Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в оновленій формі запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ (ідентифікатор форми J/F1301705) можна зазначити новий спосіб отримання витягу – в електронній формі.
Витяг в електронній формі надсилається в Електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ. Для цього у запиті платник ПДВ має обрати відповідний спосіб отримання витягу.
Нагадуємо, що за запитом в електронній формі (ідентифікатор форми J/F1300406) платники ПДВ можуть отримати в електронній формі довідку з реєстру платників ПДВ з відомостями про своїх контрагентів.
Також дані з реєстру платників ПДВ, у тому числі інформацію про анулювання реєстрації платників ПДВ, ДПС оприлюднює в Електронному кабінеті у розділі «Реєстри» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 25.03.2025 набув чинності Закон України від 04.12.2024 № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 25.03.2025 № 58).
Законом № 4115 внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 25.03.2025 набув чинності Закон України від 04.12.2024 № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 25.03.2025 № 58).
Законом № 4115 внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Основні зміни до Податкового кодексу України
1. Регулювання роздрібної ціни підакцизних товарів:
- при встановленні максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби;
- при роздрібному продажу – роздрібна ціна не може бути меншою за мінімальне акцизне податкове зобов’язання або ставки акцизного податку помножене на 1,45.
2. Введення нового терміну «пиво безалкогольне»:
- визначається як пінистий напій з вмістом спирту 0,5 % об. або менше;
- відноситься до товарної позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД.
3. Особливості застосування валютних курсів:
- для тютюнових виробів використовується офіційний курс Національного банку України на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:
придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року);
формування унікального ідентифікатора (з 1 січня 2026 року);
реалізація тютюнових виробів вироблених на митній території України, або подання митної декларації;
нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів.
4. Зменшення розміру сукупних втрат та відходів:
- зниження з 10 % до 5 % для виробництва ферментованої тютюнової сировини.
5. Ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
- встановлюються в одиницях виміру євро.
6. Щорічне підвищення ставок акцизного податку:
починаючи з дня набрання чинності Законом № 4115 до 31.12.2027, ставки акцизного податку поступово підвищуватимуться.
7. Перерахунок ставок акцизного податку:
- при визначенні сум податку, що сплачуються до бюджету виробниками та імпортерами.
8. Послаблення антифорстолінгових обмежень:
- тимчасово, на період дії воєнного стану, збільшено середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку до 120 % (раніше було 115 %) до підвищення ставок акцизного податку.
Основні зміни до Закону № 3817
1. Розширення переліку обладнання:
- додано машини для виробництва фільтрів для сигарет, сигаретних гільз.
2. Запровадження нових штрафів:
- оптова торгівля алкоголем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні;
- відсутність відеоспостереження на підприємствах з виробництва тютюнових виробів;
- роздрібна торгівля підакцизними товарами за цінами, нижчими за встановлені.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
Для цілей застосування абзацу шостого п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ відомості про місцезнаходження земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру.
У разі відсутності таких даних у Державному земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положеннями якого встановлено порядок виконання платниками, податків обов’язків, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у разі відсутності у них можливості своєчасно виконати такі обов’язки.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств з дотриманням строку давності (2555 днів) подав уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) з виправленими показниками у Додатку ТЦ до Декларації, що призвело до збільшення/зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації), то такий платник повинен здійснити уточнення показників Декларації за наступні податкові (звітні) періоди.
Зауважуємо, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)визначено, якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п.п. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
Подання додатку 5 (Д5) до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 ПКУ, є обов’язковим:
- у звітному (податковому) періоді, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції;
- в останньому звітному (податковому) періоді року (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій);
- у звітному (податковому) періоді, в якому знято з обліку платника податку (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).
Розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях відображається у таблиці 1 додатка 5 (Д5), зокрема, у графах 6 і 7 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається частка використання товарів / послуг, необоротних активів, яка обчислюється у відсотках, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, а саме:
- у графі 6 – в оподатковуваних операціях (визначається шляхом множення значення колонки 5 на 100 відсотків, поділене на значення колонки 4);
- у графі 7 – в неоподатковуваних операціях (визначається як різниця між 100 відсотками і значення колонки 6).
Якщо у звітному (податковому) періоді, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, платник податку зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та надати додаток 5 (Д5). Водночас, якщо обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, частка використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях становить менше ніж 0,01%, то нарахування сум податкових зобов’язань не проводиться та, відповідно, додаток 5 (Д5) за такими операціями не надається.
Відповідно звітним (податковим) періодом, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції вважатиметься період, в якому обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами частка становитиме 0,01 і більше.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
09 червня 2025 року, понеділок, останній день сплати ПДВ за I квартал 2025 року нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги.
Нагадуємо, що будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом п’яти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 20,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (збір). Це на понад 2,5 млн грн, або на 14,4 відс., більше ніж у січні – травні 2024 року
Звертаємо увагу, що ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету акцизним податком з вироблених товарів на понад 120,6 млн гривень.
