01:04
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВАНКИ
19.05.2022 11:53
Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.
Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Нам відомо, що трипільці були майстерними гончарями, які не просто робили посуд із глини, але й прикрашали його характерними спіральними, хвилястими візерунками. Історики переконані, що мотиви були й на одязі трипільців. Але до нашого часу полотна із льону й коноплі, звісно, не збереглися. Лише фрагменти трипільської кераміки — свідки історії українського вишитого одягу.
Найдавнішими українськими мотивами були геометричні візерунки, наприклад, спіралі трипільської культури. Хвилясті лінії, ромби, зигзаги, меандри, кола і цятки — такими були перші фрагменти українських орнаментів. Щодо технік, то найдавнішими українськими вважаються подібні прийоми, як «прокол», «шов по формі», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Цими техніками оздоблювалися ризи священників та декор церкви за часів Київської Русі. Остання техніка є різновидом класичного “хрестика”. Практикували вишивальниці до 150 видів технік та варіантів оздоблень одягу.
Переломним моментом в історії української вишивки стало XIX ст., коли популярності набули замовлення вишиванок у майстринь. Значну роль у популяризації вишивки як елемента повсякденного одягу серед інтелігенції зіграв Іван Франко. Він першим сміливо і цілком вдало поєднував класичну вишиту сорочку із діловим стилем (піджаком).
Історія української вишивки зробила черговий виток після здобуття незалежності та з часів Помаранчевої революції. Одяг з орнаментами перестав сприйматися як елемент фольклорного костюму для сценічного виступу, а став одягом, який засвідчує національну ідентичність, патріотизм та походження.
Сучасна українська вишивка переживає розквіт. До традиційних технік та матеріалів додається вишивка на органзі, євросітці, що значно розширює асортимент вишитого одягу. Найбільша кількість людей у вишиванках була зареєстрована у 2011 році в місті Рівному та занесена в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.
З метою національно-патріотичного виховання суб’єктам пробації, які перебувають на обліку у відділі роз’яснено, що Всесвітній День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки в Україні у 2022 році припадає на 19 травня. У візерунках та орнаментах – кохання та добро, щира молитва і віра, благословення на щасливу долю і світле майбутнє. Це символ національної єдності і любові до рідного дому, Батьківщини та її споконвічних традицій!
Метою проведеного заходу, - це сприяння усвідомлення суб’єкті пробації щодо вивчення історії свого народу, національних традицій та зародження любові щодо своєї Батьківщини.
Як свідчить історія української вишивки: мистецтво живе і буде жити тисячоліття. Допоки українці одягатимуть одяг із вишитими елементами, доти триматиметься зв’язок між поколіннями.
Дніпровський районний відділ
м. Дніпра філії Державної установи
«Центр пробації» у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Південь без міфів. Історія Дніпра
12.05.2022 16:17
На мальовничих берегах могутнього широкого Дніпра в його середній течії привільно розкинулось одне з найбільших і найкрасивіших міст України – Дніпро. Історія його давня, складна і непроста. Багато десятиліть вчені-історики та краєзнавці ведуть дискусії, коли ж воно виникло, називають різні дати заснування міста.
З часів Російської імперії вважалося, начебто Катеринослав заснований імператрицею Катериною ІІ у 1776 рік. А чи насправді це так ?…
Дніпровський районний відділ м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області розпочав цикл просвітницьких заходів для суб’єктів пробації: «Південь без міфів. Історія Дніпра».
12.05.2022 у Дніпровському районному відділі м. Дніпра кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, начальник відділу морально – психологічного забезпечення Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітан Р. О. А. розповів, про те, що люди мешкали на цих теренах з давніх-давен. На території міста – на Монастирському острові, Ігрені, Чаплях – краєзнавці й археологи здавна виявляли численні стоянки та поселення людей кам’яної доби. Проживали тут люди в часи неоліту, міді, бронзи, заліза. На гарячих конях пролетіли скіфи, сармати, половці, залишивши по собі кургани, кам’яних мамаїв і легенди.
Увагу дослідників – археологів та істориків – привертають рештки великого слов’янського поселення, яке існувало приблизно в 800–1300 рр. на піщаних пагорбах Ігренського півострова, острова Чаплі в східній лівобережній частині сучасного міста Дніпро, де Самара впадає у ріку Дніпро. Трохи нижче починалися пороги. Перед тим як проходити їх, кораблі мали зупинитися, перепочити, підготуватися. Тут були зручні місця для перевозів через річки, навколо яких виникали поселення для їхнього обслуговування. Знахідки свідчать про інтенсивні торгівельні стосунки як із Київською землею, так і з кочівниками – печенігами, вежі яких стояли поруч із житлами уличів.
Відео в анімаційній формі розповідає про систему козацьких поселень, на основі яких пізніше збудували місто Катеринослав (одна з попередніх назв сучасного Дніпра). Свідчення про поселення при перевозі через річку Самару датуються ще початком XVI століття, майже за три століття до Катеринослава. У 1635-му уряд Речі Посполитої збудував на Дніпрі фортецю Кодак, яку через 13 років взяли під контроль запорізькі козаки. А в 1645-му на правобережній частині перевозу через Дніпро виникло поселення Новий Кодак. Сьогодні фактично на його місці розташований Кодацький міст. У 1695 році на лівобережній частині Кодацького перевозу виникла слобода Кам'янка Лівобережна. А сучасний центр міста Дніпра розташований на місці слободи Половиці, відомої з 1743 року.
Переглянути відео ролик та ознайомитись з більш детальною історичною згадкою можливо за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=TXlqyu-EDoU .
Дніпровський районний відділ м. Дніпра щиро вдячний Р. О. А. за змістовну, насичену, корисну, цікаву інформацію та за доступність викладеного матеріалу.
З нетерпінням будемо чекати на наступну зустріч, тема якої «Заснування Київської Русі».
Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
До відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)
09.05.2022 08:47
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
У 2004 році Генасамблея ООН у своїй резолюції до 60-ї річниці закінчення Другої світової запропонувала державам крім святкування своїх днів перемоги чи визволення, щороку починаючи з 2005 року відзначати один або два дні (8 і 9 травня) "як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни".
Україна, яка до 1991 року була частиною СРСР, отримала "у спадок" відзначення кінця Другої світової війни саме 9 травня. З часом цей день в Україні набув рис політизації і ознаменувався вуличним та інформаційним протистоянням проросійських і патріотичних сил, що провокувало конфлікти і наростання напруги у суспільстві.
Конфліктне сприйняття посилилось під час подій Євромайдану 2013-2014 років, окупації Криму Росією й початком війни на Донбасі. Проросійські сили активно використовували комуністичну символіку (в тому числі "георгіївські стрічки"), якою досі послуговувались під час мітингів на 9 травня. Наслідком цього став процес декомунізації і намагання дистанціюватися від дати 9 травня, яка слугувала одним із символів радянського минулого України та історичного зв'язку з РФ.
Після указу № 169/2015 від 24 березня 2015 року тодішнього президента України Петра Порошенка вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 та 9 травня. Відтоді офіційно 8 травня було встановлено в Україні "Днем пам'яті та примирення".
В указі зазначається, що нове свято встановлено "з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму...".
Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься за радянською традицією 9 травня.
15 травня 2015 року Порошенко підписав чотири закони, які назвали "декомунізаційним пакетом". Серед них і закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки". Документи набули чинності 21 травня 2015-го.
16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва офіційно заборонив діяльність комуністичної партії, а 12 червня 2017 року президент України підписав закон про офіційну заборону використання на території України "георгіївської стрічки", який набрав чинності з 15 червня.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".
Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
