20:49
Чи зобов’язані ФОПи використовувати печатку при здійсненні підприємницької діяльності?
13.07.2026 11:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно з абзацом першим частини другої ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Норми чинного законодавства не містять вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання.
Отже, використання печатки при здійсненні підприємницької діяльності є правом фізичної особи – підприємця (ФОП), а не її обов’язком.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо відображення у податковому обліку витрат, пов’язаних з придбанням дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності
13.07.2026 11:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – НП(С)БО 8) нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Немонетарні активи – усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.
Згідно з п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Пунктом 11 НП(С)БО 8 визначено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415.
З урахуванням зазначеного, витрати на придбання дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності, включаючи витрати на розроблення технічної документації чи експертного висновку для їх отримання, визнаються нематеріальними активами шляхом включення таких витрат до їх первісної вартості. Якщо нематеріальний актив призначений для використання в господарській діяльності, він підлягає амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи (відповідно до НП(С)БО або МСФЗ) та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Інформування платника про відмову щодо включення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій
13.07.2026 11:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином та протягом якого терміну надсилається рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо заява за формою № 1-РН подана в паперовому або електронному вигляді, повідомляє.
Таке рішення надсилається протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом заяви за формою 1-РН (далі – Заява) наступним чином:
- у паперовому вигляді шляхом надсилання за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення – у разі подання Заяви у паперовій формі до контролюючого органу та за умови, що платником податків не подавалася заява про бажання отримувати документи через Електронний кабінет;
- в електронному вигляді шляхом надсилання Квитанції № 2 в Електронний кабінет (вкладка «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету) – у разі подання Заяви через Електронний кабінет (незалежно від того чи була подана платником податків заява про бажання отримувати документи через Електронний кабінет) або у разі подання Заяви у паперовій формі до контролюючого органу та за умови, що платником податків була подана заява про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44570
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Хто належить до посадових осіб юридичної особи у цілях підписання податкової звітності?
13.07.2026 11:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначені п. 48.3 ст. 48 ПКУ. До таких реквізитів належать, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону № 2155.
Статтями 64, 66 ПКУ визначено, що відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиного державного реєстру) у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Згідно зі ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), за ідентифікатором форми J1391105.
Отже, посадовими особами юридичної особи, підписи яких має містити податкова декларація, є керівник, відомості про якого внесені до Єдиного державного реєстру, або уповноважена особа та головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку).
При цьому, право підписання податкової декларації надається уповноваженій особі:
в паперовій формі – шляхом видання довіреності керівником юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами;
в електронній формі – шляхом направлення Повідомлення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску: відповідальність роботодавця
13.07.2026 11:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відс. несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).
Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином подається заява про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання?
13.07.2026 11:52
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 39 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) за потреби суб’єкт господарювання, відомості про якого містяться у Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), має право звернутися до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817, із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру (далі – Заява) в паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми заяви про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)» (із змінами) (далі – Наказ № 159).
Отже, Заява надсилається у паперовій формі поштою, або в електронній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету за формою, затвердженою Наказом № 159.
Витяг з Єдиного реєстру в електронній формі надається суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної Заяви.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо заповнення розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих неплатником ПДВ – отримувачем послуг, що постачаються нерезидента
13.07.2026 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на додану вартість (ПДВ) до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21) визначено, що отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок).
Відповідно до встановленої форми Розрахунку у графах 3 та 4 зазначаються дата, номер договору про надання робіт / послуг.
Згідно з п. 6 Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Статтею 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з змінами та доповненнями) визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема, на принципі нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до частини першої ст. 205 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено в законі.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦКУ).
Тобто договір може вважатися укладеним без підписання окремого документа з номером і датою.
Враховуючи вищевикладене, у разі відсутності документа (договору) графи 3 і 4 ( дата, номер договору про надання робіт / послуг) Розрахунку не заповнюються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електрон
13.07.2026 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.6.0 станом на 25.06.2026 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/)
Перелік змін та доповнень (версія 1.34.6.0) (станом на 25.06.2026):
Додано нові версії документів:
- на виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.03.2026 року № 169:
F/J1391105 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп!
13.07.2026 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):
благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже благодійником виступає саме фізична особа, а не фізична особа – підприємець (ФОП).
При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.
Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене, ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп має право перераховувати кошти на благодійність з рахунку, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На підставі яких документів складається податкова накладна на операції з експорту окремих видів товарів?
13.07.2026 11:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 запроваджено режим експортного забезпечення за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, а також за операціями з їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.
Нагадуємо, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
При цьому, платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (підпункти 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, оскільки податкова накладна на операції з експорту окремих видів товарів складається до початку митного оформлення таких товарів, то первинні документи за такою операцією відсутні. Податкова накладна складається на підставі зовнішньоекономічного контракту, реквізити якого зазначаються у верхній табличній частині такої податкової накладної.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
