17:22
Плата за землю: понад 6,6 млрд грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
19.12.2024 11:52
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 797,1 млн грн, темп росту склав 113,5 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
За словами керівника обласної податкової, плата за землю є одним із економічних чинників забезпечення розвитку сільських територій регіону.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань! Працюємо спільно над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства», – наголосила Наталя Федаш.
Нагадуємо, що на окремому ресурсі Державної податкової служби України (ДПС) – субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua/) можна ознайомитися зі всією інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Зокрема, платники можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яка 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію.
Так, з 01.01.2025 відповідно до п. 46 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ) за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.
Понад 4,9 млрд грн рентної плати – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровського регіону спрямували понад 4,9 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 2,1 млрд грн, або на 74,2 відсотки.
Звертаємо увагу, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 8,6 млн грн туристичного збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 8,6 млн грн, що на понад 2,0 млн грн, або на 30,4 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Щодо реєстрації новоствореного ФОПа платником єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
З якої дати фізична особа – підприємець (ФОП) буде зареєстрована в контролюючому органі платником єдиного податку, якщо вона під час державної реєстрації в останні дні місяця подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, а передача до контролюючого органу відповідної заяви відбулася на початку наступного місяця?
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).
Відповідно до п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в межах інформаційної взаємодії забезпечує:
- передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з Єдиного державного реєстру про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;
- доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії;
- доступ до документів щодо обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з абзацом шостим частини другої ст. 13 Закону № 755 до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача відомостей, зокрема, з Заяви.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, з урахуванням п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ якщо під час державної реєстрації в останні дні місяця фізичною особою – підприємцем було заявлено про застосування спрощеної системи оподаткування та обрання ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, то незалежно від того, коли технічним адміністратором Єдиного державного реєстру до контролюючого органу було передано відповідну заяву, така фізична особа – підприємець буде вважатися платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася її державна реєстрація фізичною особою – підприємцем та подано Заяву.
Чи може юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.
Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 36 Закону № 3480 правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, визначених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.
Частиною першою ст. 7 Закону № 3480 визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.
Цінний папір – це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз (абзац перший частини першої ст. 8 Закону № 3480).
Враховуючи те, що діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться інвестиційними фірмами та те, що інвестиційні компанії не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності.
Водночас, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).
Разом з тим, п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (із змінами та доповненнями), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.
При цьому, придбання та продаж юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.
Як здійснюється розрахунок мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно із ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій – мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.
Відповідно до ст. 68 Закону № 3817 мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України щороку, до 25 грудня поточного календарного року, з урахуванням індексу цін виробників на готову алкогольну продукцію за поточний календарний рік. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України також у разі зміни ставок акцизного податку.
Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957).
Крім того, відповідно до п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 у період починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений Постановою № 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 68 Закону № 3817 з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817.
Як керівнику підприємства надати працівнику право підпису електронних документів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом визначений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок).
Згідно положень пункту 42.6 статті 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, керівнику підприємства необхідно повідомити про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває підприємство, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою J1391104. До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення. Після них накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
Особливості податкового адміністрування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства застосовуються особливості податкового адміністрування, а саме:
► Постійна підтримка: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема у режимі відеоконференції
► Не розпочинаються:
• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
• що проводяться виключно на звернення платника податків;
• що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
• платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
• документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги
► Зменшення строків проведення перевірок камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно
► Надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів
► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
До уваги ФОПів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Згідно з внесеними змінами п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
- податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
- відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
- відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
- відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
- відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
- відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
- відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями);
- відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
- відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
- відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства.
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна отримати в Електронному кабінеті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Кроки для платника податків
1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі – Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі платежів » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця) » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207».
Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що на виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.
ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новації ПДФО відповідно до норм Закону України № 3813
18.12.2024 16:53
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє, що 01.08.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Законом № 3813, зокрема підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 33, відповідно до якого у період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи, отримані:
а) у вигляді вартості використання житла у розмірі не більше двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, наданого працівнику, який має статус внутрішньо переміщеної особи, у безоплатне користування роботодавцем, що є виробником/постачальником товарів оборонного призначення за державними оборонними контрактами (договорами) з оборонних закупівель та/або виконавцем робіт та послуг оборонного призначення, та/або є підприємством-співвиконавцем за зазначеними контрактами (договорами) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», за умови що таке житло розташоване на території України та було придбане, споруджене або орендоване роботодавцем під час воєнного стану;
б) у вигляді безоплатного користування житлом, розташованим на території України, членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення працівника, зазначеного у підпункті «а» цього пункту, за умови їх спільного проживання у такому житлі згідно з договором.
Положення цього пункту застосовуються щодо податкового періоду (місяця), протягом якого роботодавець здійснював виконання (співвиконання) хоча б одного державного оборонного контракту (договору) з оборонних закупівель.
Про обмеження права на нарахування податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (податок) мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Звертаємо увагу, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), крім випадку, визначеного підпунктом 166.4.4 пункту 164.4 статті 164 Кодексу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому підпункту 164.4.2 пункту 164.4 статті 164 Кодексу;
- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 Кодексу;
- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;
- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого 164.4.2 пункту 164.4 статті 164 Кодексу.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:
- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому 164.4.4 пункту 164.4 статті 164 Код підпункту;
- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктом 166.3.10 пункту 166.3 цієї статті;
- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього підпункту 164.4.4 пункту 164.4 статті 164 Кодексу для відповідної ставки податку;
- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого 164.4.4 пункту 164.4 статті 164 Кодексу.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» про податкову знижку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі начальника Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова на тему «Податкова знижка: актуальні питання».
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на питання, які стосуються права громадян на застосування податкової знижки та щодо певних обмежень її застосування.
Новації податкового законодавства під час зустрічі з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси.
Обговорювали новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та реалізацію експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Розглянули основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року.
Зупинились на питаннях легалізації трудових відносин, права громадян на податкову знижку, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Ознайомили з роботою Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.
Засідання «круглого столу»: на порядку денному - податкові нововведення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова та представників бізнесу.
У фокусі уваги - новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року,.
Також обговорювали питання офіційного працевлаштування найманих працівників та правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Розглянули питання щодо права громадян на податкову знижку. Зупинились на категоріях громадян у яких виникає таке право.
Проінформували про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.
Офіційне працевлаштування – тема сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Офіційне працевлаштування найманих працівників» за участі начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Неклеси.
Під час сеансу громадяни отримали відповіді на питання щодо легалізації трудових відносин між працедавцем та найманими працівниками відповідно до діючого законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду держбюджету понад 311,1 млн грн акцизного податку за операціями з виробл
18.12.2024 15:14
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами спрямували понад 311,1 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 48,6 млн грн, або на 18,5 відсотків.
За словами керівниці податкової служби регіону акцизний податок є одним із ключових інструментів формування доходів, зокрема державного бюджету.
Крім того, сумлінна сплата акцизного податку – це інструмент захисту здоров’я громадян.
«Дякуємо бізнесу за своєчасне наповнення бюджетів. Активно працюємо над тим, щоб платники відчували підтримку у виконанні ними податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані. Реформування податкової служби наразі зосереджено, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року. І одна з переваг використання системи управління комплаєнс-ризиками – підвищення довіри платників до справедливості податкової системи», – підкреслила Наталя Федаш.
Фізична особа здійснила благодійні внески неприбутковій організації: право на податкову знижку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає у податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Нагадуємо, що за наслідками 2023 року платники мають право скористатись податковою знижкою по 31.12.2024 (включно).
Видобування газового конденсату: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати майже 2,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло від платників майже 2,7 млн грн рентної плати. Надходження виросли майже на 1,7 млн грн, темп росту – 269,1 відсотків.
Звертаємо увагу, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.
Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, із змінами.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) .
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Юридичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 616,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 616,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,4 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.
Нагадуємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Подання податкової декларації ФОПом на загальній системі оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові внески з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, крім випадку, визначеного п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, без врахування доходів і витрат, визначених абзацом третім п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ платники податку – фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.
Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.
Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
Щодо визначення, чи є деякі споруди об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, наприклад, трансформаторні підстанції, які класифікуються у розд. 2 НК 018:2023, але норма п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає трансформаторні підстанції об’єктом нежитлової нерухомості як допоміжні (нежитлові) приміщення господарських (присадибних) будівель?
Розділом 2 «Сфера застосування» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор), визначено, що Класифікатор призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:
- проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
- проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
- розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;
- розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;
- зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.
Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі».
Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац другий розд. 4 «Загальні положення» Класифікатора).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (пункти 5.1 – 5.2 ст. 5 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
При цьому, п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Вичерпний перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.
Отже, трансформаторна підстанція яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі є об’єктом оподаткування Податком.
Особливості податкового адміністрування для платників на період включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:
1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
2) Перевірки ДПС не розпочинаються:
● фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
● документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
● платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
● платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.
4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.
5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).
Вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та порядок їх визначення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
1. Відповідно до підпункту 69.41.1 підпункту 69 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають усім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів.
Для розрахунку показника здійснюються такі розрахунки:
1) розрахунок величини податкового боргу;
2) розрахунок дати виникнення податкового боргу, не погашеного на дату, станом на яку формується інформація.
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність у платника податків та його відокремлених підрозділів на визначену дату заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
в) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, залежно від обраної системи оподаткування.
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовується інформація щодо відсутності податкових повідомлень-рішень за формою «ПС», прийнятих за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців.
Для визначення відповідності платника цій вимозі перевіряється відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень-рішень (форми «С» за платежем 21081000) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність чинного рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Для визначення відповідності платника податків вимогам, зазначеним у підпунктах «з» та «и» пункту 3.1 цього розділу, здійснюється перевірка даних, шляхом пошуку відповідної інформації, отриманої з ЄДР та ДРФО за платниками податків та/або їх засновниками (учасниками) кінцевими бенефіціарними власниками за попередньою їх ідентифікацією за кодом ЄДРПОУ/РНОКПП відповідно.
Платник податків вважається таким, що не відповідає зазначеним вимогам:
- у разі якщо хоча б в одного засновника (учасника) кінцевого бенефіціарного власника, юридичної особи наявна інформація щодо громадянства/місця проживання країни, яка здійснює збройну агресію проти України;
- у разі якщо в ДПС відсутня інформація про дійсні податкові номери хоча б одного із засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників.
Якщо хоча б один засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку має громадянство країни, яка здійснює збройну агресію проти України, і стосовно такого засновника (учасника) та/або кінцевого бенефіціарного власника надано інформацію щодо наявності статусу учасника бойових дій, яка підтверджується інформацією з відповідних реєстрів, така інформація буде врахована під час наступного розрахунку, при цьому такий засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку не проживає в країні, яка здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовують відомості з ЄДР відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
2. Показники, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «ї» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10
розділу ХХ Кодексу, визначаються станом на дату формування Переліку платників.
3. Показники, визначені у підпунктах «г», «ґ» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.
Тобто, показники по всіх вимогах (крім визначених підпунктами г) та ґ), які стосуються показників подання податкової звітності та наявності порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності) розраховуються на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків.
Показники по вимогах щодо звітності та ЗЕД (тобто, визначених підпунктами г) та ґ)) розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.
4. Для цілей підпункту 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з Національним класифікатором України (КВЕД ДК 009:2010).
Щодо ставки військового збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.
Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (вип
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сумлінна сплата екологічного податку – вагома підтримка довкілля
17.12.2024 11:58
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 248,5 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 53,6 млн грн, або на 27,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця обласної податкової, сумлінна сплата екологічного податку – це важливий внесок у заходи, які спрямовуються на захист природи від негативного впливу.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику), запроваджено систему заходів та процедур, що здійснюються податковими органами (комплаєнс). На допомогу платнику, включеного до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, приходить комплаєнс-менеджер, який проконсультує з питань, пов’язаних з виконанням таким платником податкових обов’язків.
«Збереження рівня мобілізації доходів – це сьогодні спільна задача і для платників, і для податкової служби», – підкреслила керівник податкової служби регіону.
До уваги платників податків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що 18 червня 2024 року прийнято Закон України № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Мета Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Законом № 3813, зокрема, передбачено розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміну «комплаєнс (управління податковими ризиками)».
Комплаєнс-ризик сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.
Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Наказ № 148), яким затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок).
Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство);
▪ сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
▪ повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
▪ повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Код платника», «Код фактичного платника» і «Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
- юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
- громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
З прикладами заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків можна ознайомитись у Порядку, затвердженому Наказом № 148 та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Понад 1,6 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,6 млрд гривень. Це майже на 882,0 млн грн більше ніж у січні – листопаді 2023 року, темп росту – 220,1 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за листопад 2024 року.
Понад 531,3 млн грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджеті Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 531,3 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Який порядок заповнення заголовної частини ПН при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг особі, яка не зареєстрована платником ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.
Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» – складена на постачання неплатнику податку; «03» – складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» – складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» – складена за щоденними підсумками операцій, «22» – складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
Пунктами 12, 14 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.
У разі здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна, у якій у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 22. У випадку здійснення таких операцій платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної зазначається код «7». У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1. 5 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Відповідно до п. 21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його рахунок у банку або небанківському надавачу платіжних послуг).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Згідно з п.п. 3 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».
Про перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за зверненням фізичної особи, у разі виявлення розбіжностей
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
При цьому необхідно врахувати наступне.
Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію п.п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас Законом № 2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ст. 102 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, в частині часткового відновлення перебігу строків.
Отже, за зверненням платника з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою, перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року до 27 травня 2022 року.
Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу авіаквитків через платіжні системи юридичною особою, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- проводити такі розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – РРО/ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.
Відповідно до підстав, визначених ст. 9 Закону № 265, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, зокрема у наступних випадках:
- надання для оплати за товар (послуги) реквізитів поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 (далі – поточний рахунок у форматі IBAN), де покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) (п. 2 ст. 9 Закону № 265);
- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону № 265);
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).
Звертаємо увагу, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, авіаційним транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників при продажу авіаквитків через платіжні системи у готівковій або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку:
- використання, як можливих способів оплати рахунків-фактур (у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та/або реквізитів поточного рахунку у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО для такого суб’єкта господарювання не є обов’язковим;
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 14 ст. 9 Закону № 265.
У будь-якому іншому випадку, приймання готівки, використання POS-терміналів, надання споживачам, як способу оплати, реквізитів платіжних карток, електронних платіжних засобів та/або поєднання різних способів оплати, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО та видати або направляти на абонентський номер та/або електронну адресу споживача, фіскальні касові чеки встановленої форми та змісту.
Операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі безалкогольного пива: чи є об’єкт оподаткування акцизним податком?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.5 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно із п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно із Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями пиво безалкогольне відноситься до товарної позиції 2202 та класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00.
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00 (пиво безалкогольне) ставка акцизного податку не встановлена.
Отже, пиво безалкогольне (код згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00) не є підакцизним товаром, відповідно операції з реалізації пива безалкогольного суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі не є об’єктом оподаткування акцизним податком.
Внесення змін до Заяви за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Форму Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про особливості листування через Електронний кабінет
16.12.2024 16:32
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1187), розробленої на виконання вимог пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706) з метою приведення у відповідність положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення), до вимог Закону № 3706 для забезпечення комплексного підходу до механізму застосування режиму експортного забезпечення до операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів.
Постановою № 1187 запропоновано внести зміни до окремих положень Порядку зупинення, зокрема, доповнити новими нормами, що визначають ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в яких відображено операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та уточнено механізм проведення автоматизованого моніторингу для таких операцій.
З повним текстом Постанови № 1187 можна ознайомитися за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-s1187181024
Інформаційні матеріали розміщено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Прес-центр/Презентаційні матеріали/Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення (https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/834866.html).
Про суть управління комплаєнс-ризиками
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
На виконання Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів запроваджується ризикорієнтований підхід до податкового контролю, який передбачає мінімальний рівень податкового контролю для платників з високим рівнем дотримання податкового законодавства та зосередження роботи податкового органу на платниках з підвищеним ризиком порушення податкового законодавства.
Комплаєнс – ризик (податковий ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття на облік, реєстрації платником окремих видів податків, подання податкової звітності, декларування, сплати податкових зобов’язань або невиконання платником іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Управління комплаєнс-ризиками – це системна методологія для виявлення податкових ризиків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» передбачено щоквартальне формування Державною податковою службою України Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та його оприлюднення на вебпорталі ДПС.
Платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку, матимуть певні податкові переваги та спрощення механізму взаємодії з податковою службою.
ДПС створено окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.
Субсайт надає платникам можливість перевірити, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку, та отримати актуальну інформацію щодо середніх показників критеріїв у розрізі регіонів, кількість платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на поточну дату тощо.
Про запровадження системи управління податковими ризиками під час прес-конференції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбулася прес-конференція для представників медіа за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова на тему «Запровадження системи управління податковими ризиками».
Під час заходу повідомив, що з вересня поточного року стартувала інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).
Звернув увагу, що мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Постанова № 854 – це методологічна основа та базовий документ для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками, дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Зупинився на основних видах ризиків.
Це:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Податкові нововведення під час семінару з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу за участі начальника Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова.
На порядку денному - новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Також розглянуті питання щодо права громадян на податкову знижку, легалізації найманої праці та особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції «Призначення платежу».
Представникам бізнесу нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected], яка покликана покращити взаємодію платників податків з представниками податкової служби області.
Проінформували про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Актуальні питання під час засідання «круглого столу» з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси відбулося засідання «круглого столу» з представниками бізнесу.
У фокусі уваги - основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, новації податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Обговорювали питання застосування податкової знижки, легалізації трудових відносин, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з нагальними питаннями.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Дніпровська ДПІ: відбулася зустріч з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова.
Обговорювали реалізацію експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року..
Також розглянули питання офіційного працевлаштування найманих працівників, застосування податкової знижки, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Нагадали про можливості Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками та роботу антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»: податкові новації відповідно до норм Закону № 3813
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закон № 3813: актуальні питання» за участі начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси.
Під час сеансу платники отримали відповіді на актуальні питання щодо запроваджених норм податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Також під час сеансу платників проінформували про основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Про реформи та новації податкового законодавства під час зустрічі з представниками ІГС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за ініціативи інституту громадянського суспільства проведено зустріч за участі начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси.
Основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» - головні питання зустрічі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
16.12.2024 15:05
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,8 млрд грн, темп росту склав 157,0 відсотків.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, які призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.
«Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків», – підкреслила Наталя Федаш.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію розділ VІІ «Ліцензування» Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 3817 право на отримання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Також, відповідно до п. 42 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або не здійснює листування з контролюючим органом через Електронний кабінет, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
Для здійснення листування з контролюючим органом в електронному форматі необхідно подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (форма F/J 1391602).
Додатково зазначаємо, що відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 47 Закону № 3817 підставою ненадання суб’єкту господарювання ліцензії в автоматичному режимі є, зокрема відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців.
Видобування природного газу: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 38,5 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 38,5 млн гривень. Сума надходжень виросла на понад 2,3 млн грн, або на 6,6 відс., у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року.
Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати за листопад 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 303,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками екологічного податку спрямовано понад 303,7 млн гривень. Це майже на 65,6 млн грн, або на 27,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України.
Про терміни, в які здійснюється реєстрація в ЄРПН ПН/РК, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ), та направлення квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації таких ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації в ЄРПН.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація ПН_РЕЗ в ЄРПН скасовується (разом із розрахунками коригування, які були складені до таких податкових накладних).
До уваги платників єдиного податку третьої групи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.
Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.
Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Надходження коштів від покупців після робочого дня (у вихідні/святкові дні) за допомогою платіжних карт Visa i MasterCard: як провести через РРО/ПРРО оплату за товар?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.
Зокрема, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Водночас, Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.
Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ є абзац третій п. 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Таким чином, отримані СГ платежі із використанням еквайрингу слід фіскалізувати із обов’язковим дотримання наступних умов: фіскалізація таких операцій відбувається не пізніше наступного робочого дня СГ на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ, з дотриманням хронології здійснення таких операцій, але не пізніше ніж придбаний товар буде вручений покупцю.
