Архітектор Ігор Соколов: «На виклики війни ми відповідаємо бажанням жити та будувати»

Один із найдосвідченіших архітекторів Дніпра в ексклюзивному інтерв'ю Міському сайту розповів про парадокси та проблеми проектування та будівництва у воєнний час, про досягнення та перспективи нашого міста та про те, яким може стати Дніпро після війни.

Наша довідка . Ігор Анатолійович Соколов – заслужений архітектор України, член Національної спілки архітекторів України (з 1989 року), член архітектурно-містобудівної ради Дніпра. Заступник директора, головний архітектор Дніпровської філії Державного підприємства «НДІ ПРОЄКТРЕКОНСТРУКЦІЯ».

Народився 7 березня 1958 року. 1984 року закінчив архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. 1984-87 – головний архітектор Межівського району, 1987-95 – головний архітектор міста Павлоград. 1995-2000 – директор проектної організації "Архпроект Стиль". 2000–2007 – начальник управління містобудування та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації, головний архітектор області. 2007, 2010 – заступник міністра регіонального розвитку та будівництва.

Учасник розробки Схеми планування та Містобудівного Кадастру Дніпропетровської області. Автор цілої низки реалізованих проектів у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Гроші мають бути у русі

Два роки життя у Дніпрі (як і у всьому світі) було поставлено «на паузу» через пандемію. На зміну їй прийшла ще страшніша біда – війна.

Але ось у чому парадокс. Весь цей час архітектурне та будівельне життя у Дніпрі просто вирує. Регулярно проводяться архітектурно-містобудівні наради, на яких розглядаються нові проекти. Навіть під час війни будуються нові масштабні житлові та багатофункціональні комплекси.

- У чому секрет такої активності та оптимізму інвесторів та архітекторів? Вас вона не дивує? – із цього питання ми почали розмову з Ігорем Анатолійовичем Соколовим.

- Не дивує. І пандемія, і війна стали величезними викликами для громадян нашої країни та мешканців міста. На такі виклики людина зазвичай відповідає бажанням жити. А через нього – бажанням щось будувати, створювати умови для проживання, віруючи при цьому у краще.

- Але ж інвестори усвідомлюють можливі ризики?

- Вони ж, гадаю, розумні люди. Але гроші мають бути у русі. Заморожувати наявні активи нерозумно. Тому забудовники шукають їм застосування навіть у складних умовах, усвідомлюючи можливі ризики. Усі ми віримо у краще і нашу Перемогу. А сфера будівництва – найзручніше вкладення коштів для майбутнього прибутку.

– Як війна вплинула на архітектурно-будівельний розвиток нашого міста?

– Цей страшний період уже вплинув і ще вплине на розвиток не лише Дніпра, а й усієї України. Ми багато чому вчимося. Наприклад, як бути економнішими, раціональнішими, сильнішими. І будівництво може перейти до раціональніших моделей, в основу яких буде покладено питання безпеки людей і споруд. Страшні уроки війни впливатимуть на планувальні рішення міст, на логістику, розвиток об'єктів промисловості, транспортну структуру, інженерне забезпечення. У тому числі й у питаннях розміщення обєктів інженерної інфраструктури та їх безпеки.

У Дніпра з'явилося європейське обличчя

– За 30 років незалежності України наше місто пройшло через кілька етапів бурхливого розвитку. Який з них, на вашу думку, найцікавіший?

– Умовно званий «період Дольника» - з кінця 1990-х років і до 2008-09. На той час у місті було небачене архітектурне та будівельне піднесення, з'являлися нові та сміливі архітектурні рішення. Архітектори прагнули вивчати зарубіжний досвід, і завдяки цьому в місті з'явилися об'єкти, які можна назвати європейськими. Саме в той період з'явилися символи нового Дніпра – Катеринославський бульвар, Башти та інші об'єкти.

– Вісім років ви були головним архітектором Дніпропетровської області. Які знакові ідеї вдалося за цей час реалізувати?

- Тривалий час проблемним питанням у будівельній сфері було питання дозвільної системи. Нерідко надходили скарги на корупційну складову у цьому питанні. При переході з радянської моделі ведення економіки на ринкові відносини, багато дозвільних процедур при оформленні будівництва створювало стримуючий процес у будівництві. Тому одним із головних завдань було формування Містобудівного Кадастру області як інформаційної системи, інструменту накопичення та надання інформації населенню, створивши умовну дистанцію між інвестором та адміністративними структурами. Дніпропетровщина зрештою стала першою областю України, де була запроваджена обласна програма містобудівного кадастру і цей досвід почав розповсюджуватись по іншим областям України, а пізніше знайшов свою реалізацію в законодавстві України. З того часу Кадастр активно функціонує у всіх містах нашої області..

– Ви двічі були заступником міністра профільної сфери. На цій високій посаді якось вдалося посприяти розвитку нашого міста?

- Насамперед людина на цій посаді працює на державу. Але, зрозуміло, я не переривав активного спілкування з нашими архітекторами і своїм регіоном. Усім, хто звертався по допомогу, намагався роз'яснювати, допомагати. У тому числі – і в питаннях роз’яснення по змінам законодавства, які відбувались на той час у сфері містобудування та архітектури. З того часу змінилося дуже багато, і законодавчий процес продовжується, бо по своїй природі є безперервним і зобов’язаний постійно відповідати на виклики сучасності.

Знаючи про незадовільний стан усім відомого Троїцького собору у місті Новомосковську, який був споруджений у 1772—1781 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха, за моєю ініциативою ця історична будівля була включена до бюджетної програми, за результатами якої було розроблено проектно-кошторисну документацію та проведено реставраційні роботи по відновленню пам’ятки.

Перелічувати можна багато, але можу сказати тільки одне: місто Дніпро - моє рідне місто, і де б я не був, воно завжди в моєму серці.

Головні резерви – на лівому березі Дніпра

– Вас влаштовує, як розвивається наше місто? Чого не вистачає цього розвитку?

– Порівняно з багатьма іншими містами України, Дніпро розвивається гідно. Але в деяких питаннях треба бути сміливішими. Коли я повернувся до нашого міста з Києва після тривалого від'їзду, то особливо відчув, що нам не вистачає масштабності. Звісно, під час війни резонно запитати: чи потрібний нам величезний масштаб? Тому зараз і у найближчій перспективі першочерговим стає питання якості проживання. Але висотні об'єкти однаково залишаються інструментом формування архітектурних символів міста, їх візитівкою. Місто Дніпро залишається в очікуванні реалізації висотного об’єкту «Брама», ідея якої формується вже багато років, на підході є ще ряд об’єктів, готових до своєї реалізації в контексті формування обличчя міста.

- Які території Дніпра найперспективніші для розвитку та якого саме?

- Більшість резервів – на лівому березі міста. У тому числі – між Старим та Новим мостами. Цю територію почали освоювати 30 років тому. Але кілька збудованих будинків біля Амурського мосту – наче вирвані із контексту... Вже проводилося багато конкурсів із забудови колишньої «Воронцовки», було чимало цікавих проектів. Головна проблема – складність майбутніх технічних питань щодо водозниження, прокладання комунікацій, інженерної підготовки території. Ці питання складають велике фінансове навантаження на реалізацію цього проекту, тому залишається чекати часу, коли прийде достойний інвестор, спроможний до комплексного вирішення цього містобудівного проекту.

- На лівому березі міста в останні роки особливо активно проектують та будують…

– Так, тут великі резерви для розвитку. У тому числі – і на території вже існуючих мікрорайонів та забудови і за рахунок промислових територій, які переживають період реновації. Нові нормативи дозволяють там ущільнювати забудову та зводити нові об'єкти. Що стосується нової забудови вздовж річки Дніпро, то давайте не забувати про чудову тезу про те, що річка Дніпро – це головний «проспект» нашого міста. Річка – найважливіша містобудівна артерія, вздовж якої забудову потрібно розвивати, роблячи це відповідально з високими архітектурними та смаковими якостями.

- Не перший рік і торгівля, і офісна робота все активніше йдуть в онлайн. Чи не парадоксально, що у Дніпрі продовжують дуже активно проектувати та будувати величезні торгові та офісні центри?

- Це питання насамперед до інвесторів. Вони повинні чітко розуміти перспективи розвитку бізнесу, щоб не створити надлишок офісних будівель, які будуть порожніми, не приносячи віддачі. А ось із затребуваністю торгових комплексів – не все так однозначно. Торгові центри у чистому вигляді у нас вже практично не будують. Вони перейшли у формат багатофункціональних комплексів, у яких торгові площі є сусідами з закладами розваг, відпочинку – кінотеатрами, кафе тощо. І такі МФК створюють цілий спектр задоволень, стають центрами соціального тяжіння для людей різного віку та інтересів. Для великих міст це актуальне питання, бо населення потребує не тільки трудової занятості, але ж і створення умов для відпочинку.

Яким стане Дніпро після війни?

- Наскільки розумію, НДІ «Проектреконструкція» (у Дніпровській філії якої ви зараз працює головним архітектором та заступником директора) за старих часів активно займався проектами реконструкції старих та історично цінних об'єктів. Цей напрямок роботи зберігся?

– Так, інститут працює з бюджетними об'єктами області, які потребують реконструкції, реставрації, нового будівництва, експертизи проектної документації та іншого. У 1980-90-х роках інститут дуже активно займався проектами реставрації історичних об'єктів. У наш час замовлень та фінансування на подібні об'єкти – не так багато, як хотілося б, а під час війни їх зі зрозумілих причин взагалі нема. Останнім часом ми розробляли проекти реконструкції театру Шевченка та військового шпиталю у Дніпрі, історичного музею у Павлограді. Наразі актуальним становиться проектування споруд захисту населення від видів військової агресії, відновлення об’єктів будівництва, що постраждали в результаті окупації.

- Чому присвячені ваші найближчі плани та мрії?

- Головне – щоб Україна позбавилася російської агресії і після перемоги відновила все зруйноване. А після цього – перейшла до мирного розвитку. Я впевнений, що Дніпро у повоєнний час за підтримки Євросоюзу та інших країн чекає дуже цікавий та активний етап розвитку, який допоможе нашому місту стати найпрекраснішим містом Європи!