ФОПом невірно вказано дату державної реєстрації припинення в заголовній частині Додатка 1 до податкової декларації платника єдиного податку і отримано квитанцію «Документ прийнято»: як заповнюється Додаток 1?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Такі платники можуть виправити реквізити, зокрема дату державної реєстрації припинення. У разі якщо Декларацію подано після закінчення граничного строку подання, то в Додатку 1:
- у комірці 03 заголовної частини проставляється позначка «Х» (Уточнююча);
- у розд. 1 – 3, 5 – 8 проставляються правильні (виправлені) показники;
- у розд. 4 в полях «Податковий (звітний) період» та «Податковий (звітний) період, що уточнюється» вказуються однакові значення, що відповідають тому звітному (податковому) періоду, який уточнюється;
- у розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», якщо сума доходу та сума нарахованого єдиного внеску залишаються без змін, то заповнюється ідентично даним Додатка 1 до Декларації, що виправляється;
- у розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в рядках 1 «Сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка (рядок Усього графа 4 розділу 9)» та 2 «Уточнена сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, у якому виявлена помилка» проставляються ідентичні показники, які відповідають значенню рядка «Усього» колонки 4 розд. 9, рядки 3 – 5 (розрахунки у зв’язку з виправленням помилки) не заповнюються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа отримала прибуток від операцій з інвестиційними активами з джерел за межами України: чи подається додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 10 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, сума інвестиційних прибутків, отриманих від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, розмір яких визначається згідно з п. 170.2 ст. 170 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.8 «Інвестиційний прибуток (додаток Ф1)» розд. II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу». У разі отримання таких прибутків разом із Декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» (далі – додаток Ф1) до Декларації;
- у графі 3 рядка 10.8 вказується значення рядка 3.1 додатка Ф1 до Декларації;
- у графах 4, 5 рядка 10.8 вказується значення рядків 4.1 та 5.1 додатка Ф1 до Декларації;
- у графах 6, 7 рядка 10.8 вказується значення рядків 4.2, 5.2 додатка Ф1 до Декларації;
Відповідно до п.п. 164.4 ст. 164 ПКУ доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи зазначене, у випадку отримання фізичною особою прибутку від операцій з інвестиційними активами з джерел за межами України, разом із Декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 до Декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як в податковому обліку з ПДВ покупця, який застосовує касовий метод оподаткування, відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отримані товари/послуги від постачальників - резидентів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів). Строк, визначений ст. 257 ЦКУ, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. І ПКУ).
Ознаки безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно з яким безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким, зокрема, дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, отримав від постачальника товари, але оплата за них такому постачальнику не здійснюватиметься, то при списанні заборгованості перед постачальником за такі товари платник податку відносить суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН, та одночасно повинен нарахувати на відповідну суму податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, і скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, оскільки оплата за товари такому постачальнику платником податку не здійснюється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що
28 листопада 2024 року, четвер, останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників за жовтень 2024 року.
Нагадуємо, що роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, зокрема при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.
Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом десяти місяців 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників транспортного податку понад 18,5 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли на понад 6,8 млн грн, або майже на 59 відсотків.
Звертаємо увагу, якщо перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщений на офіційному вебсайті із врахуванням змін та доповнень, внесених Міністерством економіки України, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, містить транспортний засіб з параметрами, що відповідають легковому автомобілю власника, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у звітному періоді починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники екологічного податку спрямували понад 230,6 млн грн, що на понад 53,6 млн грн, або на 30,3 відс., більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 510,8 млн грн податку на прибуток підприємств. В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш звернула увагу, що у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли майже на 167,3 млн грн, або на 48,7 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових зобов’язань та повідомила, що на вебпорталі ДПС України розміщено спеціальний ресурс – субсайт «Територія високого рівня податкової довіри». На ньому можна ознайомитись з інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Платники можуть дізнатися, як стати учасником цього проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, а також іншу корисну інформацію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі у рамках комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбувся спільний вебінар з Європейською Бізнес Асоціацією (Асоціація), Фінансово-податковим комітетом Асоціації у м. Дніпрі та бізнес-спільнотою – членами Асоціації.
Захід присвячено особливим правилам оподаткування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та проведенню податкових перевірок під час дії воєнного стану.
У фокусі уваги – Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Під час діалогу учасникам вебінару розповіли, яку допомогу платник зможе отримати від комплаєнс-менеджера і як долучитись до проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», розглянули найбільш поширені питання щодо проведення податкових перевірок, та нагадали про інформаційні ресурси податкової служби Дніпропетровщини.
У ході спілкування платники отримали фахові відповіді на запитання та практичні поради з деяких питань законодавства.
Комунікації з бізнесом у новому форматі тривають.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844769.html поінформувала
З 01 грудня 2024 року запроваджується режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261). Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:
0409 00 00 00 – мед натуральний;
0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;
0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;
1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
1002 – жито;
1003 – ячмінь;
1004 – овес;
1005 – кукурудза;
1201 – соєві боби;
1205 – насіння ріпака або кользи;
1206 00 – насіння соняшника;
1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;
1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305 (далі – окремі види товарів).
Водночас передбачено винятки з переліку окремих видів товарів, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
вивезення за межі митної території України окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
вивезення за межі митної території України окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту l5 розділу IX Закону України «Про карантин рослин».
Наголошуємо, що податкові накладні, складені за операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягатимуть вивезенню за межі митної території України у режимі експортного забезпечення після 01 грудня 2024 року, не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до 01 грудня 2024 року (до запровадження режиму експортного забезпечення).
Також нагадуємо, що відповідно до пункту 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246), операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, в яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих товарів (у режимі експортного забезпечення), здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації в ЄРПН (пункт 27 Порядку № 1246).
Роз’яснення ДПС щодо особливостей здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (у режимі експортного забезпечення) зазначені у листах ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07 та від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, які розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html та https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html відповідно.
З питаннями – відповідями щодо особливостей податкового обліку при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у зв’язку із запровадженням з 01.12.2024 режиму експортного забезпечення можна ознайомитись тут: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/844765.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Зустріч ДПС та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»: говорили про новий підхід до комунікації та прозорі відносини між державою та бізнесом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Про переваги, які пропонує бізнесу новий проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», говорили сьогодні представники ДПС та громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада». Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, це нові підходи у комунікації з податковою службою та побудова прозорих відносин між державою і підприємцями.
«Для учасників проєкту чітко визначені критерії. Якщо вони дотримані – платнику надсилається в електронному кабінеті запрошення долучитися до ініціативи та користуватися всіма перевагами. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства формуватиметься щоквартально і перший буде сформовано вже 5 грудня 2024 року», – розповів Євгеній Сокур.
Усю необхідну інформацію платники можуть знайти на субсайті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри»: перевірити власні показники, дізнатися про середні показники сплати податків бюджету та середню заробітну плати по галузі тощо.
«Серед переваг для бізнесу – звільнення від більшої частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок, скорочення термінів надання індивідуальних податкових консультацій. Крім того, за кожним платником, який увійшов до Переліку, закріплюється комплаєнс-менеджер, який оперативно проконсультує з податкових питань, а також у разі необхідності допоможе усунути потенційні ризики порушення податкового законодавства», – підкреслив Євгеній Сокур.
Комплаєнс-менеджер також поінформує про вимоги та обмеження у законодавстві, допоможе розробити найкращі стратегії виконання податкових зобов'язань. Це включає детальний аналіз фінансових операцій, пошук інструментів державної підтримки, якими може скористатися платник.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844844.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар