Кириченко Юлія Олексіївна народилася 1 липня 1982 року у місті Макіївка Донецької області. Ще з дитинства мріяла навчатись у художній школі, але не мала такої можливості.
Працювала на такій прозаїчній посаді, як комірник. Було майже 30 років, коли відчула нездоланне відчуття, що як не почну просто зараз малювати, то минеться щось жахливе. Тому почала займатися в художній школі м. Макіївка.
У серпні 2014 року була вимушена покинути рідний дім, і разом зі старенькою сліпою матір'ю приїхали до міста Дніпропетровськ. Тут вже й зіграли весілля з моїм теперішнім чоловіком, бійцем добровольчого батальйону Донбас. Сталося це майже відразу, як він вийшов зі зброєю з іловайського котла... А через рік він зі своєю групою під час виконання бойового завдання підірвалися на міні... А ще через місяць я опинилася в лікарні з невиліковний діагнозом (гломерулонефрит 5 ступеню з ісходом в нефросклероз 4 ступеню). Життя підтримується за допомогою процедури гемодіалізу, що проходить три рази на тиждень по 3,5 години. Виправити ситуацію може лише трансплантація нирки. Однак оскільки в мене немає рідного донора, то потрібна трупна пересадка.
В Україні майже немає шансів, так як немає чіткої процедури донорства. Вся надія на клініки за кордоном. Ми зв'язалися з клініками в Білорусі і Угорщині. Ціна питання 60 тис $ чи 55 тис ?. Сума для нашої родини непід'ємна.
Та є й позитивні моменти в цій на перший погляд жахливій ситуації. Тепер я маю час і змогу займатися улюбленою справою — малюванням. Після виписки з лікарні це були несміливі спроби, а далі все впевненіше і завзятіше взялася я до справи! І ось тепер я готова морально і фізично показати те, що я роблю! Ось так, все відразу! Я хочу бачити реакцію на свої твори, навіть якщо вона не буде позитивною... Це велика мрія!
Тож запрошуємо небайдужих! Вхід вільний.
Відкриття 27.09.2016 о 13:00, вул. Воскресенська (Леніна), 23, 4 поверх.