Блог

Федоренко

Інформаційний лист № 7/2024: Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового зак

26.11.2024 11:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html повідомила про Інформаційний лист № 7/2024.
Цей інформаційний лист присвячено новаціям податкового законодавства, передбаченим Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
В інформаційному листі № 7/2024 ви дізнаєтесь як потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та яким вимогам і критеріями для цього треба відповідати юридичній або фізичній особі – підприємцю.
У листі також роз’яснено особливості податкового адміністрування на період включення до Переліку.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/717/844503/InfoList7_2024.pdf

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові відносини: роботодавець зобов’язаний з найманим працівником укласти трудовий договір

25.11.2024 11:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – важливий напрямок роботи контролюючих органів.
Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до законодавства, своєчасна сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Звертаємо увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Роботодавець та найманий працівник оформлюють свої взаємовідносини шляхом укладання договору в усній, або у письмовій формі.
Нагадуємо, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок його зміни і розірвання.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Наголошуємо, що своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності роботодавців та соціальної захищеності найманих працівників!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

25.11.2024 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про подання платниками додатку ТЦ з виправленими показниками до звітної Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

25.11.2024 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Абзацами четвертим – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.
Згідно з абзацами першим і другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» до Декларації (далі – Додаток ТЦ) подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Отже, при самостійному виправленні помилок, які допущені платником у показниках Додатка ТЦ до звітної Декларації, платник податку на прибуток може подати уточнюючу Декларацію з виправленими показниками у Додатку ТЦ протягом 2555 днів:
- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної Декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної Декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.
При цьому строк давності (2555 днів) для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у Додатку ТЦ до раніше поданої Декларації, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Слід зазначити, що за результатами документальної перевірки по контрольованих операціях, що призвели до заниження грошового зобов’язання з податку на прибуток, платнику податків не потрібно подавати уточнюючу Декларацію разом з Додатком ТЦ, оскільки контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відбувається нарахування в інтегрованій картці платника згідно з п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості заповнення податкової накладної за операціями з експорту Товарів-РЕЗ

25.11.2024 11:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.
Розглянемо особливості заповнення податкової накладної за операціями з експорту Товарів-РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ).
Для операцій з постачання Товарів-РЕЗ запроваджено окрему електронну форм ПН за кодом J1211001 (код електронної форми ПН_РЕЗ).
Окрема електронна форма ПН_РЕЗ застосовується з моменту запровадження РЕЗ.
Дата складання ПН_РЕЗ не може бути меншою за дату, визначену в Постанові № 1261.

1.1. Заголовна частина ПН_РЕЗ
У заголовній частині ПН_РЕЗ передбачено автоматичне заповнення наступної інформації:
– у верхній лівій частині у рядку "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" у полі "Тип причини складання ПН"– 22; не може бути складено дві чи більше податкових накладних з типом причини "22" за однією датою та з однаковим порядковим номером;
– у полі "індивідуальний податковий номер" блоку "Отримувач (покупець)" – 300000000000.
Поля "Зведена податкова накладна" та "Складена на операції, звільнені від оподаткування" у верхній лівій частині заповненню не підлягають.
Блок "Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:" заповнюється в такому порядку:
рядок "договір (контракт)": мають бути обов’язково заповнені поля "дата" та "номер";
поле "відмітка про форвардний контракт": позначка "Х" у цьому полі проставляється тільки в тому разі, якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів_РЕЗ, є форвардним. Якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів-РЕЗ, не є форвардним, поле не заповнюється;
поле "митна декларація" при складанні ПН_РЕЗ не заповнюється. Інформація про дату і номер митної декларації може бути зазначена в цьому полі у РК, який складається після завершення митного оформлення.
Якщо експорт Товарів-РЕЗ здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним підпунктом "а" підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відсотків), у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначається код "7". У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.
Відповідно до положень Постанови № 1216 автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту Товарів-РЕЗ, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту Товарів-РЕЗ, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.
Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відсотків, код "7" у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).