Закриття, зміна призначення/перепрофілювання об’єкта оподаткування або припинення господарської діяльності платника: яке значення вказується в графі 14 розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує про таке.
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
У випадку закриття об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок припинення господарської діяльності платника податків, або зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування) платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається або щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття або зміни відомостей щодо об’єкта оподаткування подається платником податків у разі, якщо об’єкт оподаткування, на момент подання інформації, є відкритим та перебуває на обліку в контролюючому органі.
Заява за ф. № № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за формою № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка).
Відповідний стан об’єкта оподаткування проставляється з дотриманням п. 7 Пам’ятки.
При закритті об’єкта оподаткування/зміні призначення/перепрофілюванні у графу 14 «Стан об’єкта оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься одне із значень, що відповідає стану об’єкта оподаткування, що закривається, а саме:
5 – непридатний до експлуатації;
6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику;
7 – зміна призначення/перепрофілювання.
Щодо сплати єдиного внеску за себе ФОПами, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства в період дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) , 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Крім того, Законом України 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
До якого контролюючого органу подається Заява за ф. № 20-ОПП у разі переведення платника на обслуговування до іншого контролюючого органу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Пунктом 10.1 розд. Х Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків згідно з пунктами 10.5 – 10.21 розд. Х Порядку № 1588.
Порядок подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), встановлений розд. VIII Порядку № 1588.
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Якщо у суб’єкта господарювання виникає необхідність подання Заяви за ф. № 20-ОПП під час процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, то платником податків подається Заява за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету податком на додану вартість на понад 14,6 млрд гривень
13.12.2024 12:04
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2024 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 14,6 млрд грн ПДВ. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли майже на 2,9 млрд грн, або на 24,6 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону підкреслила, що платники Дніпропетровщини відповідально ставляться до виконання своїх податкових обов’язків, забезпечуючи своєчасне надходження податків і зборів до бюджетів. Наразі для бізнесу створюються комфортні умови для звітування та сплати податків. Добровільне дотримання податкового законодавства платником – це головна мета, на яку сьогодні спрямована діяльність податкової служби.
Наталя Федаш подякувала платникам за важливий внесок у фінансову безпеку країни.
Податок на нерухоме майно: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 325,5 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж поточного року фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської об ласті понад 325,5 млн гривень. Це майже на 112,5 млн грн, або на 52,8 відс., більше ніж у січні – листопаді минулого року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,6 млн грн транспортного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 6,6 млн грн транспортного податку. Надходження виросли порівняно з одинадцятими місяцями минулого року на 303,6 тис. грн, темп росту – 104,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.
Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).
Який порядок автоматизованого розрахунку частки неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 6 Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1216 (далі – Порядок № 1216) для здійснення ДПС автоматизованого розрахунку частки неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів (станом на 1 число наступного місяця після закінчення встановлених Національним банком граничних строків розрахунків) (далі – Розрахунок) використовуються такі показники:
- частка неотриманих грошових коштів, яка розраховується у відсотках (визначається з точністю до одного десяткового знаку після коми із заокругленням результату за загальними правилами математики) за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 р.);
- період попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 року) станом на 1 число місяця;
- поточний звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);
- загальний обсяг неотриманих грошових коштів (сума у гривнях без копійок, неотримана від нерезидента на поточний рахунок платника податку, за інформацією Національного банку) за здійсненими протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 року) операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягають валютному нагляду за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків і строки розрахунків за якими закінчилися, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);
- вартість товарів (у гривнях без копійок) за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів (за інформацією Держмитслужби), які підлягають валютному нагляду і за якими закінчилися установлені Національним банком граничні строки розрахунків, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця).
Пунктом 7 Порядку № 1216 передбачено, що Розрахунок щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число місяця) на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії:
- від Держмитслужби – даних, що містяться у митних деклараціях, щодо загальної суми операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, стосовно яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.
Електронна інформаційна взаємодія між електронними інформаційними ресурсами ДПС та Держмитслужби здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
Інформація щодо загальної суми операцій з експорту окремих видів товарів надсилається до ДПС в розрізі платників податків, які здійснюють операції з експорту окремих видів товарів, щомісяця (не пізніше 20 числа) станом на 00:00 годин 1 числа місяця, наступного за звітним, на підставі даних митних декларацій, оформлених протягом попередніх 12 календарних місяців на операції з експорту окремих видів товарів та щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків;
- від Національного банку – даних щодо загальної суми неотриманих грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника податку в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків після їх закінчення.
Електронна інформаційна взаємодія між ДПС та Національним банком здійснюється з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет».
Відповідно до положень Порядку № 1216 Розрахунок (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.
Випадки, в яких юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств не визначається мінімальне податкове зобов’язання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Поряд з цим, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами).
До ваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Якщо в експлуатаційних документах виробника реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) строк експлуатації становить більше 9 років, то РРО можна буде використовувати протягом вказаного строку без врахування обмежень встановлених абзацом другим п.п. 1.5 п. 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» із змінами та доповненнями строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.
Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.
Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід керуватися експлуатаційною документацією виробника РРО.
Якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (абзац другий п.п. 1.5 п. 1 Порядку).
Працівники підприємства не мають права тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
У зв’язку з тим, що працівникам підприємства заборонено тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунку, працівники контролюючих органів не здійснюють їх огляд.
Водночас, будь-які грошові кошти, які знаходяться на місці проведення розрахунків або речі в яких вони зберігаються не можуть вважатися особистими протягом робочої зміни працівника.
Імпорт/експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потрібна ліцензія?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя ст. 15 Закону № 481).
Згідно з частиною вісімнадцятою ст. 15 Закону № 481 імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Отже, імпорт та експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 31.12.2024 здійснюється без наявності ліцензії на здійснення діяльності з імпорту та експорту такими товарами. Імпорт та експорт пального до 31.12.2024 здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також суб’єктами господарювання - виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв), за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.
Операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення алкогольних напоїв у митний режим реекспорту - за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина друга ст. 18 Закону № 3817, набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025).
Згідно з частиною четвертою ст. 24 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 (набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025) визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Відповідно до ст. 30 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01.01.2025, операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, з 01.01.2025 року операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензії: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Експорт алкогольних напоїв відбувається за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.
Імпорт тютюнових виробів здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Ввезення на територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкти господарювання можуть здійснювати за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Експорт тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Імпорт та експорт пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Якими нормативно-правовими актами керуватися при визначенні показників рядків 101, 102 та 103 заголовної частини Розрахунку за звітний період роботодавцям/резидентам Дія Сіті?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 101 заголовної частини Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок)), здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розд. 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 286).
Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04.08.2009 № 09/4-7/176).
Показник середньооблікової
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників!
12.12.2024 13:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України наказом від 02.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема за міжнародними алгоритмами.
Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг застосовуються з 09.12.2024.
Понад 580,4 млн грн плати за землю – внесок фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників плати за землю надійшло понад 580,4 млн грн, що порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 17,4 млн грн більше, темп росту – 103,1 відсотки.
Повідомляємо, що для звірки даних стосовно плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
З початку року юридичні особи поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 673,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж одинадцяти місяців 2024 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 673,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Розглянемо питання: як визначається база оподаткування та які особливості складання зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності?
Згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку № 1307.
Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.
Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).
У графі 7 зазначається:
для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),
для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, з експорту товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п. 97.1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з пп. 6 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307) у випадку здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної (після знака дробу) зазначається код "7".
Пунктом 12 Порядку № 1307 передбачено, що на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «X» та зазначається тип причини 22 – «Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».
У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».
Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням особливостей, визначених п. 16 Порядку № 1307:
-у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця). В цій графі може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Інформація про таку операцію в податковій накладній зазначається одним рядком;
- у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х», зокрема у разі вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- у графі 4 одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
При цьому, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення, та для інших операцій з постачання товарів/послуг Порядок № 1307 визначає різні особливості складання, в зв’язку з чим ДПС розроблено окремі коди електронних форм податкових накладних та розрахунків коригування.
У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині податкової накладної щодо типу причини складання – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині податкової накладної щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та код «0301» у графі 5.
Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження режиму експортного забезпечення.
Акцизний податок з ввезених товарів: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 223,5 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету за операціями з ввезеними товарами платники Дніпропетровщини спрямували понад 223,5 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 83,7 млн грн, або майже на 60,0 відсотків. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Звернула увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі основною метою для податкової служби є планування та здійснення заходів, які спрямовані на забезпечення виконання платниками своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, і мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Працюємо спільно з бізнесом – підвищуємо рівень дотримання платниками своїх податкових обов’язків.
За операцією з експорту окремих видів товарів застосовано ставку 0 відс., але не виконано критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України: дії платника
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Операції з експорту окремих видів товарів, що здійснює платник, який не відповідає критеріям, встановленим п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), оподатковуються за ставками, встановленими підпунктами «а» і «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ:
14 відс. (для УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00);
20 відс. (для УКТ ЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1002, 1004, 1507, 1512, 1514, 2306).
Якщо експорт окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відс.), у другій частині порядкового номера податкової накладної з експорту Товарів РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ) зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.
Відповідно, платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., код «7» у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).
Таким чином платник, який не виконав критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ, застосував ставку 0 відс. та склав відповідну ПН_РЕЗ, повинен скласти нову ПН_РЕЗ, де зазначити ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).
Які передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що п. п. «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Крім того, абзацами десятим - дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959-ХІІ) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ;
вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою № 944, на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Перехід юридичної особи – платника податку на прибуток підприємств на спрощену систему оподаткування: заповнення розділу 5 розрахунку доходу за попередній рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до абзаців першого – третього п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).
Згідно з формою Розрахунку доходи, отримані суб’єктом господарювання за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пунктами 292.1 – 292.11 та 292.15 ст. 292 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств у рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), зазначають дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.
