02:59
Платникам орендної плати за землю!
15.01.2025 17:07
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє.
Чи нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами і обстежені операторами протимінної діяльності та/або які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та чи подаються при цьому податкові декларації з плати за землю?
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
При цьому дія абзацу першого п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень (абзац другий п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (абзац третій п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад (абзац другий п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, відповідно до п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ, належить надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.
Слід зазначити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами) (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 288.8 ст. 288 ПКУ за земельні ділянки, визначені п. 288.8 ст. 288 ПКУ, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.
Абзацами третім – п’ятим п. 288.8 ст. 288 ПКУ встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, – або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і грунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено Законом України від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII «Про протимінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2642).
Оператори протимінної діяльності – уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2642).
Отже, не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності:
- які забруднені вибухонебезпечними предметами;
- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, які визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами (небезпечними територіями) за умови, що територія, на якій розташована земельна ділянка, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, та органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацію або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника орендної плати про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві;
- які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами за умови прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві.
При цьому за період, за який не нараховується орендна плата відповідно до положень п. 288.8 ст. 288 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.
Водночас, якщо за вказаний період платником орендної плати подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю, за який настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно до положень ПКУ, такий платник має право уточнити свої податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.
Про особливості коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах РЕЗ, після завершення їх митного оформлення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Державна податкова служба України з метою деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), після завершення їх митного оформлення, листом ДПС від 04.12.2024 № 33716/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 33716) проінформувала про внесення змін та доповнень до листа ДПС України від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html.
Так, у пункті 2.2 "Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2)" розділу ІІІ "Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ" листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07:
1) п’ятий абзац
"РК_РЕЗ_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній."
замінити абзацом такого змісту:
"В більшості випадків РК_РЕЗ_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній";
2) після п’ятого абзацу доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"Разом з тим, в окремих випадках, РК_РЕЗ_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті."
Лист ДПС № 33716 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79227.html
Новації законодавства відповідно до норм Закону України № 3813
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує.
З 01 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Закон № 3813 покликаний надати платникам з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.
Мета імплементації норм Закону № 3813 – стимулювання бізнесу, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою з боку держави.
Таким платникам будуть надані вагомі переваги.
Законом № 3813, зокрема, запроваджено:
1) терміни «комплаєнс»;
2) Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
Важливо!
Віднесення платників до Переліку здійснюється за певними загальними вимогами та критеріями, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
3) щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування. Це здійснюватиметься автоматично.
4) ведення Переліку забезпечуватиме ДПС України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація ДПС України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків, включених до Переліку, певних переваг.
Переваги, надані Законом № 3813:
1) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
2) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно);
3) отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів;
4) закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
5) право платника податків на свій запит у 5-ти денний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Комплаєнс-менеджер – це посадова особа, яка надасть відповіді платнику на податкові запитання. Він супроводжує усі податкові процеси такого платника, тобто є його помічником.
Менеджер буде нагадувати платнику про терміни сплати, упередження виникнення ризиків, відповідати на питання, використовуючи різні засоби зв’язку.
До переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні та фізичні особи – підприємці.
Існує 6-ть категорій таких платників:
- юридичні особи на загальній системі оподаткування;
- юридичні особи – на спрощеній системі оподаткування 3-ї та 4-ї груп;
- резиденти Дія.Сіті;
- ФОПи – на загальній системі оподаткування;
- ФОПи – на спрощеній системі оподаткування.
Наразі запрацював розроблений ДПС України окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» для інформування платників податків.
На цьому сайті можна отримати зручний доступ до корисної інформації, зокрема, ознайомитись з Переліками платників та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів.
Перший перелік буде сформований та затверджений і оприлюднений у грудні поточного року.
Новий Закон № 3813-IX відкриває нові можливості для бізнесу в Україні. Пропонуємо платникам податків скористатися наданими перевагами і створити ще більш ефективну та прозору систему взаємодії з державою.
Новації для платників військового збору відповідно до норм Закону України № 4015
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015 викладено у новій редакції підпункти 1.1 – 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:
1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ;
2) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 163 ПКУ;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 292 ПКУ.
Нормами п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.
Організаційно-методичні засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).
Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.
Щодо оподаткування військовим збором суми доходу, отриманого ФОП на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2. п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Юридичним особам – платникам єдиного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених, зокрема, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
- набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 81 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);
- у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті (п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Подання уточнюючої декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період, який перевіряється (перевірявся) під час або після проведення камеральної перевірки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2024 році від платників надійшло понад 23,5 млрд грн ПДФО
15.01.2025 11:44
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – грудня минулого року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону отримали від платників понад 23,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
У порівнянні з 2023 роком надходження збільшились на понад 3,5 млрд грн, темп росту – 117,7 відсотків.
Дякуємо сумлінним платникам за своєчасно сплачені податки і збори.
Відкрита та прозора взаємодія з бізнесом – це напрямок діяльності органів ДПС, що спрямований на підвищення рівня податкової культури у суспільстві. Новим форматом комунікацій бізнес-спільноти з податковою службою є ініціатива ДПС України «Територія високого рівня податкової довіри», долучившись до якої платники можуть скористатися перевагами цього проєкту.
Мета проєкту – побудова прозорих та справедливих податкових відносин, що ґрунтуються на взаємній відкритості та довірі між платниками та державою.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – грудня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПІ) надійшло 333 (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року) запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 8 одиниць.
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 327 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запити не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;
- 4 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
● Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
● Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
● Інформація із системи обліку публічної інформації;
● Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Порядок отримання витягу з реєстру платників ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п. 183.11 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за запитом платника ПДВ контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.
Порядок формування і надання витягу з Реєстру, форми запиту та витягу встановлено розділом VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення).
Згідно з пунктом 7.4 розділу VІІ Положення запит про отримання витягу з Реєстру (форма № 1-ЗВР) подається особисто платником ПДВ або представником платника або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У запиті зазначаються критерії пошуку відомостей у Реєстрі (індивідуальний податковий номер платника ПДВ або податковий номер платника податків), а також вказується спосіб отримання витягу з Реєстру (в електронній формі, поштою або безпосередньо в контролюючому органі).
Платники ПДВ можуть подати запит (ідентифікатор J/F13017) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо особа подала запит в електронній формі та/або обрала спосіб отримання витягу з Реєстру в електронній формі, то ДПС надсилає витяг (форма № 2-ВР) в електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ (підпункт 4 пункту 7.6 розділу VII Положення).
Разом із цим інформуємо, що в ДПС наявний механізм для перевірки статусу платника ПДВ.
Відповідно до п. 183.13 ст. 183 розділу V ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна податкова служба України щоденно оприлюднює на вебпорталі:
- дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ;
- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
Для отримання інформації, що оприлюднюється, на сьогодні працює пошуковий сервіс «Дані реєстру платників ПДВ», який розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Доступ до відомостей Реєстру надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ після проходження електронної ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом будь-якого надавача електронних послуг).
Крім того, за запитом (ідентифікатор J/F13004) в електронній формі платників ПДВ, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», контролюючі органи надають безоплатно інформацію, що оприлюднюється з Реєстру.
Форми запиту про отримання довідки з Реєстру (форма № 1-ДР), довідки (форма № 2-ДР) та порядок їх формування встановлено розділом VII Положення.
Державна податкова служба України протягом 3 робочих днів від дати надходження запиту надсилає довідку на адресу електронної пошти платника ПДВ, з якої надійшов запит.
Деклараційна кампанія 2025: визначення податкових зобов’язань з військового збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників.
З 01 січня 2025 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) і військового збору, та/або мають право подати податкову декларацію для отримання податкової знижки.
Звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 4015), який набрав чинності з 01.12.2024, змінено ставку військового збору на 5 відсотків.
Водночас, уточнення порядку сплати військового збору регламентовано Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон України № 4113), який набрав чинності з 01.01.2025, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону України № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України № 4015, тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом України № 4113 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктом 1.16, яким передбачено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Абзацом третім п.п. 1.16 п. 16і підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України № 4015 (тобто протягом грудня 2024 року), оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації за 2024 рік.
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, для фізичних осіб – платників податку, які відповідно до вимог розділу IV ПКУ зобов’язані подати податкову декларацію та визначити податкові зобов’язання за результатами звітного податкового року застосовують ставку військового збору у розмірі 1,5 відсотка, крім сум доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV ПКУ, що були отримані протягом грудня 2024 року та які підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Також слід зазначити, що Законом України № 4045 внесені зміни до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ, якими передбачено, що нотаріус, суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод з купівлі-продажу транспортних засобів, а також органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів, інформацію, передбачену вищезазначеними пунктами ПКУ подають до контролюючого органу щомісячно в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Звертаємо увагу, що випадки, за якими податкова декларація не подається встановлено п. 179.2 ст. 179 ПКУ. Водночас, у разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ (абзац 7 п. 179.2 ст. 179 ПКУ).
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.
Алгоритм дій для взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нформує.
Для взяття на облік в контролюючому органі фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно.
1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
- копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у контролюючому органі за основним місцем обліку.
2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), наведеної у додатку 10 до Порядку № 1588, або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 16 розділу 3 Заяви за ф.№ 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 20-ОПП.
Чи будуть вважатися безстроковими ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, видані до 01.01.2025 терміном на 5 років?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок видачі та припинення дії ліцензій, зокрема, на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначений Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817).
Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Документ, що підтверджує внесення плати за ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
Відповідно до вимог розд. VII «Ліцензування» Закону № 3817 перший платіж за ліцензії здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
У заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, зокрема, код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного/щоквартального) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності (п. 10 частини третьої ст 43 Закону № 3817).
Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Отже, документом, що підтверджує внесення чергової плати за отримані ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, є заява про внесення чергового платежу за ліцензію, що подається до органу ліцензування в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
При отриманні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення платежу зазначається у заяві про отримання ліцензії.
Розміри ставок, встановлені для ФОПів – платників єдиного податку четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Підпунктом 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами, за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
14.01.2025 14:03
Платниками Дніпропетровського регіону до бюджетів спрямовано понад 5,8 млрд грн податку на прибуток підприємств
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом 2024 року до бюджетів усіх рівнів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,8 млрд гривень податку на прибуток підприємств.
При цьому, до Державного бюджету України платники спрямували понад 5,2 млрд грн податку на прибуток, до місцевих бюджетів області – понад 0,6 млрд гривень.
У порівнянні з 2023 роком позитивна динаміка надходжень податку на прибуток у січні – грудні 2024 року до державного бюджету складає понад 1,9 млрд гривень, або 58,6 відс., до місцевих бюджетів – майже 0,2 млрд грн, або 40,1 відсотків.
Подяка платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів.
Нагадуємо, що з числа резидентів платниками податку на прибуток підприємств є:
- суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п.п. 133.4 та 133.5 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;
- управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд;
- фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
- юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
Щодо зміни ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, передбачає, зокрема реформування Державної податкової служби України (ДПС), що включає організаційні та кадрові заходи.
Мета реформи організаційної структури ДПС – забезпечення ефективного управління продуктивністю працівників ДПС та оптимальне використання матеріальних ресурсів та нерухомого майна ДПС.
Наказом ДПС від 07.10.2024 № 742 введено в дію нову структуру.
У зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.
Перелік ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
462 Дніпровська ДПІ
403 Кам'янська ДПІ
408 Новомосковська ДПІ
410 Павлоградська ДПІ
412 Синельниківська ДПІ
482 Криворізька ДПІ
407 Нікопольська ДПІ
Зазначену інформацію необхідно враховувати під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів.
Платники можуть переглянути дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку в Електронному кабінеті:
- у відкритій частині – у розділі «Дані про взяття на облік платників податку»;
- у приватній частині – у розділі «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника».
Нагадуємо, що увійти до Електронного кабінету можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), «хмарного» КЕП, id.gov.ua (MobileID та BankID) та Дія Підпису.
Опрацювання інформації, отриманої від державної установи «Урядовий контактний центр»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – грудні 2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено своєчасний розгляд 160 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».
Загальна тематика зазначених письмових звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 36 (22,5%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 30 (18,75%);
- контрольно-перевірочна робота – 26 (16,25%);
- податкова заборгованість – 18 (11,25%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номеру облікової картки платника податків – 8 (5,0%);
- податкова знижка – 3 (1,88%);
- інші питання – 39 (24,37%).
Випадки, в яких юридична особа – платник єдиного податку не визначає мінімальне податкове зобов’язання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами.
З 1 січня реквізити рахунків для сплати платежів не змінилися
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У зв’язку з надходженням запитів від платників Державна податкова служба України наголошує, що з 01 січня 2025 року реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів та сум єдиного внеску не змінювалися.
Разом з тим, у 2025 році перелік бюджетних рахунків доповнено новими рахунками, відкритими Казначейством з метою реалізації положень Закону України від 04.12.2024 № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», про що ДПС вже повідомляла: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/856459.html.
Актуальні реквізити рахунків для сплати в 2025 році податкових платежів та сум єдиного внеску розміщені на вебпорталі Державної податкової служби України.
Щоб дізнатися реквізити рахунків для сплати платежів, платникам необхідно виконати такі дії:
1) зайти на вебпортал ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;
2) вибрати регіон та вид платежу, який потрібно сплатити.
Порядок адміністративного оскарження рішення комісій щодо неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок розгляду скарги) скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1 – 4).
Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися скарга.
Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).
Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про:
- найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;
- індивідуальний податковий номер платника податку;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
- номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;
- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
- відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
- вимоги платника податку, який подає скаргу;
- інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Згідно з п. 11 Порядку розгляду скарги у разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги, зокрема, про неврахування таблиці даних платника ПДВ – пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у таблиці даних платника ПДВ.
Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).
Як доєднатися до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Підпунктом 69.41.2.1 пункту 69.41 статті 69 Податкового кодексу України визначені критерії, за умови одночасної відповідності яким суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування це:
- рівень сплати податку на прибуток повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.
Для резидентів Дія.Сіті:
- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів Дія.Сіті.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи:
- рівень сплати податків до бюджету повинен відповідати або перевищувати середній по галузі;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):
- від’ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників;
- наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов’язань зі сплати за землю та єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:
- рівень сплати ПДФО має бути рівним або вищим від середнього по галузі;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.
Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:
- дохід перевищує 5,0 млн. гривень;
- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.
Спільні вимоги до всіх категорій:
відсутність порушень строків подання звітності;
відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ;
відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ;
відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;
відсутність санкцій до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;
відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності;
відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;
відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців;
відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування;
веребування на обліку в ДПС більше 1 року.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).
