорах одним із героїв сцени стане Крістіан Бенедикт.

24 серпня він виконає Молитву Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм». 26 серпня - арію Калафа з опери «Турандот». А 27 серпня разом із уславленою українською співачкою Людмилою Монастирською стане головним героєм «Аїди», виконавши партію Радамеса.

Для Крістіана це буде дебют на сцені нашого оперного театру, але для нього це не перший приїзд до нашого міста.

Його майстерності аплодують поціновувачі опери в десятках країн.

Але останні півтора роки він вважає однією з головних своїх місій допомогу нашій країні, яка страждає від рашистської агресії.

Напередодні виступів на сцені ДніпроОпери Крістіан Бенедикт люб'язно дав ексклюзивне інтерв'ю Міському сайту, за що ми висловлюємо велику вдячність йому та співробітникам оперного театру.

«Коли ближнього осягає велике нещастя, йому треба допомогти всім можливим»

- Навесні цього року інтернет облетіло пронизливе відео, в якому ви співали молитву «Отче наш» на руїнах школи, розгромленої рашистами в Оріховому Запорізькій області. Знаю, що ви ще давали благодійні концерти в Одесі, Львові, містах Київської області. Чим є для вас ці проекти підтримки України?

- Я – давно і глибоко віруюча людина. І переконаний у тому, що коли ближнього осягає нещастя, йому треба допомогти всім можливим. З самого початку Великої війни вся Литва була шокована тим, що відбувається. І ми з однодумцями займалися волонтерством, робили пожертвування для України, збирали гуманітарну допомогу, скидалися на Байрактари. До вашої країни я їжджу вже близько 20 років, щиро її люблю, тому просто не міг залишатися осторонь.

- А чи не було страшно приїжджати в країну, куди регулярно цілиться ракетами ворог?

– Людський страх є завжди. У мене чудова сім'я, троє дітей. З почуття відповідальності перед ними я не міг наважитися приїхати до України минулого року. Але коли відчув, що готовий до цього морально та фізично, приїхав у березні цього року, виступав в Одесі, і це було незабутньо.

Побачене в Україні наживо стало потрясінням

- Ви вже багато років є визнаною світовою зіркою оперної сцени із чималими гонорарами. Але знаю, що за виступи у воюючій Україні принципово не берете жодної копійки.

– Це правда, це моя принципова позиція. І я розглядаю свої візити не просто як концертну програму, а місію духовної підтримки вашого народу. Приїзд до Дніпра – це вже третій цього року. А другий був у квітні. З цим виступом на руїнах школи в Оріховому. Але, крім Оріхово, був ще візит до жіночої колонії під Тернополем, про який мало хто знає. Потім мені довелося побувати в Бучі, Мощуні та інших містах Київської області, які пережили страх російської окупації. Це було глибоким потрясінням! Не тільки в мене, а й у мільйонів цивілізованих людей досі в голові не вкладається: навіщо росіяни вторглися в Україну, чому тут творили та творять такі жахи?!

- Оріхово розташоване зовсім неподалік лінії фронту. Чи не було страху потрапити там під обстріл?

- А саме перед моїм виступом і почався черговий обстріл. Була повітряна тривога, ми спустилися в укриття, перечекавши там небезпеку. У ті хвилини з особливою гостротою відчув небезпеку, яку щохвилини ось уже півтора роки відчувають жителі України. Але те, що я можу дати людям, для мене в сто разів важливіше за небезпеку. Такі виступи для слухачів – це диво, це промінчик надії. Ось, наприклад, 23 серпня, перед виступом у ДніпроОпері, я погодився поїхати до містечка Барвінкове, яке розташоване недалеко від лінії фронту. Там спілкуватимуся з українськими військовослужбовцями. Для мене це дуже почесна та важлива місія.

Пандемія зіпсувала багато планів

-На сьогодні ви є одним з провідних драматичних тенорів сучасності. Розкажіть, будь ласка, про ваш творчий шлях у професії…

— Я навчався в Національній музичній академії Литви, де вчився у нашого видатного співака та професора Віргіліуса Норейки. Перші свої вистави я заспівав на сцені оперних театрів у Вільнюсі та Каунасі. Починав з ліричних партій, згодом став виконувати також і складніший та драматичний репертуар. Окрім Литви мене також запрошували виступати на Прибалтійських сценах, зокрема в Естонії. З театром у Таллінні пов’язані надзвичайно теплі спогади, бо з 2006-2012 рік я там виконав майже всі провідні тенорові партії… Також продовжував роботу у Литовському театрі.

Щодо підкорення європейських оперних сцен, то чимало нових можливостей для подальшого розвитку у кар’єрі мені дав успішний запис опери «Джоконда» Амількаре Понк’єллі з симфонічним оркестром Мюнхенського радіо спільно з диригентом Марчелло Віотті та Пласідо Домінго у 2002 році… Згодом я також знайшов агента, який дуже мені допоміг у розвитку моєї подальшої оперної кар’єри.

