04:30
АНД РВ
Амур-Нижньодніпровський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя. Поштова та фактична адреса: вул. Енеїди (Бажова), 26, м. Дніпро, 49024, моб. тел. +38 (097) 726-86-74, електронна пошта: [email protected], [email protected], офіційний вебсайт: https://www.probation.gov.ua.Орган пробації інформує про Всесвітній день свободи преси
03.05.2024 10:53
Психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія інформує про наступне. Генеральна конференція ЮНЕСКО запропонувала ідею Всесвітнього дня свободи преси в 1991 році з метою відзначення та просування фундаментальних принципів свободи преси. У 1993 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про офіційне проголошення 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.
Відтоді цей день відзначається щорічно, щоб підвищити обізнаність про важливість свободи преси та нагадати урядам про їхню відповідальність за дотримання права на свободу вираження поглядів. Він також дає можливість вшанувати журналістів, які загинули при виконанні своїх обов'язків, і виступити на захист безпеки і незалежності журналістів, які працюють над поширенням інформації серед громадськості.
Всесвітній день свободи преси важливий з кількох причин. Перш за все, він слугує нагадуванням про вирішальну роль вільних і незалежних ЗМІ у просуванні демократії, прав людини та сталого розвитку. Цей день дає можливість визнати і відзначити роботу журналістів і працівників ЗМІ, які прагнуть надавати громадськості точну і достовірну інформацію, часто перед обличчям великого ризику і несприятливих обставин, наявністю зовнішнього впливу.
Крім того, Всесвітній день свободи преси - це нагода привернути увагу до численних викликів і загроз, з якими стикаються журналісти та працівники ЗМІ в усьому світі, включаючи цензуру, переслідування, залякування і насильство. Цей день надає додаткову можливість закликати усіх до посилення захисту журналістів і виступати за реформи, які захищають свободу преси та забезпечують вільний потік інформації.
Нарешті, Всесвітній день свободи преси є форумом для урядів, організацій громадянського суспільства, медіа-професіоналів та громадськості, які збираються разом, щоб обговорити та поміркувати над питаннями, пов’язаними зі свободою преси та розвитком медіа. Завдяки семінарам, конференціям та іншим заходам цей день сприяє діалогу та співпраці між зацікавленими сторонами, а також кращому розумінню життєво важливої ролі вільних і незалежних ЗМІ в суспільстві.
Відповідно до частин 1 – 5 статті 4 Закону України «Про медіа» діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи вираження поглядів і переконань, свободи поширення, обміну та отримання інформації, свободи діяльності суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, свободи господарської діяльності у сфері медіа, гарантованості права на інформацію, відкритості та доступності інформації, достовірності і повноти інформації, правомірності одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, захищеності особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Будь-які обмеження зазначених свобод, у тому числі при прийнятті державними органами, органами місцевого самоврядування рішень, які забороняють або обмежують розповсюдження будь-якого медіа на території України, рішень про зупинення, анулювання або відмову у видачі ліцензій, про відмову у реєстрації суб’єкта у сфері медіа, можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) щодо поставленої мети. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
При впровадженні обмежень у сфері медіа державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цензура забороняється.
Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів у сфері медіа з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.
Не допускаються вимога попереднього погодження інформації, яка поширюється медіа, заборона поширення інформації з боку посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій.
На території України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є членами Європейського Союзу, а також інших радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також вимогам, установленим цим Законом.
Згідно статті 5 Закону України «Про медіа» основними завданнями державної політики у сфері медіа є:
1) забезпечення достовірності та збалансованості подання інформації, гарантування вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність, а також забезпечення свободи діяльності у сфері медіа, захист суб’єктів у сфері медіа від тиску з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
2) створення умов для задоволення та забезпечення інформаційних і культурних прав та потреб громадян України, а також потреб закордонних українців;
3) сприяння розвитку державної мови;
4) захист користувачів інформації, особливо дітей, від шкідливого впливу інформації;
5) сприяння розвитку публічних аудіовізуальних медіа;
6) стимулювання виробництва національного продукту;
7) сприяння об’єднанню суб’єктів у сфері медіа у співрегуляторні органи, а також сприяння роботі таких органів, залучення їх до прийняття рішень державними органами;
8) захист економічної конкуренції у сфері медіа;
9) забезпечення прозорості і доступності інформації про структуру власності суб’єктів у сфері медіа;
10) забезпечення прозорості, незалежності та законності діяльності державних органів у сфері медіа, зокрема під час здійснення регулювання і нагляду (контролю);
11) запобігання виникненню тотожних або дублюючих повноважень державних органів щодо регулювання і нагляду (контролю) у сфері медіа;
12) забезпечення регулювання у сфері медіа незалежно від способу та технології поширення інформації, за винятком випадків, прямо передбачених цим Законом;
13) створення рівних можливостей для діяльності у сфері медіа, за умови відповідності вимогам законодавства України;
14) забезпечення дієвих гарантій інституційної та операційної незалежності Національної ради;
15) забезпечення ефективного нагляду (контролю) за дотриманням на території України вимог і обмежень у сфері медіа, передбачених цим Законом, з метою захисту національного медіа-простору України та побудови інформаційного середовища, здатного протистояти актуальним загрозам інформаційній безпеці;
16) забезпечення представлення інтересів держави Україна, фізичних та юридичних осіб, що діють у межах її юрисдикції, у відносинах із власниками платформ спільного доступу до інформації, встановлення співрегуляторних та інших механізмів взаємодії.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
"Орган пробації працює над покращенням робочого приміщення з нагоди Міжнародного дня праці"
01.05.2024 10:45
Психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія інформує про наступне. 01.05.2024 року персонал пробації з нагоди Міжнародного дня праці пофарбував двері, провів заміну старих розеток і вимикачів світла у робочому приміщенні відділу.
Міжнародний день праці або Перше травня, або День праці відзначається у всьому світі 1 травня щороку, на честь досягнень людей праці. Цей день сприяє підвищенню обізнаності про права працівників, а також визнанню їхніх досягнень. День праці має різні історії походження в різних країнах. Але спільним є те, що цей день фокусується на досягненнях і внеску працівників. Він поширює обізнаність про права та можливості кожної людини праці, які вона повинна мати для свого добробуту та покращення.
День праці надає працівникам право працювати лише 8 годин на день. Це дає працівникам можливість звільнитися від стресу і тиску, спричиненого великою кількістю справ, які вони виконують протягом одного дня.
1 травня 1886 року у Сполучених Штатах Америки розпочався страйк профспілок, які вимагали, щоб робітників не змушували працювати більше восьми годин на день. 4 травня під час страйку сталися вибухи бомб на площі Хеймаркет («Сінний ринок») в Чикаго. Внаслідок цього загинуло кілька людей і поліцейських, понад 100 осіб отримали поранення. Проте страйк не мав безпосереднього впливу на роботу робітників, але допоміг встановити восьмигодинний робочий день у кількох країнах світу. Справжня заява про подію: «Надійні свідки засвідчили, що всі пістолетні постріли були зроблені з центру вулиці, де стояла поліція, і жодного - з натовпу. Більше того, в перших газетних повідомленнях не було жодної згадки про стрілянину з боку цивільних осіб. Телеграфний стовп на місці події був усіяний кульовими отворами, і всі вони виходили з боку поліції».
У 1889 році в Парижі відбулася зустріч, на якій було вирішено святкувати 1 травня щорічно за пропозицією Реймонда Лавіньї (Raymond Lavigne), який заявив, що для відзначення річниці чиказьких протестів необхідні міжнародні демонстрації. Реймонд Лавінь був політичним активістом і профспілковим діячем з Бордо, котрий створив підпільні профспілки ще до прийняття закону 1884 року, який вперше дозволив їх створення у Франції, і об’єднав робітничий рух у Жиронді. Він був одним з лідерів Національної федерації синдикатів. У 1891 році другий конгрес Інтернаціоналу офіційно визнав святкування Першого травня щорічною подією.
Ми знаємо, що праця - це та частина суспільства, на якій тримається весь економічний прогрес. Навіть у механічну еру сьогодення важливість праці не зменшується. Наприклад, на державній службі, у промисловості, торгівлі, сільському господарстві, будівництві будинків, мостів, доріг тощо внесок праці відіграє вирішальну роль. Отже, можна сказати, що праця - це сукупність усіх фізичних і розумових зусиль людини, що використовуються для створення товарів і послуг. Вона є основним фактором виробництва. День праці відзначається щороку з метою поширення інформації про права та можливості, які повинен мати кожен працівник для свого добробуту та покращення, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Семінар для модераторів кіноклубів при Державній установі «Центр пробації» та установах виконання покарань"
26.04.2024 09:10
25 квітня 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія прийняв участь у навчальному семінарі для модераторів/ок кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA при підрозділах пробації та установах виконання покарань. Тема семінару: «Анонсування та висвітлення події. Що і як написати про проведений захід? Залучення медіа до висвітлення подій кіноклубу».
Модераторами заходу виступили:
- комунікаційна менеджерка Мережі DOCU/CLUB Ольга Бабчук
- smm менеджерка Мережі DOCU/CLUB Ярослава Шеремета
- координаторка Мережі DOCU/CLUB з прав людини Ліна Бабич
- координаторка онлайн-розвитку Мережі DOCU/CLUB Інна Кондратьєва
Зустріч відбулась на онлайн платформі Zoom. У даному заході також прийняли участь співробітники інших структурних підрозділів пробації та пенітенціарних установ України. Програма навчального семінару була присвячена темі проведення просвітніх заходів, правилам написання статей, звітів тощо. Також в рамках програми присутні учасники долучилися до перегляду та обговорення фільму “Абетка”, режисерки Мадлі Ляене.
Наприкінці заходу учасникам було запропоновано виконати практичне завдання. Робота проходила в групах. Завершився захід презентацією результатів та обговоренням.
Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (National Endowment for Democracy, NED) та Fondation de France (Фонд Франції).
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
