07:23
Основні джерела надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини протягом 2024 року
09.01.2025 16:24
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – грудня 2024 року до бюджетів усіх рівнів платниками Дніпропетровського регіону спрямовано понад 93,7 млрд грн, що на понад 17,6 млрд, або 23,2 відс., більше ніж за підсумками 2023 року.
Як повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до місцевих бюджетів надійшло понад 41 млрд грн, що склало 44,3 відс. від загальних надходжень. Позитивна динаміка у порівнянні з 2023 роком – понад 6,8 млрд грн, або 19,9 відсотків.
У структурі надходжень до місцевих скарбниць у 2024 році найбільшу частку становлять:
- податок на доходи фізичних осіб – 56,8 відс., надійшло понад 23,5 млрд грн, темп росту до 2023 року – 117,7 відс.;
- плата за землю – 17,4 відс., надійшло понад 7,2 млрд грн, темп росту – 112,2 відс.;
- єдиний податок – 14,4 відс., надійшло понад 5,9 млрд грн, темп росту – 126,3 відсотки.
Вдячні кожному платнику, які сумлінно сплачують податки та забезпечують стабільні надходження до бюджетів!
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007 .
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 08.00 год до 19.00 год, у п’ятницю з 08.00 год до 18.00 год (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 год до 08.00 год, у п’ятницю з 18.00 год (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected] .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Діють нові довідники податкових пільг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі опубліковані нові довідники податкових пільг станом на 31.12.2024, а саме:
- № 127/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- № 127/2 – Довідник інших податкових пільг.
Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії цих пільг.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.
Ознайомитись з довідниками пільг можливо за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Закон № 4113: зміни щодо порядку набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (Закон № 4113) запроваджені новації до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств, які набрали чинності з 01.01.2025.
Крім того, Законом № 4113 передбачено внесення змін до окремих положень Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667) стосовно удосконалення особливостей звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті та особливостей розгляду такої заяви.
Так, відповідно до внесених змін частину четверту статті 6 Закону № 1667 доповнено новим абзацом, який визначає, що вимоги до заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах встановлюються відповідно до ПКУ.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом № 1667) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (далі – Заява) до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті (абзац перший п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Звертаємо увагу, що контролюючий орган протягом 15 робочих днів з дня надходження Заяви надсилає платнику податку Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви за формою, наведеною у додатку до Порядку подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 (далі – Порядок № 99) (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 99).
Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви або відмову від такого оподаткування надсилається юридичній особі у порядку, визначеному ст. 42 розділу II ПКУ.
Податкова вимога
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 060 грн (17 грн х 160).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (із змінами) (далі – Порядок № 610).
Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представники) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 6 розділу IV Порядку № 610).
Терміни та ставки, за якими сплачується військовий збір ФОП – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (ФОПи) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мобільний застосунок «Моя податкова»: отримання відомостей про доходи у смартфоні
08.01.2025 12:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова».
Для цього необхідно:
- завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play.
- ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису (КЕП) будь-якого надавача;
- у розділі «Послуги» обрати меню «Отримати відомості про суми виплачених доходів»;
- вказати необхідний період*, за який користувач бажає отримати відомості.
Результат отримується за 5 хвилин.
*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Також звертаємо увагу, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.
Закон № 4113: зміни у справлянні військового збору для ФОПів на загальній системі оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирають чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом № 4015, зокрема, збільшено розмір ставки військового збору з 1,5 відс. до 5 відс., у тому числі для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які не є платниками єдиного податку.
Разом з тим, Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
Оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 розділу IV ПКУ.
Так, доходи ФОПів, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ (пункт 177.1 статті 177 розділу IV ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пункт 177.2 статті 177 розділу IV ПКУ)
Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV ПКУ, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 розділу IV ПКУ).
ФОПи подають річну Декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 розділу І «Загальні положення» ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 177.11 статті 177 розділу IV ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Отже, розрахунок податкового зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.
Враховуючи зазначене, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік отриманого ФОП, який не є платником єдиного податку, від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.
При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.
Сплата земельного податку іноземною юридичною особою – нерезидентом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами, або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
- взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).
Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
До уваги самозайнятих осіб!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Підпунктом 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Згідно з п.п. 3 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється в разі:
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, – з дати такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, подає особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) та копію документа, відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Узяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них Заяви за ф. № 5-ОПП (п.п. 3 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588).
Таким чином, фізична особа, відносно якої внесено до Реєстру самозайнятих осіб запис про припинення незалежної професійної діяльності, та яка має намір провадити незалежну професійну діяльність вдруге, стає на облік в контролюючому органі за місцем свого постійного проживання у день подання Заяви за ф. № 5-ОПП та копій документів, що підтверджують право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вдруге, не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності вперше, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Плата з 01.01.2025 за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Статтею 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:
1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:
- в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, – для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
- в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;
3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:
- в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
- в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817
Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Закон № 3817: здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 3817) запроваджені новації щодо здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Так, роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом:
- дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції/газонаповнювальні пункти/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Дії платника при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо його відкриття у Заяві за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу не подавалася
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Новий сервіс для платників - «Е-повідомлення»
07.01.2025 14:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів:
▪ податковий номер платника
▪ назва та код територіального органу ДПС
▪ код території
▪ отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Про особливості податкового адміністрування для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує, що на період включення платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства для таких платників діють наступні податкові переваги.
► Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з якою платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
► Не розпочинаються перевірки ДПС, а саме:
• фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України;
- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
- документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
► Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.
► Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.
► Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Визначення загального МПЗ земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) повідомляє, що особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються п. 170.14. ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов’язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов’язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з ПДФО.
Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
- ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Відповідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
- суми сплачених податків, зборів, платежів.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.
Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.
Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.14.7 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Платникам податків!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», вводяться в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Про основні види податкових ризиків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Пунктом 10 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого Постановою № 854, визначено, що основними видами податкових ризиків є:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі нюанси заповнення Заяви за формою № 20-ОПП, поданої через Електронний кабінет
07.01.2025 13:57
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Згідно з пунктами 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (Заява за формою № 20-ОПП), протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Заява за формою № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.
Заява за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за формою № 20-ОПП).
У розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Заяви за формою № 20-ОПП:
у графі 7 зазначається назва населеного пункту/району у місті,
у графі 8 – тип вулиці (вулиця/бульвар/площа/проспект/провулок/проїзд/узвіз тощо),
у графі 9 – назва вулиці,
у графі 10 – номер будинку (арабська цифра),
у графі 11 – доповнення до номера будинку (у разі наявності – літера українського алфавіту),
у графі 12 – корпус (у разі наявності, якщо до номера будинку, який складається з декількох корпусів, додається номер корпусу. Позначається арабською цифрою або літерою українського алфавіту),
у графі 13 – номер квартири (арабська цифра).
При заповненні граф 7 – 9 Заяви за формою № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.
Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у цьому розділі, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів та назв населених пунктів, вулиць тощо, які є актуальними на дату подання Заяви за формою № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.
Виплата на користь члена професійної спілки: чи оподатковується ПДФО сума такої виплати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2025 році складає 4 240,00 грн (3 028,00 грн х 1,4).
Дніпропетровщина: суб’єктами господарювання станом на 01.01.2025 зареєстровано понад 77,1 тисяч касової техніки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом 2024 року станом на 01.01.2025 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області представниками бізнесу зареєстровано 16 586 РРО та 60 564 програмних РРО, з яких – впродовж грудня 2024 року зареєстровано 377 РРО та 1 686 програмних РРО.
Нагадуємо, що порядки реєстрації та застосування РРО затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048) із змінами.
Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (СГ) як платника податків.
Для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до контролюючого органу:
- Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО – у разі здійснення СГ або їх представниками будь-яких розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
- Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями за формою № 1-РРОВ – у разі здійснення СГ або їх представниками операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Податковий борг виник у період дії воєнного стану в Україні: щодо підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ);
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.
Водночас, з 01 серпня 2023 року ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію (абзац перший п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 12 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.
Крім того, установлено, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Також тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Отже, наявність податкового боргу з податків та зборів, який виник у період дії воєнного стану в Україні у платника єдиного податку першої – третьої груп є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Водночас, враховуючи норми п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а також несплати єдиного податку платниками першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. При цьому кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів.
Крім того, у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року (п.п. 9 прим. 1.4.5 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники єдиного податку, які можуть бути платниками ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що для цілей оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відс. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
- 5 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.
Плата за ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також на зберігання пального з 01.01.2025: розмір та порядок внесення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 51 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, пальним, встановлена у таких розмірах:
- пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 0,8 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – в сумі 2 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Cтаттею 53 Закону № 3817 встановлено річну плату за ліцензії на право:
- роздрібної торгівлі пальним – в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожне місце роздрібної торгівлі пальним;
- зберігання пального – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно, є безоплатною (частина друга ст. 53 Закону № 3817).
Ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії, передбаченої частиною другою cт. 53 Закону № 3817) справляється щорічно.
Перший платіж за ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Згідно з ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Щодо запровадження електронного аудиту («е-аудит»), передбаченого розділом 4.2.2(b) «Удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок» Національної стратегії доходів до 2030 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впровадження електронного аудиту («е-аудит») здійснюється в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД). Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку.
Одним із напрямів реалізації НСД є заходи по впровадженню «е-аудит», що сприятиме удосконаленню процесів організації проведення перевірок та цифрової трансформації контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).
На сьогодні прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, розроблено методики проведення перевірок, удосконалено «Електронний кабінет» для забезпечення зручності роботи з великими обсягами даних.
Для платників податків передбачається:
- сприяння достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку;
- надання можливості виправлення виявлених помилок при поданні SAF-T UA файлу (система відображає ймовірні помилки платника);
- підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства;
- забезпечення прогнозованості щодо відбору платника до документальної перевірки.
Для податкових органів запровадження «е-аудит» передбачає:
- введення автоматизації податкових ризиків та поглиблене впровадження ризико-орієнтованого підходу, що підвищить якість відбору платників до документальних перевірок та їх результатів;
- прискорення та спрощення процедури аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку платників;
- стандартизація процесів податкових перевірок;
- зменшення впливу «людського» фактору під час процедур податкового контролю.
Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу. Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу.
З метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури («е-аудит») шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків. Ознайомитись з Меморандумом про участь в експерименті із запровадження Концепції електронного аудиту великим платникам податків можна за посиланням: Головна/БАНЕР/SAF-T/Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).
Протягом 2024 року заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.
На сьогодні SAF-T UA в Україні впроваджується поступово – на даному етапі вимога до формування та подання стандартного аудиторського файлу розповсюджується лише на великих платників податків.
Закон № 3813: опублікування середніх показників критеріїв
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» із змінами;
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (абзац другий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац восьмий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац дев’ятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац одинадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010 (абзац дванадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (абзац тринадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків (абзац чотирнадцятий п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На яку ПСП та при якому граничному доході платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати?
07.01.2025 13:42
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2025 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4).
Отже, у 2025 році ПСП дорівнює 1514,00 грн при граничному доході – 4240,00 гривень.
Довідково: статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 3028,00 гривень.
Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:
- профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;
- допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;
- реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Дніпропетровщина: на податковому обліку перебуває понад 294 тисячі платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.01.2025 знаходилось 294 262 платники податків – юридичні особи і самозайняті особи. У порівнянні з 2023 роком загальна кількість зареєстрованих платників збільшилась майже на 14,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 280 000 осіб).
При цьому, на 01.01.2025 зареєстровано 120 538 юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним минулорічним періодом їх кількість зросла майже на 2,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 118 269 осіб).
Станом на 01.12.2024 на податковому обліку в ГУ ДПС перебувало 173 724 самозайняті особи, що у порівнянні з 2023 роком майже на 12,0 тис. осіб більше (станом на 01.01.2024 – 161 731 особа).
Нагадуємо, що підставою для взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку юридичних осіб:
- які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є надходження відомостей з ЄДР;
- для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР є заява за формою № 1-ОПП.
Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.
Найманий працівник приймає участь у семінарі, який проводиться за профілем діяльності юридичної особи: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4312) організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
Статтею Закону № 4312 визначено, що формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – 8000,00 грн х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2025 році 24 000,00 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях.
У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).
Таким чином, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
До уваги суб’єктів господарювання!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що пунктом 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Порядок) встановлені критерії, за якими визначаються підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема:
- відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації (п.п. 5 п. 2 Порядку);
- загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство (п.п. 1 п. 2 Порядку).
Механізм надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), визначений Порядком надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Відповідно до п. 3 Порядку № 733 для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).
Довідка надається платнику безоплатно.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Форма Заяви наведена у додатку 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Абзацом першим п. 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.
Враховуючи зазначене, для отримання інформації про відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску з метою визначення суб’єкта господарювання критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємству необхідно подати Заяву у паперовій та електронній формі до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до уповноваженого органу.
Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви контролюючим органом, до якого її було подано, підприємство отримує Довідку у паперовій або електронній формі щодо якої було зазначено у Заяві.
У разі звернення підприємств, установ, організацій (далі – платник) до територіальних органів ДПС в частині отримання інформації щодо загальної суми сплачених податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, та суми сплаченого єдиного внеску, територіальний орган ДПС за основним місцем обліку платника в терміновому порядку надає довідку про сплачені суми протягом звітного податкового року в довільній формі на паперовому носії в цілому по Україні. Тобто, якщо звернення платника відбудеться в 2024 році, то вищевказана довідка буде надана за 2023 рік, а в разі звернення в 2025 році, довідку нададуть за 2024 рік.
До уваги юридичних осіб – власників декількох об’єктів житлової нерухомості (квартир)!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), визначається ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника Податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25 000 грн податкового зобов’язання з Податку у разі наявності у юридичної особи – платника Податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.
Чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ? Якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?
За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ не застосовується.
Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.
Оскільки п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначає збільшення суми Податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника Податку.
Щодо переходу ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Коли починається відлік двох послідовних кварталів з метою переходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів, якщо в середині кварталу виник податковий борг у сумі понад 3 060 грн або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік?