Так, у 2013 році я одержав контракт у Театрі Лучано Паваротті в Модені. В цьому театрі я співав надзвичайно складну партію Отелло з однойменної опери. Успішне виконання ролі Отелло, а також інших драматичних партій, дало мені змогу підкорити інші Італійські театри, а згодом інші сцени, зокрема знаменитий театр «Колон» у Буенос-Айресі. Незадовго до початку пандемії коронавірусу, у сезонах 2018-2019 років я дебютував у ролі Каніо в Ковент-Гарден у Лондоні, а також заспівав партію Самсона в опері «Самсон і Даліла» Каміля Сен-Санса у Метрополітен — опера в Нью-Йорку.

Звичайно, пандемія коронавірусу багато зіпсувала. У моїх планах на 2020 рік було виконання партії «Отелло» на сцені Театру Ла Скала, також було заплановано багато виступів, але, на жаль, майже всі вони були скасовані або перенесені на деякий час.

Зараз повертаюся до творчого життя. Між моїми поїздками в Україну, виступав на сцені Шведської королівської опери. Дебютував у театрі в столиці Болгарії — Софії, в ролі Флорестана в опері Людвіга ван Бетховена «Фіделіо».

Незабаром на мене чекають гастролі у Бразилії, Німеччині та інших країнах.

Як народилася ідея дебюту у ДніпроОпері

- Ви вперше виступатиме на сцені ДніпроОпери, але це – не перший ваш приїзд до нашого міста… Які враження від міста зараз?

- Так, я вже бував і у вашому чудовому місті, і в містах області. Це були великі місіонерсько-культурні проекти. Виступав на стадіоні «Метеор» ще 15 років тому, у Палаці спорту. Нинішні враження від Дніпра – найрадісніші. Місто живе мужньо та спокійно. Я пересилаю відео про життя Дніпра друзям до Литви, і ніхто не може повірити, що життя у місті вирує, люди ходять на культурні заходи, у кафе, парки, а не сидять цілодобово по бомбосховищам.

- Як народився проект співпраці з ДніпроОперою?

- Після колишніх візитів у воюючу Україну розійшлася чутка про моє прагнення підтримати вашу країну. На мене вийшло керівництво театру. Загалом, все сталося швидко та продуктивно.

- Чиї були ідеї, які партії виконаєте у нашому оперному театрі? Яке враження від театру?

- Гарний театр, чудова акустика, все буде добре. Партії, які планую виконати, мені запропонувала сторона, що приймає. Тут ось який нюанс… Якщо партію Отелло я вже виконував на сценах 122 рази, то партію Радамеса з «Аїди» - ще ніколи. Це буде мій концертний дебют! Але цю партію давно знаю, освоїв її з моїм, на жаль, покійним італійським наставником Джанфранко Чеккеле. Ця партія завжди була в резерві, і я дуже радий, що вона нарешті прозвучить зі сцени.

- Причому прозвучить у дуеті з українською примою оперної сцени Людмилою Мірошниченком, яка виконає партію Аїди. Як склався дует із нею?

- З Людмилою Монастирською ми познайомилися у Стокгольмі на сцені Шведської королівської опери. Тоді я виконував головну роль у виставі «Отелло» Джузеппе Верді, а Людмила була присутня зі своїм агентом в залі, як глядачка. Після завершення вистави вона підійшла до мене і ми багато спілкувалися… Згодом мали спільні виступи у Франції, де співали головні партії в опері Джакомо Пуччіні «Тоска». Потім часто працювали разом і в інших проєктах. Новий імпульс це співробітництво отримало у березні цього року. Ми з нею дуетом записали чудову пісню «Над квітучою країною», а тепер готуємось порадувати виступом в «Аїді».

Подивитися кліп «Над квітучою країною» можна тут

Культурою жертвувати під час війни не можна

- Вас не дивує, що в Україні, що воює, реалізуються нові яскраві культурні проекти?

- Дивує у хорошому розумінні слова. Культура – це те, чим треба жертвувати під час війни. Пам'ятаєте легендарну фразу Уінстона Черчілля? Під час війни Уінстон Черчілль ухвалював бюджет Британії у канцлера казначейства сера Джона Андерсона і запитав: «Чому в нас тут видатків на культуру немає?». "Війна йде в країні", - відповів той. "Якщо на культуру немає витрат, навіщо ми воюємо?" - парирував Черчілль. Вірю, що мирний час скоро повернеться до вашої прекрасної країни. І на той час важливо не втратити і не зруйнувати базові елементи культури. Українській культурі, як і країні в цілому, вже завдано величезних збитків. І ніхто не знає, які випробування та руйнування ще чекають попереду. Але в ході цієї страшної війни Україна позбавляється червоної ідеології, яка десятиліттями тягла країну на дно. Через цей процес пройшла й Литва – але, звісно, не такою страшною ціною.

- На вашу думку, що і коли принесе Україні перемогу?

- Я, як звичайна грішна людина, насправді цього не знаю. Але Бог може все. І я вірю, що наші спільні зусилля та спільні молитви щодня наближають перемогу.

- Чи плануєте ви продовжувати співпрацю з Україною та Дніпром?

- Безперечно! Незважаючи на досить щільний графік розписаних наперед гастролей. 7 вересня я виступатиму на відкритті сезону Запорізького оперного театру. Потім на мене чекають на ювілеї уславленого народного ансамблю імені Верьовки. Думаю, згодом дозріють й інші проекти.

- Дякую за це спілкування та за підтримку України, Крістіан!

- І вам спасибі! Бажаю щастя, спокою та якнайшвидшої Перемоги!