Нагадуємо, що 20.06.2025 – останній день подання декларації з акцизного податку за травень 2025 року; 30.06.2025 – останній день сплати акцизного податку за травень 2025 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – травня поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,4 млрд грн військового збору. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 2,5 млрд грн, темп росту – 373,3 відсотки.
«Кожна своєчасно сплачена гривня – це важливий внесок в обороноздатність нашої держави. Крім того, саме податкові платежі дозволяють забезпечувати належні умови для функціонування галузей освіти, медицини, культури та інших. Висловлюємо вдячність платникам за чесно виконані податкові зобов’язання і реальну фінансову підтримку наших захисників та захисниць. Проявляючи свою стійкість і витримку, бізнес Дніпропетровщини продовжує працювати і сумлінно наповнювати бюджети», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що платниками військового збору є фізичні особи:
- резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- резиденти, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
- податкові агенти;
- ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- платники єдиного податку третьої групи (ФОПи і юридичні особи) (крім е-резидентів).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Білоусової.
Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок 1165).
Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядаються питання щодо:
- реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК,
- про врахування або неврахування таблиць даних платника податку,
- про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Хочемо вкотре акцентувати, що в ГУ ДПС у Дніпропетровській області створено консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр), куди платники податків мають можливість звернутися за отриманням кваліфікованої допомоги у будь-якому зручному форматі спілкування.
З початку роботи до консультаційного центру надійшло близько 900 звернень від платників податків, проведено десятки зустрічей та надано сотні консультацій платникам податків, які звернулись засобами телефонного зв’язку з метою отримання фахової підтримки у питаннях виключення з переліку ризикових, розблокування податкових накладних, врахування таблиць даних платників ПДВ.
Сьогодні ми надамо відповіді на декілька найбільш розповсюджених питань, з якими до нас звертаються платники податків та представники бізнес-асоціацій, громадських організацій, ЗМІ.
Яка робота проводиться Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з метою зменшення показника зупинених податкових накладних?
Окрім, діяльності, яка проводиться в рамках роботи консультаційного центру, основним покликанням якого якраз і є методологічна підтримка платників податків у питанні розблокування податкових накладних та надання рекомендацій і практичних порад для мінімізації ризику блокування ПН/РК у подальшому, з метою зменшення показника зупинених ПН/РК в ЄРПН по регіону ГУ ДПС у Дніпропетровській області систематично здійснюється аналіз суб'єктів господарювання, які мають високий рівень сплати до бюджету, та у яких наявні зупинені податкові накладні у Реєстрі. За результатом аналізу діяльності таких суб’єктів господарювання проводиться робота з платниками податків щодо подання ними таблиць даних платника податку на додану вартість для унеможливлення блокування податкових накладних у майбутньому.
Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН після спливу 365 днів?
Ні. Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України
12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520) визначено термін 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК. Нормами цього порядку, ПКУ та з урахуванням вимог інших норм чинного законодавства України не передбачено виключень.
Чи потрібно до таблиці даних крім пояснення подавати копії документів, і які саме?
Відповідно до Порядку 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Крім пояснення, платники податку мають можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної в таблиці даних. Але, часто платники витрачають свій час – на непотрібне, скануючи/копіюючи безліч первинної документації. Цього робити не потрібно.
Зокрема, платник податку може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, інформацію щодо якихось змін, які відбулися на підприємстві, а граничний термін звітності ще не настав – і у податкової служби відсутні ці дані, тощо.
Хотілося б, акцентувати, що документи, які містяться в інформаційних базах даних ДПСУ – додавати до пакету документів не потрібно.
Яка найбільш розповсюджена причина блокування ПН?
Алгоритмом зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачено, що якщо ПН/РК, які подані для реєстрації в Реєстрі, не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації та у платника податку відсутні показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, то такі ПН/РК перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Найчастіше причиною зупинення реєстрації податкових накладних є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку 1165 (обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, які подано для реєстрації в ЄРПН перевищує величину залишку такого товару/послуги на умовному складі платника).
При здійсненні оптової торгівлі таке перевищення може бути якщо у вашого постачальника є зупинені ПН або постачальник реєструє ПН пізніше ніж ви. Крім того, у формулі розрахунку величини залишку товару закладено коефіцієнт 1,5. Тобто, величина залишку визначається як різниця між обсягом придбання згідно отриманих податкових накладних та митних декларацій, збільшеним у 1,5 рази та обсягом постачання відповідного товару. Отже, як бачимо у формулу закладено «так званий» коефіцієнт націнки, і свою чергу, він також може вплинути на зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Платникам податків, які здійснюють виробничу діяльність або надають послуги - необхідно подати на розгляд Комісії таблицю даних платника податку на додану вартість. Наявність таблиці даних – одна із ознак безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий