6.02.25 Верховний Суд по справі 160/7238/22 задовольнив касаційні скарги Громадської організації «Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги» і Громадської організації «Платформа громадський контроль» та визнав протиправним та скасував рішення Дніпропетровської міської ради № 260/14 від 22.12.2021 року «Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої».
У т.ч. Верховний Суд встановив наступні обставини:
«23. Щодо аргументу Скаржників про природу водного об`єкта, на який розроблено Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» в районі вул. Широка у м. Дніпро Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, погоджений і затверджений рішенням Дніпровської міської ради «Про погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої» від 22.12.2021 № 260/14, Суд зазначає, що цей Проект розроблений на об`єкт «розширене плесо ДПК», який жодною нормою національного законодавства не передбачений взагалі.
…
Оскільки ані Водний кодекс України, ані жодний інший національний нормативний акт не містять поняття «розширене плесо ДПК», тому згідно зі статтями 6, 19 Конституції України, пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, статтями 1, 88 Водного кодексу України, розроблення Дніпровською міською радою проєктної документації на об`єкт, не передбачений національним законодавством, є порушенням принципу законності. Як випливає із приписів національного законодавства (статті 25, 26 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 Земельного кодексу України, статті 1, 16, 17, 88 Водного кодексу України), - проєкт землеустрою (документація із землеустрою) розробляється винятково на об`єкти передбачені приписами національного законодавства. Проєкт землеустрою не може розроблятися на об`єкт, який не передбачений жодним нормативним актом. Тому суб`єктивні права й обов`язки замовляти проєкт землеустрою (документацію із землеустрою) виникають лише щодо об`єкта, який передбачений приписами національного законодавства.
Погоджуючи та затверджуючи Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої, розроблений ФОП ОСОБА_2 , погоджуючи та затверджуючи межі водоохоронної зони та прибережної захисної смуги розширеного плеса ДПК «Московський» у районі вул. Широкої рішенням від 22.12.2021 № 260/14, Дніпровська міська рада діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією й законами України, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
…
28. Щодо аргументів касаційної скарги про довжину прибережної захисної смуги й охоплення нею водного об`єкта, щодо відповідних висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду й Третього апеляційного адміністративного суду про безпідставність доводів представника позивача, що: 1) прибережна захисна смуга повинна обов`язково охоплювати повністю водний об`єкт і не може бути розроблена відносно частини прибережної території, 2) ані Водний кодекс України, ані Земельний кодекс України не містять застережень щодо заборони розробляти прибережну захисну смугу на частині прибережної території, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України).
Вимоги щодо прибережної захисної смуги, зокрема, передбачені статтями 1, 3, 9, 88, 89 Водного кодексу України. Так, згідно зі ст. 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Статтею 87 Водного кодексу України визначено, що для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною (ст. 88 Водного кодексу України):
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною (ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України):
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Оскільки у статтях 1, 88 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України однозначно передбачено, що прибережна захисна смуга встановлюється навколо водойм, то Дніпропетровський окружний адміністративний суд, Третій апеляційний адміністративний суд неправильно застосували ці норми матеріального права (ч. 3 ст. 351 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково й ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених ст. 341 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
29. Тому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, переглянувши рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суд від 18.07.2024 у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої й апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України), дійшов висновків, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 05.03.2024, Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.07.2024 неправильно застосували норми матеріального права, а саме: 1) неправильно витлумачили закон - статті 1, 3, 9, 87, 88, 89 Водного кодексу України, статті 60, 186 Земельного кодексу України; 2) не застосували закон, який мав застосовуватися - статті 25, 26, 29, 48 Закону України «Про землеустрій», статті 1, 21, 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», статті 16, 17, 28, 51 Водного кодексу України (ч. 3 ст. 351 КАС України).»
Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125012029 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/125012032
Отже, не існує такого водного об’єкту як плесо Ломівске, а існує озеро Московське, навколо якого прибережна захисна смуга становить 100 метрів, у якій заборонено проводити будівельні роботи (які зараз там проводяться). Про це у т.ч. каже наведені постанови Верховного Суду.
Більше інформації у телеграм каналі: https://t.me/Lomovsky1
Коментарі: 2 | Залишити коментар
Несмотря на определение суда от 30.01.25 в котором суд обязал полицию открыть криминальное производство (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124791063): "Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_3 повідомляє про вчинення кримінальних правопорушень щодо проведення з жовтня 2024 року незаконних будівельних робіт у прибережній захисній смузі в районі пров. Широкого Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпра, на лівобережжі плеса Ломівське, самозахват землі і проведення самовільного будівництва на вказаній землі, зняття і знищення поверхневого слою ґрунту, засипання і тим самим забруднення озера, незаконне заволодіння землями водного фонду, порушення правил охорони воді і т.д" продолжаются работы по увеличению (насыпанию) прибрежной защитной зоны Плесо Ломовского (ж.м. Фрунзенский г. Днепр), не имея при этом разрешение на такой вид работ. Видео от 3.02.25: https://t.me/Lomovsky1/24
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Законодавство встановлює, що демонтаж кіосків є можливим тільки на підставі закону або рішення суд . Рішення, положення, порядки органів міської ради, виконкому не є підставою для демонтажу.
Законодавче обґрунтування:
Пунктом 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон) передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Зазначений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово – комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі- Порядок).
Відповідно до пункту 2.31 цього Порядку розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється. Пунктом 2.30 Порядку також передбачає, що у разі закінчення строку ді, анулювання паспорта прив’язки, самовільного встановлення тимчасових споруд така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Проте, окремий порядок проведення такого демонтажу Порядком не встановлений.
При цьому, Порядок знесення самочинно збудованих об’єктів врегулюваний статтею 38 Закону, згідно до якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об’єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані інші закони України не надають органам місцевого самоврядування повноважень щодо додаткового врегулювання питань знесення самочинно збудованих об’єктів або демонтажу тимчасових споруд.
Таким чином, законодавчими актами України не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь-яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного вище, у міської ради та у виконавчого комітету відсутні правові підстави для прийняття рішень, положень, порядків про демонтаж кіосків (тимчасових споруд).
Юридическая интернет рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку новым участникам, следует отправить «подписаться» со своего почтового ящика на адрес:[email protected]
Для отказа в получении рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Также читайте:
Пользуешься землёй и платишь только налог на землю? Теперь возмещай убытки! http://gpl.in.ua/uk/ideas/polzueshsja-zemljoj-i-platish-tolko-nalog-na-zemlju-teper-vozmeschaj-ubytki-261115.html
Начало строительства. Жилая и нежилая недвижимость. Актуальные вопросы наших клиентов http://gpl.in.ua/uk/ideas/nachalo-stroitelstva-aktualnye-voprosy-nashix-klientov.html
Аренда: актуальные вопросы, ответы. http://gpl.in.ua/uk/ideas/arenda-vopros.html
Коментарі: 0 | Залишити коментар