Рrobation

13 травня 2022, 08:26

Керівники підрозділів пробації ідуть воювати !

Події сьогоднішнього дня - це історія нашого народу. Персонал органів пробації на початку повномасштабної агресії російської федерації в Україну зіштовхнувся зі своїми викликами і має свої історії. З моменту вторгнення ворога до нашої Країни, до лав Збройних сил України та Територіальної оборони вступили 7 співробітників структурних підрозділів філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, з яких 3 особи керівного складу. Деякі з них, на даний час, навіть перебувають у гарячих точках.
Артем Ш. керівник Центрального районного сектору теж не зміг спокійно дивитись на те, як ворог руйнує наші міста та життя українців: «Хто, як не я. Я роблю це заради Вас!» - сказав Артем своїй сім’ї, коли вирішив іти зупиняти загарбників. Було багато емоцій, сліз, переживань, але цієї ж ночі дружина вже збирала рюкзак чоловіку і пишалася, що у них з донькою є такий захисник. Війна – це війна, кожен візьме у руки зброю коли ворог наближається до твого рідного міста, твого будинку, твоєї Вітчизни і на початку березня Артем вступив до лав Територіальної оборони України.
«Повертайся з перемогою! Я вірю в тебе!» - підбадьорював Дмитро К. свого керівника і товариша. «По іншому і бути не може» - відповів Артем. Цілеспрямований, відповідальний, рішучій - справжній лідер, справжній воїн.
18 років свого життя віддав Артем Державній кримінально-виконавчій службі України та пробації і коли прийшов час захищати Батьківщину, Артем не сумнівався ні секунди.
Також, на початку березня вступив до лав Територіальної оборони України і заступник начальника Інгулецького районного відділу Сергій К., який з початку війни не знаходив собі місця і переймався за свою дружину та малолітніх доньок. Умовляв дружину з дітьми покинути Україну та тимчасово виїхати у безпечне місце, за кордон, але вона категорично відмовила: «Ми залишимось тільки з тобою».
Кожну ніч засинав з тривогою на серці, яке буде завтра і чи буде воно. В ночі просинався і думав: «Як так, нібито раніше був братський народ, а поводять себе як фашисти. Наші діди воювали у другу світову з фашистами, а тепер знову». Вороги тим часом рухалися у напрямку рідного міста Кривого Рогу і у голові було лише одне питання: «Що буде далі? А далі може бути тільки перемога!».
У свій час Сергій проходив стройову службу прикордонником і добре володів зброєю, тому вихід був тільки один - іти і бити супостата. Крім того, стискає серце біль за свій рідний край – Луганщину, де народився Сергій, яка зараз знаходиться під окупацією і це теж вплинуло на рішення іти воювати.
Вольовий, харизматичний, впевнений у собі, виконавчий співробітник з великим досвідом роботи та професіонал своєї справи – так кажуть про Сергія його співробітники і бажають йому скоріше повернутися, живим, здоровим, переможцем та як найшвидше приступити до роботи.
Не залишився осторонь і Ростислав О. керівник Новомосковського районного відділу, який теж є яскравим прикладом мужності та відданості своїй Країні. Після 30 років, які він прослужив у правоохоронних органах, Ростислав не зміг лишитися осторонь нашої єдиної біди та вступив на початку травня до лав Збройних сил України - став пліч-о-пліч разом з побратимами на захист нашої Держави.
«Чому я досі сиджу вдома, я маю виконувати свій громадянський обов'язок» - промовив Ростислав у колі своєї сім'ї, це було як грім серед ясного неба, але як зазначено у Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком кожного громадянина України.
Не зважаючи на хвилювання, оскільки не кожен день твоя близька людина іде воювати, сім’я підтримала вибір Ростислава. Дружина з гордістю проводжала чоловіка в дорогу, адже він є справжнім захисником та взірцем партіотизму для їх синів.
У своєму районному відділі Ростислав має бездоганний авторитет, співробітники пишаються та поважають свого керівника, а також цінять його вибір іти захищати Батьківщину, для них він справжній герой та патріот своєї Держави!
Війна кожного змінила, одні за покликом серця і душі пішли захищати нашу неньку Україну, другі залишаються на своїх робочих місцях та продовжують виконувати свої обов’язки в умовах воєнного стану - часто під час звуки сирени, під гуркіт ворожих обстрілів, у бомбосховищах та підвалах, і кожен з нас окремо робить все можливе, як громадянин своєї Країни, щоб допомогти рідній Україні перемогти ворога та повернутися до мирного життя.

Філія Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області