До уваги ФОПів – платників єдиного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників.
Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
- для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2025 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 3 028 грн та мінімальної заробітної плати – 8 000 гривень.
Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2025 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 302,80 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1 600,0 гривень.
При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
Крім того звертаємо увагу, що з 01.01.2025 ФОПи – платники єдиного податку є платниками військового збору.
Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп у 2025 році – 800,0 грн (10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць). Сплачується щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ. Сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Дії суб’єкта господарювання, якщо при формуванні фіскального чека в «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «Помилка при збережені фіскального чека»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У разі надходження повідомлення «Помилка при збереженні фіскального чека» при формуванні фіскального чека в «ПРРО ДПС» суб’єкту господарювання потрібно переконатись, що довжина назви номенклатури товару не перевищує 50 символів.
Якщо зазначена вище довжина є більшою за 50 рекомендованих символів, то необхідно, використовуючи скорочення та абревіатури, зменшити назву номенклатури товару, після чого повторно виконати спробу фіскалізації чека.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону надійшло понад 42,2 млрд грн
13.01.2025 12:22
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Платниками Дніпропетровщини у січні – грудні 2024 року до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 42,2 млрд грн податків та зборів, що на понад 10,9 млрд грн, або на 35 відс., більше надходжень 2023 року.
Основним джерелом доходів загального фонду державного бюджету є податок на додану вартість (ПДВ). Протягом 2024 року платники регіону сплатили понад 16,3 млрд грн ПДВ, що складає понад 38 відс. від загальних надходжень. Також до загального фонду державного бюджету у січні – грудні минулого року надійшло понад 14,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (понад 34 відс. від загальних надходжень), понад 5,2 млрд грн податку на прибуток підприємств (понад 12 відс. від загальних надходжень) та майже 5,0 млрд грн рентних платежів (понад 11 відс. від загальних надходжень).
Подяка платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів.
Звертаємо увагу, що основні переваги, які очікуються від системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства – це надання змоги платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимальне спрощення процесу звітування та сплати податків і зборів, мінімізація ризиків недотримання платниками вимог податкового законодавства.
До уваги платників: інформація про реквізити рахунків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників.
Актуальна інформація про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів, а також для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (шлях Головна/ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ/Рахунки для сплати платежів).
Звернення громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, протягом січня – грудня 2024 року до ГУ ДПС надійшло 665 звернень громадян, з яких 665 – це заяви.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 370 звернень (55,6%);
- контрольно-перевірочна робота – 89 звернень (13,4%);
- податок на майно – 73 звернення (11,0%)
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 15 звернень (2,2%);
- аграрна політика та земельні відносини – 27 звернень (4,1%);
- інші питання – 91 звернення (13,7%).
У порівнянні з 2023 роком загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 155 одиниць (січень – грудень 2023 року – 510 звернень).
На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /У січні – грудні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 8 особистих прийомів громадян.
Військовий збір: до уваги платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачено, що платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2025 сплачують військовий збір.
Для його сплати відкрито бюджетні рахунки:
- юридичним особам (ІІІ група) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- фізичним особам – підприємцям (платникам єдиного податку) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування».
Реквізити зазначених рахунків, зокрема у розрізі регіонів розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Закон № 4015 – деякі податкові зміни для податкових агентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015) внесено зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ.
Зазначені новації передбачають, що з 01.01.2025 для податкових агентів встановлено щомісячний обов’язок подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
До цього був встановлений квартальний термін подання такого податкового розрахунку.
Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Платники податків – юридичні особи та фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).
Форма, за якою подається заява для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності з 01.01.2025
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених Законом № 3817 випадках.
Відповідно до частини сьомої ст. 34 та частини сьомої ст. 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:
- форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;
- форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.
Водночас, відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.
У зв’язку з цим, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, зокрема, щодо отримання ліцензії такі заяви подаються у довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.
Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html.
Зазначена інформація розміщена на вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42422 .
Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за себе звільняються:
- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску;
- фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – на весь строк їх військової служби;
- фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями), призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – на весь строк їх військової служби;
- фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не є роботодавцями) з місцем проживання в окупації, – на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
- фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (які не мають найманих працівників), позбавлені свободи внаслідок війни, – на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42446 .
Про подання декларації з акцизного податку за оновленою формою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 567) внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з акцизного податку (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.
Пунктом 3 Наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності з 01 січня 2026 року.
Наказ № 567 опубліковано 27.12.2024 в Офіційному віснику України № 109.
Відповідно до положень п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку у терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Нові соціальні показники відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»
10.01.2025 16:45
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).
Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.
Так, прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць з 01.01.2025 становитиме, зокрема для працездатних осіб 3 028 гривень (стаття 7 Закону № 4059).
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8 000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.
Довідково: Закон № 4059 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.11.2024 № 178.
Національна стратегія доходів: вдосконалення процесів дослідження громадської думки – підвищення рівня довіри до податкових органів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) звертає увагу, що з метою підвищення рівня довіри населення до ДПС процеси дослідження громадської думки також потребують вдосконалення, а саме:
- проведення регулярних (не рідше одного разу на два роки) незалежних опитувань з урахуванням статистично обґрунтованого формування вибірки респондентів у різних ключових групах платників податків та визначенням методології дослідження громадської думки;
- оприлюднення результатів проведеного незалежного опитування та плану заходів, розробленого за результатом такого опитування, з підвищення рівня довіри до ДПС щодо врегулювання виявлених проблем в діяльності податкового органу;
- аналіз результатів двох останніх проведених незалежних опитувань, та коригування заходів спрямованих на підвищення рівня довіри до ДПС при розробці плану заходів за результатом остатнього опитування з метою підвищення ефективності відповідних заходів.
Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприятиме:
- підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;
- підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;
- підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;
- збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;
- удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.
Про об’єкти оподаткування військовим збором для платників єдиного податку третьої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Згідно з п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;
3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;
11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
Щодо оподаткування військовим збором доходу фізичної особи – резидента у вигляді спадщини (дарунку), отриманий від фізичної особи – резидента
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 розд. ІV ПКУ.
Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відс. від об’єкта оподаткування.
Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Застосування фінансовими установами (крім страховика) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), яким змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.
Новацією Закону № 4015 є, зокрема, визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс. замість 18 відсотків.
Положеннями нової редакції п. 136.1 прим. 1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 (які набирають чинності з 01.01.2025), визначено види доходів за категоріями платників, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс., зокрема при:
- оподаткуванні прибутку фінансової установи (крім страховика), у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
- оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- застосуванні положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html).
Зустріч з представниками бізнесу: про головне
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбулася зустріч заступника начальника управління – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси з платниками податків.
На порядку денному – питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізацію експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Зупинились на питаннях легалізації трудових відносин, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс» та Комунікаційної податкової платформи створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податкової з нагальними питаннями.
Про актуальні питання оподаткування під час семінару з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова.
У фокусі уваги – декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році, реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року,
Обговорили питання офіційного оформлення трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Комунікаційну податкову платформу на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: до державного бюджету впродовж 2024 року платники спрямували понад 52,2 млрд грн податків і зборів
10.01.2025 15:19
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Від платників Дніпропетровського регіону надходження до державного бюджету у січні – грудні 2024 року у порівнянні з 2023 роком збільшились на понад 10,7 млрд грн, або на 26,0 відс, і становили понад 52,2 млрд гривень. Це складає 55,7 відс. від загальних надходжень до бюджетів усіх рівнів.
При цьому, до загального фонду державного бюджету платниками регіону протягом минулого року спрямовано понад 42,2 млрд грн, до спеціального фонду державного бюджету – понад 10,0 млрд гривень.
Наповнення бюджету із щомісячним підвищенням показників – одне із ключових завдань податкової служби. Відповідальний бізнес, який продовжує працювати та сплачувати податки в умовах воєнного стану, потребує підтримки від держави. ДПС України запроваджено новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри», що передбачає надання низки преференцій для платників, які відповідають встановленим критеріям, а також зміну підходів у комунікації податкової служби з бізнесом і побудову прозорих відносин між державою та бізнес-спільнотою.
Дякуємо платникам, які продовжують підтримувати державу сумлінно сплаченими податками.
Заява про включення до Реєстру волонтерів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Цим Порядком встановлюється механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів) та структура цього Реєстру.
Для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Заява) за формою № 1-РВ.
Заява у паперовій формі може бути подана особисто, поштою або через уповноважену особу (представника):
- благодійником особисто – до будь-якого контролюючого органу з пред’явленням паспорта громадянина України, або документа, що посвідчує особу. Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах;
- представником – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред'явлення повертається);
- поштою – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, підпис фізичної особи – благодійника на заяві має бути завірений нотаріально.
Для отримання форми для заповнення натисніть тут (.docx, 61 Kb).
Заява в електронній формі може бути подана через Електронний кабінет.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини ЕК необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява до Реєстру волонтерів/Створити» або пройти за маршрутом «Додатково/Введення звітності/Створити» та обрати форму з кодом f1308302.
Після заповнення Заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.
Для подання Заяви в електронній формі через Електронний кабінет натисніть тут.
Електронна форма Заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/
Сервіс ДПС України «Пульс»: результати опрацювання інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечує організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Всього у січні – грудні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 361 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 76 одиниць (січень – грудень 2023 року – 437 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 235 звернень (65%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 58 звернень (16 %);
- щодо системи електронного адміністрування ПДВ - 3 звернення (1 %)
щодо роботи центрів обслуговування платників - 16 звернень (4,5%).
Система управління податковими ризиками – у фокусі уваги ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що одним з ключових напрямів реформування ДПС є реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Мета реалізації цього експериментального проєкту – впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які грунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Цей проєкт – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року та відбуватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.
Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Управління комплаєнс-ризиками охоплює базові/основні обов’язки платника податків, визначені ПКУ:
- реєстрації платником податку;
- подання звітності;
- повне декларування;
- своєчасна сплата належних бюджету платежів.
Завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, зʼясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Реалізація експериментального проекту забезпечить систематизацію та впорядкування діяльності податкових органів з управління комплаєнс-ризиками.
Умови включення юридичних осіб та ФОПів до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування).
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці (ФОП), що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Порядок визначення та розрахунок показників, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлено п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ
Підпунктом 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що за умови одночасної відповідності всім критеріям, встановленим п.п. 69.41.2, до Переліку включаються:
- юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.1 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
- резиденти Дія Сіті (п.п. 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.3 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи (п.п. 69.41.2.4 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ оподаткування (п.п. 69.41.2.5 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
- фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі (п.п. 69.41.2.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
До Переліку включається інформація про:
- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що ДПС України (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.0.0 станом на 30.12.2024.
Даний комплект може бути використаний для першого встановлення програмного забезпечення або як оновлення попередніх версій до версії 1.33.0.0, включає в себе зміни та доповнення станом на 30.12.2024, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Зміни та доповнення (версія 1.33.0.0) (станом на 30.12.2024) передбачають додання нових версій наступних документів.
1. З метою виконання вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»:
- J/F 1303106 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах»;
- J/F 1303307 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»;
- J/F 1303404 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах»;
- J/F 1304405 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право виробництва пального»;
- J/F 1304305 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним»;
- J/F 1304504 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»;
- J/F 1304605 – ЗАЯВА щодо ліцензії на право зберігання пального».
2. З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 року № 967:
- J/F 3001004 – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладання гіг-контракту;
- J/F 3001101 – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником.
3. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 431:
- J0302108 – Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- J0312108 – Додаток 1 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пункт 78). Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості;
- J0312208 – Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пункт 78). Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості.
4. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567:
- F/J 0209511 – Декларація з акцизного податку;
- F/J 0295011 – Додаток 11. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України (далі – Кодекс);
- F/J 0298411 – Додаток 12. Розрахунок суми акцизного податку із реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу;
- F/J 0298511 – Додаток 13. Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52 , 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;
- F/J 0298611 – Додаток 14. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу;
- F/J 0295111 – Додаток 1 Декларації з акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)»;
- F/J 0295211 – Додаток 2. Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно;
- F/J 0295311 – Додаток 3. Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу);
- F/J 0295411 – Додаток 4. Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою;
- F/J 0295511 – Додаток 5. Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- F/J 0295611 – Додаток 6. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- F/J 0298711 – Додаток 61. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
- F/J 0295711 – Додаток 7. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії;
- F/J 0295811 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах;
- F/J 0295911 – Додаток 10. Доповнення до декларації з акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу;
- F/J 0296011 – Додаток 9. Заява про порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування;
- F/J 0298111 – Додаток 11. Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу;
- F/J 0298211 – Додаток 12. Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу;
- F/J 0298311 – Додаток 13. Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу.
5. Відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
- S0220102 – № 3-борг(місячна) Звіт про заборгованість з оплати праці;
- S0404516 – № 2К-П (місячна). Обстеження ділової активності промислового підприємства;
- S0603307 – № 2К-Т (квартал). Обстеження ділової активності підприємства оптової та роздрібної торгівлі, з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
- S0703007 – № 2К-Б (квартальна). Обстеження ділової активності будівельного підприємства;
- S2601107 – № 2К-СП (квартальна). Обстеження ділової активності підприємства сфери послуг;
- S2701716 – №1-риба (річна). Звіт про добування водних біоресурсів;
- S2702015 – № 9-сг (річна). Звіт про використання добрив і пестицидів;
- S2702318 – № 24 (річна). Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами;
- S2702517 – № 21-заг (річна). Звіт про реалізацію продукції сільського господарства;
- S2702917 – № 29-сг (річна). Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду;
- S2703116 – № 6-сільрада (річна). Звіт про об'єкти погосподарського обліку;
- S2703607 – № 2К-С (квартальна). Обстеження ділової активності сільськогосподарського підприємства.
Закон № 4113: новації з податку на доходи фізичних осіб для резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу платників.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон № 4113) запроваджені зміни до положень Податкового кодексу України, зокрема стосовно податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для резидентів Дія Сіті, які застосовуються з 01.01.2025 (п. 170.141 ст. 170 ПКУ).
Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки ПДФО при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті:
- ставка податку у розмірі 5 відсотків до доходів спеціалістів резидента Дія Сіті застосовується починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті. Доходи, що були нараховані (виплачені) в календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків;
- уточнено, що за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав вимогам профільного законодавства, ПДФО сплачується за власний рахунок за ставкою 18 відсотків, за вирахуванням податку, що вже був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів;
- встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка ПДФО у розмірі 5 відсотків і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) на власний рахунок до бюджету ПДФО за ставкою 18 відсотків щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням сплачених сум ПДФО.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Основні джерела надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини протягом 2024 року
09.01.2025 16:24
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – грудня 2024 року до бюджетів усіх рівнів платниками Дніпропетровського регіону спрямовано понад 93,7 млрд грн, що на понад 17,6 млрд, або 23,2 відс., більше ніж за підсумками 2023 року.