Таким чином, юридична особа – платник податку на прибуток підприємств, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня, або 01 липня, або 01 жовтня поточного року заповнює розд. 5 Розрахунку на підставі поданої до органу ДПС річної Декларації. При цьому значення показника рядка 01 річної Декларації переноситься до рядка «Загальна сума отриманих доходів» розд. 5 Розрахунку.
Водночас, суб’єктом господарювання, який прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на підставі даних бухгалтерського обліку на момент подання Заяви (у грудні поточного року) із врахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця поточного року після подання Заяви.
Які розрахунки дозволено проводити суб’єкту господарювання в іноземній валюті на території України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) доводить до відома, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України), Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).
Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.
Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін: відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до частини двадцять п’ятої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, – 100 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Суб’єкт господарювання отримав дозвіл на спеціальне водокористування для використання поверхневих вод: чи є він платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (із змінами) (далі – Водний кодекс), Законом України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами) (далі – Закон № 1264) та іншими актами законодавства.
Спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі спеціальне водокористування, передбачає закріплення об’єкта природних ресурсів шляхом надання відповідного дозволу конкретному суб’єкту для забезпечення умов провадження господарської діяльності (ст. 38 Закону № 1264), наприклад, з метою отримання економічної вигоди.
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу).
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) при провадженні суб’єктами господарювання діяльності із спеціального водокористування передбачено справляння рентної плати за:
- користування надрами для видобування корисних копалин, платниками якої є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ);
- спеціальне використання води, платниками якої є первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Дозвіл на спеціальне водокористування, форма якого затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 23.06.2017 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 липня 2017 року за № 887/30755, надає права на використання як підземних так і поверхневих вод, а також скидів у водні об’єкти із затвердження лімітів забору води та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Використання води – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (ст. 1 Водного кодексу).
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу:
води поверхневі – це води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;
води підземні – це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.
Таким чином спеціальне водокористування, що здійснюється шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні, не пов’язане із діяльністю з видобування обсягів води з підземного водного простору.
З огляду на викладене суб’єкт господарювання, який провадить діяльність із спеціального водокористування шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, але у такого суб’єкта господарювання виникають обов’язки платника рентної плати за спеціальне використання води.
Дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державною податковою службою України (далі – ДПС) розроблено версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновилено версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl =/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Застосування зменшеного розміру (ставки) орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
11.12.2024 13:19
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
У розд. ХІІ ПКУ встановлення ставок орендної плати у меншому розмірі передбачено п. 284.6 ст. 286 ПКУ в частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків. Крім цього, п. 12.3 ст. 12 ПКУ передбачено право органів місцевого самоврядування встановлювати податкові пільги з плати за землю (в т. ч. орендної плати) на підставі рішень органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (із змінами та доповненнями), про обов’язкову евакуацію населення.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
При цьому, згідно з абзацами другим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності», згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.
Отже, враховуючи положення пп. 288.1 і 288.4 ст. 288 ПКУ у разі встановлення рішенням ради, в межах своїх повноважень, на період дії воєнного стану пониженого розміру (ставки) орендної плати, такий розмір (ставка) застосовується суб’єктами господарювання після внесення відповідних змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності. До внесення змін до договорів оренди земель державної і комунальної власності щодо нового розміру (ставки) орендної плати та періоду його застосування, суб’єкти господарювання не можуть застосовувати зменшений розмір (ставку) орендної плати на підставі прийнятого рішення ради, крім випадків, якщо на період дії воєнного стану орган місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, на підставі положень п. 12.3 ст. 12, п. 284.6 ст. 284 ПКУ, прийняв рішення про встановлення зменшеного розміру (ставки) орендної плати з визначенням терміну дії таких ставок та з обов’язковою умовою, що зменшені ставки застосовуються без внесення змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності.
Про особливості обчислення та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за певних умов
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує. Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Яким чином обчислюється та сплачується рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами?
Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).
Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).
За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Пунктом 18 Примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551, передбачено встановлення у гривнях рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до рішень обласних та Київської міської рад.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у Декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої Декларації (абзац перший п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, самостійно обчислює квартальну суму податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів виходячи із річної суми рентної плати, визначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами.
В Декларації та Додатку 9 сума податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Декларації.
Про випадки та строки, в які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців четвертої групи за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами) щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- у випадках, визначених п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Абзацом другим п. 299.11 ст. 299 ПКУ встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Під час зустрічі з представниками бізнесу про головне
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбулася зустріч представників податкової з платниками податків.
На порядку денному - новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізацію експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Розглянули питання легалізації трудових відносин, права громадян на податкову знижку, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Звернули увагу на роботу Комунікаційної податкової платформи створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податкової з нагальними питаннями.
Нагадали про роботу антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».
Про податкові новації під час семінару з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу за участі представників податкової.
У фокусі уваги - новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, реалізація експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Розглянули категорії громадян, які мають право на податкову знижку та обговорили питання офіційного оформлення трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Проінформували про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Комунікаційну податкову платформу на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.
Платникам податків Соборного району м. Дніпра протягом січня – листопада 2024 року надано понад 14 800 адміністративних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – листопада поточного року платники податків Соборного району м. Дніпра отримали 14 818 адміністративних послуг.
Серед найбільш запитуваних адміністративних послуг є:
- видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 3 937;
- надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 3 653;
- внесення змін до відомостей, що містяться у реєстрі платників єдиного податку – 2 435;
- реєстрація платника єдиного податку – 1 781.
«Крім того, платники звертались за отриманням адміністративних послуг таких, як реєстрація реєстраторів розрахункових операцій – 1 010, видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору – 593, реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 580 тощо», - повідомив начальник Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 9,8 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
11.12.2024 11:46
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, платники Дніпропетровщини впродовж одинадцяти місяців поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджетів.
Так, зокрема до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2024 року від платників надійшло понад 9,8 млрд грн ПДФО, що на понад 2,2 млрд грн, або на 29,1 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
«Сьогодні стабільні податкові надходження спрямовуються, перш за все, для фінансування витрат воєнного часу. Відповідно до Національної стратегії доходів до 2030 року передбачувана та прогнозована, фіскально-нейтральна податкова система забезпечує платникам можливості для виконання їх обов’язків, що необхідно для відновлення й сталого розвитку країни. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки! Продовжуємо працювати», – зазначила Наталя Федаш.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців (ФОП) першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
- втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями):
• щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, в якому прийнято таке рішення;
• щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, в якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема фізичні особи – підприємці, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Контрагентами не використовується електронний сервіс ДПС для обміну РК: про зменшення продавцем податкового зобов’язання на підставі РК
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Зокрема, згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених абзацами п’ятнадцятим-вісімнадцятим п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зокрема:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених абзацами другим – четвертим п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
На офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію про можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED),API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа розрахунку коригування отримувачем, тобто фіксує дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.
Отже, зменшення податкових зобов’язань з ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ відображається постачальником у податковій декларації з ПДВ:
- за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування – у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
- за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН – у разі несвоєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.
ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Враховуючи зазначене, ДПС рекомендує платникам податку для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати граничні терміни реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування відповідно до норм абзаців п’ятнадцятого − шістнадцятого пункту 201.10 статті 201 розділу V / абзаців другого – третього п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Водночас, дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).
Який порядок виправлення помилки, у разі помилкового відображення позначки «Х» у графі 3.2.2 податкової накладної?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», внесено зміни до форми та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), якими обумовлена, зокрема, необхідність практичної реалізації податкових механізмів у частині застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції.
З урахуванням зазначених змін графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини податкової накладної (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини розрахунку коригування до податкової накладної) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).
Підпунктом 2 п. 16 Порядку № 1307 встановлено, зокрема, що у разі постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х».
До моменту запровадження РЕЗ позначка «Х» у графі 3.2.2 розділу Б табличної частини податкової накладної не проставляється.
З урахуванням вимог п. 21 Порядку № 1307 у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Таким чином, з метою виправлення помилки (помилкового відображення позначки «Х» у графі 3.2.2 податкової накладної) складається розрахунок коригування, у першому рядку якого зі знаком «–» зазначаються показники рядка податкової накладної, у яких у графі 3.2.2 помилково відображена позначка «Х» та у другому рядку зі знаком «+» зазначаються ті самі показники, при цьому позначка «Х» у графі 3.2.2 не проставляється.
Водночас, до запровадження РЕЗ помилкове проставлення позначки «Х» у графі 3.2.2 не підлягає обов’язковому виправленню.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з торгівлі алкогольними напоями!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі – Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків;
- ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
За інформацією, розміщеною на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html) до окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:
- спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);
- інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));
- сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);
- тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);
- вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));
- вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).
Несвоєчасне подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах: відповідал
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до частини третьої ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, - звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.
Ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений пунктом 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.
Вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.
Згідно з частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції, мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штрафи, встановлені пунктами 31 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовуються.
Пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено, що до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених суб’єктом господарювання – малим виробництвом дистилятів, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), суб’єктом господарювання – малим виробництвом виноробної продукції, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) пива, виробленого суб’єктом господарювання – малим виробництвом пива, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, за неподання/несвоєчасне подання/подання Звіту з недостовірними відомостями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:
- до суб’єктів господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- до малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
При цьому, штрафи, встановлені пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується у разі якщо:
- суб’єкт господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті та подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка;
- суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції та мале виробництво пива у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті та подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.
Порядок внесення змін до облікових даних юридичної особи (її відокремлених підрозділів), відомості щодо яких містяться в ЄДР
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
- інформація органів державної реєстрації;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 9.3 розд. IX Порядку № 1588 визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – Заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», «Інші зміни».
При подані Заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 Заяви за ф. № 1-ОПП при цьому інформація про засновників не подається.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Заява за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Якщо керівник юридичної особи чи відокремленого підрозділу є особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то в разі отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відомостей про зміну відомостей про керівника в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі таких відомостей оновлюються дані про керівника та дані про попереднього керівника як особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, видаляються. Якщо попередній керівник продовжує виконувати обов’язки особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то для оновлення таких відомостей платник податків подає Заяву за ф. № 1-ОПП у порядку, встановленому абзацом першим п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588.
Таким чином, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в ЄДР:
- інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;
- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Порядок заповнення розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
