Інтеграція ІТ-систем Державної податкової служби до єдиного європейського податкового простору, імплементація вимог ЄС та розвиток цифрових рішень стали ключовими темами онлайн-зустрічі команди ДПС на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух з експертами проєкту міжнародної технічної допомоги EU4PFM під головуванням керівниці компонентів 1, 3 та 4 Програми EU4PFM Юргіти Домейкієне.
«Євроінтеграція України потребує комплексного підходу. І це не лише про гармонізацію законодавства, а також про інтеграцію цифрових систем. Вже сьогодні Державна податкова служба активно працює над інтеграцією своїх ІТ-систем до єдиного європейського податкового простору. Разом з нашими давніми міжнародними партнерами EU4PFM під час координаційної зустрічі обговорили конкретні кроки Дорожньої карти з впровадження обов’язкових ІТ-систем ЄС у сфері оподаткування», – сказала під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Наразі робота триває за декількома напрямами. Зокрема, технічне підключення до спільної комунікаційної мережі ЄС (CCN), адаптація податкових інформаційних систем, підготовка нормативної бази та розробка нових цифрових сервісів.
ДПС вже напрацювала своє бачення до Дорожньої карти розвитку цифрових систем податкового адміністрування. Чекаємо експертну оцінку Європейської комісії. Але робота не обмежується лише законодавчими процедурами. Одночасно ДПС працює над технічними рішеннями.
«Це оптимізує терміни реалізації проєкту. Бо ми прагнемо якомога швидше впровадити європейські стандарти в українську податкову систему», – додала Леся Карнаух.
Під час зустрічі сторони також визначили першочергові кроки у сфері ІТ. Йдеться про методологічну підтримку трансформації бізнес-процесів, впровадження сучасних ІТ-рішень та підготовку нормативної і технічної документації, що стане основою подальшої інтеграції з європейськими системами.
Окрему увагу приділили підвищенню операційної спроможності ДПС для виконання вимог Європейського Союзу, розвитку автоматичного обміну інформацією з країнами ЄС, стандартизації даних та побудові сучасної цифрової інфраструктури.
Ще одне важливе питання – інтеграція України д
о ключових європейських цифрових податкових систем. Зокрема, йдеться про підключення до системи VIES та подальший перехід до концепції ViDA у сфері ПДВ, розгортання системи контролю за рухом підакцизних товарів EMCS і реєстру SEED, впровадження міжнародних стандартів автоматичного обміну інформацією (CRS, DAC7, DAC8, CESOP), а також технічне підключення до захищеної комунікаційної мережі ЄС CCN2 нового покоління.
«Працюємо синхронно та прозоро. Ця масштабна спільна робота дозволить податковій системі стати більш сучасною та забезпечувати швидкий та безпечний обмін даними, мінімізуватиме ручні процеси і створюватиме більш зручні цифрові сервіси для бізнесу та громадян», – сказала очільниця ДПС.
«Підготовка ІТ-систем Державної податкової служби до вступу України в ЄС – це не просто технологічний проєкт, а масштабна інституційна трансформація. Її успіх залежить від сильного лідерства, злагодженої взаємодії всіх підрозділів та їхньої відповідальності за результат. Програма EU4PFM і надалі готова підтримувати цей процес своєю експертизою та практичними рішеннями, однак головною рушійною силою змін має залишатися сама Державна податкова служба. Кожен досягнутий сьогодні результат наближає Україну до повноправного членства в Європейському Союзі», – наголосила керівниця компонентів 1, 3 та 4 Програми EU4PFM Юргіта Домейкієне.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За перше півріччя 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 274,3 млрд грн. Це на 16 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік ця сума становила 236,5 млрд грн. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Стійкість країни – це про стійкість регіонів та громад. Про нашу здатність наповнювати місцеві бюджети навіть попри постійні атаки ворога. Сьогодні громади стоять перед колосальними викликами. Бо коли росіяни руйнують підприємства, змушують бізнес релокуватися, знищує логістику, через що страждає економічна активність, виконувати свої податкові зобовʼязання стає все складніше. І я вдячна кожному платнику, який продовжує сплачувати податки», – зазначила Леся Карнаух.
Основні джерела наповнення місцевих бюджетів:
- податок на доходи фізичних осіб – 166,2 млрд грн (+ 20,5 %);
- єдиний податок – 42,1 млрд грн (+ 10,8 %);
- податок на майно – 30,2 млрд грн (+ 12,8 %);
- податок на прибуток – 18,4 млрд грн (+ 1,4 %);
- туристичний збір – 174,8 млн грн (+ 22,6 %);
- збір за місця для паркування транспортних засобів – 112,4 млн грн (+ 11,1 %);
- рентна плата за надра загальнодержавного значення – 343,7 млн грн (+ 15 %).
«Кожна додаткова гривня в місцевому бюджеті стає вагомим ресурсом для фінансування оборонних та соціальних ініціатив на місцях. Об'єднання зусиль ДПС, бізнесу та громад акумулює необхідні ресурси для безперебійної підтримки регіонів та зміцнення економічної стійкості держави», – наголосила очільниця ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником ПДФО до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
При цьому, юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону № 1667 (частина друга ст. 4 Закону № 1667).
Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (абзац перший п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ, копії таких документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника ПДФО надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, визначено частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник ПДФО, яка має право скористатися податковою знижкою за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, повинна подати до контролюючого органу разом з Декларацією підтверджувальні документами, що засвідчують факт понесення таких витрат: копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують юридичну особу – емітента акцій (інших корпоративних прав) і особу, яка звертається за податковою знижкою, в яких чітко визначені сума витрат, дата здійснення розрахунків (має відповідати даті до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667), а також копії договору купівлі-продажу, витягу з реєстру Дія Сіті, тощо.
При цьому, з метою розрахунку податкової знижки, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, утриманого із таких доходів ПДФО, фізична особа – платник ПДФО отримує у вигляді довідки про доходи від юридичної особи – резидента Дія Сіті.
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
- на праві постійного користування;
- на умовах оренди.
Платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Довідково: п.п. 14.1.73, п.п. 14.1.136 і п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 та 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – червня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати сплатили за використання водних біоресурсів 2,7 млн гривень.
Нагадуємо, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Податкова служба спрямовує свою діяльність, зокрема на допомогу платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків тощо.
Наголошуємо, що своєчасна сплата податків забезпечує стабільну роботу економіки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівцями управління організації роботи Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проводиться розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січні – червні 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 47 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення щодо:
- нарахувань в ІКП – 23 звернень (51%);
- отримання адміністративної послуги – 8 звернення (17,1 %);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 9 звернень (19,1%);
- невідповідності даних Витягу – 1 звернення (2%);
- відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (5%);
- обліку платників податків – 3 звернення (6,4%);
- режиму і порядку роботи – 1 звернення (2%).
Крім того, протягом січня – червня 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 130 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».
Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 56 (43,1%);
- контрольно-перевірочна робота – 33 (25,4%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 12 (9,2%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 8 (6,2%);
- податкова знижка – 4 (3,1%);
- подяка – 2 (1,5%);
- податкова заборгованість – 2 (1,5%);
- інші питання – 13 (10,0%).
При цьому, протягом січня – червня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 116 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».
Також у січні – червні 2026 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 14 звернень.
Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 звернень (71,5%);
- отримання довідки про доходи – 2 (14,3%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (7,1%);
- контрольно-перевірочна робота –1 (7,1%).
Протягом січня – червня 2025 року ГУ ДПС розглянуто 17 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – червня 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надходження ПДВ перевищили 9 849,7 млн гривень. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, порівняно з минулорічним аналогічним періодом, це майже на 519,8 млн грн, або на 5,6 відс., більше.
«Дніпропетровщина – це економічно активний центр, який і сьогодні забезпечує значну частку податкових надходжень з ПДВ до державного бюджету. Висловлюємо вдячність бізнесу за відповідальність і податкову дисципліну. Продовжуємо відкритий діалог і взаємодію з платниками, працюємо спільно задля стабільної роботи економіки», – зазначив керівник обласної податкової.
Нагадуємо, що консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – консультаційний центр) – це оперативна підтримка у розблокуванні податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) яких зупинено, та виключення платників ПДВ з переліку ризикових.
Для оперативного зв’язку та отримання детальних роз’яснень, уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній» консультаційного центру, а саме: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Офіційне працевлаштування осіб з інвалідністю стимулюється державою.
Так, для роботодавців, які створюють робочі місця для людей з інвалідністю, передбачені знижені ставки єдиного внеску, а саме:
- 8,41 % – для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю;
- 5,5 % – якщо працівники з інвалідністю становлять не менше 50 % штату, а фонд їхньої оплати праці – не менше 25 % загальних витрат на заробітну плату;
- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС за умови дотримання аналогічних критеріїв.
Такий підхід сприяє соціально відповідальній кадровій політиці у суб’єктів господарювання – роботодавців.
При цьому, застосування передбачених законом пільг дозволяє оптимізувати витрати та водночас дотримуватися вимог чинного законодавства.
Нагадуємо, що від сплати єдиного внеску за себе звільняються: ФОПи, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони мають статус особи з інвалідністю та отримують пенсію або державну соціальну допомогу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – червня поточного року платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 3 806,0 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2025 року надходження зросли на понад 362,2 млн грн, або на 10,5 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Функціонування і життєдіяльність громад напряму залежать від фінансової складової місцевих бюджетів. При цьому, єдиний податок – це важлива підтримка економічної спроможності громад. Дякуємо бізнесу за сумлінне виконання своїх обов’язків», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що у разі прийняття юридичною особою або фізичною особою – підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця року після подання заяви.
Довідково: п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом, мають право на податкові пільги.
Умова: пільги надаються самозайнятим особам, які були зареєстровані як ФОП або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, ще до моменту призову чи укладення контракту.
Від яких обов’язків звільняються такі особи?
На весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) такі особи звільняються від обов’язку:
- нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе;
- подавати податкову звітність із цих податків.
Пільга діє навіть і за умови наявності найманих працівників або отримання доходу від господарської діяльності під час служби.
Який термін дії пільги?
Звільнення діє з 1-го числа місяця, в якому самозайняту особу призвали або така особа підписала контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).
Як скористатися правом на звільнення?
Надати до податкової служби за місцем реєстрації: копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).
Коментарі: 0
| Залишити коментар