1.2. Таблична частина ПН_РЕЗ
Розділ А табличної частини ПН_РЕЗ:
не підлягають заповненню графи IV, VII, X–XII.
Розділ Б табличної частини ПН_РЕЗ:
у розділі Б може бути заповнено тільки один рядок, оскільки ПН_РЕЗ складається тільки на один вид товару, і це має бути виключно товар, віднесений до категорії Товарів_РЕЗ. Якщо платник здійснює експорт кількох видів Товарів_РЕЗ, відповідно, має бути складена така ж кількість ПН_РЕЗ;
не підлягають заповненню графи 3.2.1, 3.3 та 9;
передбачено автоматичне заповнення інформації щодо одиниці виміру товару – "кг" у графі 4 та "0301" у графі 5;
у графі 7 ціна постачання одиниці товару заповнюється у гривнях з копійками; даний показник може мати більше ніж 2 знаки після коми;
якщо експорт Товару-РЕЗ здійснюється не за форвардним контрактом (поле "відмітка про форвардний контракт" не містить позначки "Х"), ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД (визначається в порядку, встановленому Постановою № 944), перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН_РЕЗ в ЄРПН;
якщо експорт Товару-РЕЗ здійснюється за форвардним контрактом (поле "відмітка про форвардний контракт" містить позначку "Х"), ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД, перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня підписання форвардного контракту (зазначається у полі "дата" у рядку "договір (контракт)";
при цьому, якщо на дату підписання форвардного контракту інформація про встановлення мінімально допустимих експортних цін відсутня, ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД, перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН_РЕЗ в ЄРПН;
оскільки для Товарів-РЕЗ ПКУ передбачає застосування тільки ставок ПДВ 0, 14 або 20 відсотків та операції з експорту Товарів-РЕЗ не підлягають звільненню від оподаткування, у графі 8 "код ставки" може бути вказано відповідно 901, 14 або 20;
при цьому, код ставки "901" у графі 8 можуть вказати лише платники податку, у яких Частка (розрахована відповідно до Постанови № 1216) не перевищує 20,0 відсотків, та які вказали у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ ознаку "7" (застосовують нульову ставку податку);
сума ПДВ (якщо застосовується ставка податку 14 або 20 відсотків) вказується у графі 11 у гривнях з копійками; при цьому слід враховувати, що цей показник може містити не більше 6 знаків після коми та обчислюється з округленням результату за загальними правилами математики;
у графах, які не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
Довідково: Лист № 31717 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо формування в електронному вигляді та реєстрації ТТН в Єдиному реєстрі товаро-транспортних накладних на переміщення алкоголь

25.11.2024 11:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.
Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806 (далі – Порядок № 806).
Єдиний реєстр – це спеціалізована електронна база даних, яка містить інформацію товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв з їх реєстраційними номерами та використовується з метою здійснення контролю за переміщенням митною територією України алкогольних напоїв.
Пунктом 5 Порядку № 806 встановлено, що до Єдиного реєстру вноситься товарно-транспортна накладна з реєстраційним номером, відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про відправлення з такого складу алкогольних напоїв, доставляння до нього алкогольних напоїв.
Згідно з п. 10 Порядку № 806 товарно-транспортні накладні заповнюються суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження алкогольних напоїв з акцизного складу.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизним складом вважається, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Таким чином, акцизні склади утворюються на території суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового та/або горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Отже, до Єдиного реєстру підлягають внесенню товарно-транспортні накладні, які складені суб’єктами господарювання - виробниками спирту етилового та/або горілки та лікеро-горілчаних виробів, що здійснили відвантаження алкогольних напоїв безпосередньо з акцизного складу.
Для формування та подання товарно-транспортних накладних до Єдиного реєстру адміністратор Єдиного реєстру (ДПС) безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням Головна/Електронна звітність/«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»).
Згідно з п. 12 Порядку № 806 суб’єкт господарювання формує товарно-транспортні накладні у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Після складення товарно-транспортних накладних на них накладається кваліфікований електронний підпис в такому порядку: перший – кваліфікований електронний підпис бухгалтера або особи, відповідальної за ведення обліку відвантажених матеріальних цінностей, другий – кваліфікований електронний підпис керівника або особи, на яку покладено обов’язки щодо підпису таких документів.
Для надання права підпису товарно-транспортних накладних зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за основним місцем обліку дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа таких осіб.
Підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.
Внесена суб’єктом господарювання до Єдиного реєстру товарно-транспортна накладна не підлягає коригуванню суб’єктом господарювання після її подання представникові контролюючого органу на акцизному складі (п. 13 Порядку № 806).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

25.11.2024 11:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 21.11.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1187).
Зміни, внесені Постановою № 1187, з метою забезпечення реалізації норм Закону України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
Довідково: як зазначено у Постанові № 1187, вона набирає чинності через 30 календарних днів з дня опублікування (її опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 22.10.2024 № 214).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 12,3 млн грн туристичного збору спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

25.11.2024 11:07

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники туристичного збору спрямували майже 12,3 млн грн, що на 1,7 млн грн, або на 16,7 відс, більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнили рентною платою загальний фонд держбюджету майже на 50,5 м

25.11.2024 11:06

Впродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 50,5 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року на понад 33,3 млн грн, темп росту – 294,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників плати за землю – понад 5,6 млрд гривень

25.11.2024 11:05

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, плата за землю є одним із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Необхідно пам'ятати, що використання землі без оформленого права на неї є порушенням закону.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 5,6 млрд грн плати за землю. Це на понад 795,8 млн грн, або на 16,5 відс., більше ніж у січні – жовтні 2023 року.
За словами очільниці податкової служби регіону, для забезпечення оптимізації надходжень до бюджетів ДПС запроваджено Експериментальний проєкт з управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Україні. Цей проєкт спрямовано на покращення дотримання платниками чотирьох основних податкових зобов’язань – реєстрації, своєчасного подання декларацій, правильної звітності та своєчасної сплати податків.
«Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це системна методологія, яка скерована на те, щоб оперативно встановити наявність ризиків порушення податкового законодавства у платника та визначити шляхи їх ефективного усунення. Дякуємо платникам за роботу і сумлінне виконання податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 11844. Попередня cторінка | Сторінка 7 з 1185 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua