1250 року - 1450 року —
Час знелюднення і занепаду регіону

Після татаро-монгольської навали XIII ст. настав час знелюднення і занепаду. Лише в лісах по Самарі і Вовчій, у т. зв. “Дубовій товщі” тривало ще життя нащадків дніпрових слов'ян, так званих бродників, перевізників та досвідчених “толковинів” - перекладачів з тюркських мов. Хоча місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами, його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз.

Численні знахідки монет татарських ханів і навіть київського князя Володимира Ольгердовича XIV ст. підтверджують існування при цьому перевозі митниці. Цікаво, що серед документів Золотої Орди цього часу згадуються “побережники” - збирачі податків з суден, “тамговщики”, що надавали право проїзду, “лодійники”, якими були вільні дніпровські люди - бродники.