Як повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до місцевих бюджетів надійшло понад 41 млрд грн, що склало 44,3 відс. від загальних надходжень. Позитивна динаміка у порівнянні з 2023 роком – понад 6,8 млрд грн, або 19,9 відсотків.
У структурі надходжень до місцевих скарбниць у 2024 році найбільшу частку становлять:
- податок на доходи фізичних осіб – 56,8 відс., надійшло понад 23,5 млрд грн, темп росту до 2023 року – 117,7 відс.;
- плата за землю – 17,4 відс., надійшло понад 7,2 млрд грн, темп росту – 112,2 відс.;
- єдиний податок – 14,4 відс., надійшло понад 5,9 млрд грн, темп росту – 126,3 відсотки.
Вдячні кожному платнику, які сумлінно сплачують податки та забезпечують стабільні надходження до бюджетів!
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007 .
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 08.00 год до 19.00 год, у п’ятницю з 08.00 год до 18.00 год (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 год до 08.00 год, у п’ятницю з 18.00 год (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected] .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Діють нові довідники податкових пільг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі опубліковані нові довідники податкових пільг станом на 31.12.2024, а саме:
- № 127/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- № 127/2 – Довідник інших податкових пільг.
Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії цих пільг.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.
Ознайомитись з довідниками пільг можливо за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Закон № 4113: зміни щодо порядку набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон № 4113) запроваджені новації до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств, які набрали чинності з 01.01.2025.
Крім того, Законом № 4113 передбачено внесення змін до окремих положень Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667) стосовно удосконалення особливостей звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті та особливостей розгляду такої заяви.
Так, відповідно до внесених змін частину четверту статті 6 Закону № 1667 доповнено новим абзацом, який визначає, що вимоги до заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах встановлюються відповідно до ПКУ.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом № 1667) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (далі – Заява) до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті (абзац перший п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Звертаємо увагу, що контролюючий орган протягом 15 робочих днів з дня надходження Заяви надсилає платнику податку Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви за формою, наведеною у додатку до Порядку подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 (далі – Порядок № 99) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 99).
Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви або відмову від такого оподаткування надсилається юридичній особі у порядку, визначеному ст. 42 розділу II ПКУ.
Податкова вимога
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 060 грн (17 грн х 160).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (із змінами) (далі – Порядок № 610).
Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представники) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 6 розділу IV Порядку № 610).
Терміни та ставки, за якими сплачується військовий збір ФОП – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (ФОПи) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мобільний застосунок «Моя податкова»: отримання відомостей про доходи у смартфоні
08.01.2025 12:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».
Для цього необхідно:
- завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play.
- ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого надавача;
- у розділі «Послуги» обрати меню «Отримати відомості про суми виплачених доходів»;
- вказати необхідний період*, за який користувач бажає отримати відомості.
Результат отримується за 5 хвилин.
*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Також звертаємо увагу, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.
Закон № 4113: зміни у справлянні військового збору для ФОПів на загальній системі оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирають чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом № 4015, зокрема, збільшено розмір ставки військового збору з 1,5 відс. до 5 відс., у тому числі для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які не є платниками єдиного податку.
Разом з тим, Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
Оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 розділу IV ПКУ.
Так, доходи ФОПів, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ (пункт 177.1 статті 177 розділу IV ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пункт 177.2 статті 177 розділу IV ПКУ)
Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ).
ФОПи подають річну Декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу І «Загальні положення» ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу IV ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, розрахунок податкового зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.
Враховуючи зазначене, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік отриманого ФОП, який не є платником єдиного податку, від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.
При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.
Сплата земельного податку іноземною юридичною особою – нерезидентом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
- взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).
Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
До уваги самозайнятих осіб!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, – з дати такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) та копію документа, відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них Заяви за ф. № 5-ОПП (п.п. 3 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588).
Таким чином, фізична особа, відносно якої внесено до Реєстру самозайнятих осіб запис про припинення незалежної професійної діяльності, та яка має намір провадити незалежну професійну діяльність вдруге, стає на облік в контролюючому органі за місцем свого постійного проживання у день подання Заяви за ф. № 5-ОПП та копій документів, що підтверджують право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вдруге, не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності вперше, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Плата з 01.01.2025 за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Статтею 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:
1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:
- в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, – для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
- в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;
3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:
- в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
- в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817
Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Закон № 3817: здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817) запроваджені новації щодо здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Так, роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом:
- дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Дії платника при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо його відкриття у Заяві за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу не подавалася
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новий сервіс для платників - «Е-повідомлення»
07.01.2025 14:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів:
▪ податковий номер платника
▪ назва та код територіального органу ДПС
▪ код території
▪ отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Про особливості податкового адміністрування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства для таких платників діють наступні податкові переваги.
► Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з якою платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
► Не розпочинаються перевірки ДПС, а саме:
• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
- документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
► Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.
► Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.
► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Визначення загального МПЗ земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє, що особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються п. 170.14. ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов’язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов’язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з ПДФО.
Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
- ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Відповідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
- суми сплачених податків, зборів, платежів.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.
Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.
Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.14.7 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Платникам податків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», вводяться в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Про основні види податкових ризиків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Пунктом 10 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого Постановою № 854, визначено, що основними видами податкових ризиків є:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі нюанси заповнення Заяви за формою № 20-ОПП, поданої через Електронний кабінет
07.01.2025 13:57
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Згідно з пунктами 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (Заява за формою № 20-ОПП), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Заява за формою № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.
Заява за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за формою № 20-ОПП).
У розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Заяви за формою № 20-ОПП:
у графі 7 зазначається назва населеного пункту/району у місті,
у графі 8 – тип вулиці (вулиця/бульвар/площа/проспект/провулок/проїзд/узвіз тощо),
у графі 9 – назва вулиці,
у графі 10 – номер будинку (арабська цифра),
у графі 11 – доповнення до номера будинку (у разі наявності – літера українського алфавіту),
у графі 12 – корпус (у разі наявності, якщо до номера будинку, який складається з декількох корпусів, додається номер корпусу. Позначається арабською цифрою або літерою українського алфавіту),
у графі 13 – номер квартири (арабська цифра).
При заповненні граф 7 – 9 Заяви за формою № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.
Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у цьому розділі, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів та назв населених пунктів, вулиць тощо, які є актуальними на дату подання Заяви за формою № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.
Виплата на користь члена професійної спілки: чи оподатковується ПДФО сума такої виплати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2025 році складає 4 240,00 грн (3 028,00 грн х 1,4).
Дніпропетровщина: суб’єктами господарювання станом на 01.01.2025 зареєстровано понад 77,1 тисяч касової техніки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом 2024 року станом на 01.01.2025 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області представниками бізнесу зареєстровано 16 586 РРО та 60 564 програмних РРО, з яких – впродовж грудня 2024 року зареєстровано 377 РРО та 1 686 програмних РРО.
Нагадуємо, що порядки реєстрації та застосування РРО затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048) із змінами.
Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (СГ) як платника податків.
Для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до контролюючого органу:
- Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО – у разі здійснення СГ або їх представниками будь-яких розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
- Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями за формою № 1-РРОВ – у разі здійснення СГ або їх представниками операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Податковий борг виник у період дії воєнного стану в Україні: щодо підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.
Водночас, з 01 серпня 2023 року ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.
Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої – третьої груп є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Водночас, враховуючи норми п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.
Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що для цілей оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
- 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.
Плата за ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також на зберігання пального з 01.01.2025: розмір та порядок внесення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, пальним, встановлена у таких розмірах:
- пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 0,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Cтаттею 53 Закону № 3817 встановлено річну плату за ліцензії на право:
- роздрібної торгівлі пальним – в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
- зберігання пального – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно, є безоплатною (частина друга ст. 53 Закону № 3817).
Ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії, передбаченої частиною другою cт. 53 Закону № 3817) справляється щорічно.
Перший платіж за ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Згідно з ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Щодо запровадження електронного аудиту («е-аудит»), передбаченого розділом 4.2.2(b) «Удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок» Національної стратегії доходів до 2030 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впровадження електронного аудиту («е-аудит») здійснюється в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД). Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку.
Одним із напрямів реалізації НСД є заходи по впровадженню «е-аудит», що сприятиме удосконаленню процесів організації проведення перевірок та цифрової трансформації контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).
На сьогодні прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, розроблено методики проведення перевірок, удосконалено «Електронний кабінет» для забезпечення зручності роботи з великими обсягами даних.
Для платників податків передбачається:
- сприяння достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;
- надання можливості виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T UA файлу (система відображає ймовірні помилки платника);
- підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства;
- забезпечення прогнозованості щодо відбору платника до документальної перевірки.
Для податкових органів запровадження «е-аудит» передбачає:
- введення автоматизації податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;
- прискорення та спрощення процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;
- стандартизація процесів податкових перевірок;
- зменшення впливу «людського» фактору під час процедур податкового контролю.
Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу. Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу.
З метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури («е-аудит») шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків. Ознайомитись з Меморандумом про участь в експерименті із запровадження Концепції електронного аудиту великим платникам податків можна за посиланням: Головна/БАНЕР/SAF-T/Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).
Протягом 2024 року заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.
На сьогодні SAF-T UA в Україні впроваджується поступово – на даному етапі вимога до формування та подання стандартного аудиторського файлу розповсюджується лише на великих платників податків.
Закон № 3813: опублікування середніх показників критеріїв
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
