Палац розташований на території нинішнього парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. На передньому плані, перед входом до палацу, було облаштовано басейн з фонтаном посередині, оформлений скульптурною групою фізкультурників і шестиметровою вазою. Нині його можна бачити хіба що на старих фотографіях. Парадний вхід прикрасили шістьма колонами та барельєфами В.І. Леніна і Й.В. Сталіна. Три монументальні скульптури у вигляді юнаків і дівчини з розкритою книжкою в руці, встановлені над колонами, уособлювали щасливу молодість.
Два яруси колон, орнаментована балюстрада, високий купол вестибюля, прикрашений витонченою ліпниною, створили добре продуманий ансамбль. Цьому сприяли також позолочені капітелі колон і з гарним смаком пофарбовані стіни. Праворуч і ліворуч від вестибюля розташувались галереї зі склепчатою ліпною стелею, між ними і вестибюлем — великі квадратні зали, призначені для різних виставок, а наприкінці кожної галереї — лекційні зали, обладнані кафедрами і спеціальними кріслами. Стіни були прикрашені портретами російських діячів науки, культури і мистецтва.
Із залів вели виходи на широкі балкони, звідки відкривався чудовий вид на Дніпро, та двері до концертного залу, розрахованого на 600 місць. Добре освітлені парадні сходи вели на другий поверх, а з площадки сходів можна було потрапити на антресолі та в кімнати для занять гуртків. Привертав увагу невеликий комфортабельний кінотеатр, розрахований на 350 глядачів і обладнаний найновішою кіноапаратурою. До кінозалу та фойє можна було також зайти з парку.
Фасад Палацу з боку парку був значно багатший в архітектурному плані, ніж головний. Над шістьма колонами встановили три скульптури, а за колонами — барельєфи Чернишевського, Бєлінського та Добролюбова. Звідси широкі сході каскадами збігали на алеї парку.
Усього до послуг студентів обладнали 80 кімнат і залів. На спорудження Палацу витратили 6,6 мільйонів карбованців, а на обладнання — 3,5 мільйонів.
Сьогодні Палац – один із найстаріших і найцікавіших будинків Дніпропетровська.
ІСТОРИЧНЕ ФОТО |
вид на центральну частину міста, 1920-1940 гг. serega_82 |