Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Городской сайт ранее рассказывал о том, что на комиссии по охране культурного наследия Днепропетровска уже рассматривался рабочий проект такой реконструкции. К сожалению, тогда члены комиссии не располагали какими-либо документами, поясняющими, что за масштабные объекты запланировано возвести в ходе этой реконструкции в восточной части парка. Предположительно речь может идти о ресторане и торгово-развлекательном комплексе. Но закон «О природно-заповедном фонде» жестко ограничивает возможность такой застройки.
Общественный активист, член комиссии Вера Матиевская направила запросы по данному поводу. Чиновники ответы дали – читатели сайта могут с ними ознакомиться. Но, по большому счету, ясности в ситуацию они не внесли.
— Ничего конкретного – когда будет проведена реконструкция, что будут строить в ее ходе, в какую сумму это обойдется бюджету, — из этих ответов понять невозможно, — говорит Вера Матиевская. – На данный момент ситуация такова, что общая площадь парка – 56 гектаров, но к природно-охранной территории (находящейся под защитой законодательства от застройки) относится только 45 га. Необходимо, чтобы всю территорию парка признали природно-охранной зоной и вынесли проект реконструкции парка на общественные слушания. Иначе существует угроза того, что от парка будут продолжать «отщипывать» куски и застраивать их.
Особенно общественных активистов тревожит перспектива кардинальной перестройки восточной части парка, находящейся за Дворцом студентов. Но в официальных ответах – никакой информации о том, что за объекты уже обозначены на схеме реконструкции. Об этом Городской сайт поинтересуется у главного архитектора Днепропетровска Дмитрия Волика, интервью с которым мы планируем опубликовать в ближайшие дни. Есть у общественников и еще один предмет для беспокойства.
— Судя по документам, в 2010 году на разработку проекта землеустройства парка выделено 300 тысяч гривен,— говорит специалист по охране памятников, зампред упомянутой комиссии Юлия Великородная. – Но сейчас на основании даже официальных запросов невозможно найти следы этого проекта. Возникает резонных вопрос: а есть ли вообще итоговый продукт, на который было выделено 300 тысяч гривен?! Второй повод для тревоги в том, что в том же 2010 году горсовет разрешил дирекции парка Шевченко заказать разработку полного пакета документов для реконструкции, и в этих документах уже предусматривается оформление права на пользование землей и строительство. Складывается четкое ощущение, что в парке что-то хотят построить, этого «что-то» может быть много, поэтому власть предпочитает не афишировать конкретику реконструкции.
Комиссия по охране культурного наследия Днепропетровска намерена препятствовать «ползучей» застройке парка Шевченко. Комиссией в ближайшие дни будет направлен запрос на имя исполняющей обязанности городского головы Галины Булавки с требованием остановить разработку проекта реконструкции парка Шевченко до завершения проекта землеустройства и ознакомления с ним общественности. Горожане имеют право знать о том, что будет со старейшим парком Днепропетровска.
20
Зараз директор парку та його куратор (Зайцева І.Г.) намагаються зробити вигляд, що СТАРАЛИСЯ дотримуватися законодавства при розробці документації, але непрозорість при підготовці та прийнятті рішень, виборі виконавців на розроблення проектів, їх черговість та не відповідність законодавству вказують на те, що робилися вони лише для окозамилювання.
Тому і НЕ НАДАЮТЬ матеріали для ознайомлення. Ответить | С цитатой
Рішенням № 21/6 від 27.12.10 було надано дозвіл на розробку проектів:
- "Проекту відтворення та подальшого утримання рослинного світу парку";
- "Проект організації території ПЗФ парку ім. Шевченка";
- "Проект реконструкції о.Комсомольський, як складової частини парку ім. Шевченка".
Рішенням № 34/6 від 27.12.10 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території ПЗФ, іншого рекреаційного та історико-культурного призначення ім. Шевченка".
Для чого потрібно було ЗАНОВО встановлювати межі, якщо рішенням № 23-18 від 21.10.1999 "Про визначення території та встановлення межі Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка" вони ВЖЕ ВСТАНОВЛЕНІ?
Тільки для того, щоб ці МЕЖІ ЗМІНИТИ. Ответить | С цитатой
Для будь-якої влади міста, парки, сквери, бульвари, набережні є перш за все цікаві тим, що їх території за хабарі можна виділити під ЗАБУДОВУ та на їх реконструкції "відмити" чималі бюджетні кошти. Так в 2012 році тільки на "реконструкцію" східної частини парку Глоби планувалося витратити 21 млн. (знищити 500 дерев).
Після встановлення влади ПР, рішенням № 94/56 від 28.04.10 було вирішено запроектувати та провести в паку реконструкцію і благоустрій. При цьому заплановано було збудувати нові об'єкти харчування, дозвілля, парковки та ін.
Проте парк Шевченко належить до територій ПЗФ України та є культурною спадщиною НАЦІОНАЛЬНОГО значення, що трохи остудило запал влади та забудовників, але надихнуло на злочин.
Вони вирішили ПЕРЕКРОЇТИ територію ПЗФ парку.
Це стало можливим лише тому, що парк займає 56 га, а територія ПЗФ - 45 га, носії інформації паперові і можуть "зникнути" (рішення від 1972 р.), а всі керівні посади у місті та області у членів ПР. Ответить | С цитатой
P.S. Даже не мечтайте. Ответить | С цитатой
До цієї проблеми належать і отримання копій документів з архіву Дніпропетровської міської ради. Мало того, що архів знаходиться у чорта на кулічках (вул. Орловська), працівники хами, а охоронці байдужі та ще й ціни ЗАХМАРНІ.
Ціна на виготовлення копії документу для фізичної особи складає біля 150 грн., а для юридичних осіб - за 400 грн. (обласний архів - 20-30 грн.)
Отже, міська влада зробила все можливе, щоб громадськість не змогла добратися до 98 % інформації і докопатися до незаконних оборудків з комунальним майном, землею, бюджетом та не змогла притягти їх до відповідальності. Ответить | С цитатой
В нашій області поразуміння між міською владою Куліченка-Романенка, обласною радою Удода та Облдержадміністрацією Вілкула та правоохоронними органами було ПОВНИМ і цей факт давав можливість розкрадати майно територіальних громад міста та області за кримінальними схемами в НЕОБМЕЖЕНІЙ кількості.
Невелика частина цих схем стала відома (96 об'єктів) і ліквідована, але більша частина комунального майна поступово переходила і продовжує переходити в приватні руки через незаконні рішення, що приймаються міською та обласною радами (80-85% депутатів - колишні регіонали).
Робиться це шляхом штучного банкрутсва комунальних підприємств, передачу комунального майна під заставу та ін.
Люди Вілкула та Ступака свого часу порозтавляли своїх людей на всі ключові посади і тому могли приймати на рівні міста та області будь-які НЕЗАКОННІ рішення. Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1