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 59.1 ст. 59 ПКУ податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року;
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп (далі – ФОП) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн. або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік (далі – податковий борг), то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник борг.
При цьому наявність боргу перевіряється на кожне 01 число місяця. Якщо податковий борг обліковується на кожне перше число протягом шести послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то ФОП зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого кварталу (останній день шостого місяця).
До уваги ФОПів, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро, звертає увагу платників податків фізичних осіб – підприємців, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами.
Мобілізовані підприємці на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності:
- з податку на доходи фізичних осіб,
- з єдиного податку,
- з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника.
Звертаємо увагу, що заява подається протягом 10 днів після демобілізації або лікування (реабілітації), у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації.
Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».
Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про оформлення трудових відносин
03.01.2025 14:11
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує, що зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – важливий напрямок роботи контролюючих органів.
Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до законодавства, своєчасна сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Звертаємо увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Роботодавець та найманий працівник оформлюють свої взаємовідносини шляхом укладання договору в усній, або у письмовій формі.
Нагадуємо, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок його зміни і розірвання.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Наголошуємо, що своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності роботодавців та соціальної захищеності найманих працівників!
Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Щодо застосування відповідальності до податкового агента у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу (далі – ПКУ) п. 169.4 ст. 169 якого визначений порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Так, згідно з п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Крім того, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 якої при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Також п. 119.1 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульоване питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема, якщо після подачі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями за звітний період платник податків подає новий Розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання такого Розрахунку за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючий Розрахунок внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.
Про затвердження змін до Порядку обліку платників податків і зборів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2024 № 470 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2024 за № 1546/42891) (далі – Наказ № 470) затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17 жовтня 2024 року № 518).
Зміни, внесені до Порядку обліку платників податків, спрямовані на приведення його положень у відповідність до чинного законодавства, також в новій редакції викладено форми № 20-ОПП, № 34-ОПП та № 30-ОПП.
Наказ № 470 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.11.2024 № 98 і він набрав чинності з дня опублікування.
Про сплату платежів на єдиний рахунок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 6 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України (Казначейство) на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;
2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
• «Номер рахунку» - заповнюється номер бюджетного/небюджетного рахунку;
• «Сума податку» - заповнюється сума, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
• «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» - заповнюється номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
• «Додаткова інформація запису» - заповнюється інформація щодо переказу коштів у довільній формі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню
03.01.2025 13:43
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набрав чинності з 01 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», тобто з 01 грудня 2024 року.
Законом № 4113 пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 1.16, яким визначений порядок сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.
Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку а доходи фізичних осіб, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 01 січня 2025 року.
До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться:
- окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо);
- доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо);
- іноземні доходи;
- доходи від продажу інвестиційного активу;
- доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійною діяльністю.
На яку ПСП має право платник ПДФО, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2025 році складає 1514,00 гривень.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2025 році складає 1514,00 грн, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на ПСП, становить – 4240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3028,00 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Особливості здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до ст. 45 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Згідно зі статтями 50 та 89 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа та фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
При цьому ст. 90 ЦКУ встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
Види та організаційні форми підприємств визначені ст. 63 ГКУ.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС. Зокрема, відповідно до такого довідника об’єкт оподаткування «Бар» має код «78», «Кафе» – «247», «Ресторан» – «452».
Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Визначення терміну заклад ресторанного господарства (далі – заклади РГ) наведено в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 219).
Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) РГ поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).
Вибір типу закладу (підприємства) РГ та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.
Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) РГ, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України (п. 1.6 Правил № 219).
На фасаді приміщення закладу (підприємства) РГ повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).
Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) РГ або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».
Чи може суб’єкт господарювання отримати інформацію за його письмовою заявою щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиному внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзаців першого і другого п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІКС ДПС) відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3).
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінам (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.
Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Оподаткування ПДФО та військовим збором стипендії, яка виплачується відповідно до угоди за рахунок коштів юридичної особи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 882).
Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло здобувачів освіти у закладах освіти або наукових установах (далі – заклади освіти) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду.
Водночас, п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеного договору між закладом освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну послугу для себе або іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2025 році складає 4240,00 грн на місяць (3028,00 грн х 1,4).
Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2025 році – 4240,00 грн.), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Чи має право на ПСП фізична особа, яка працює неповний робочий день?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород) на суму податкової соціальної пільги (ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 4240,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3028,00 грн х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У 2024 році платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 130,7 млрд гривень
02.01.2025 14:22
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – грудні 2024 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло понад 130,7 млрд грн податків, зборів та платежів.
Так, до Державного бюджету України з початку 2024 року спрямовано понад 52,2 млрд гривень. Це на понад 10,7 млрд грн або на 26,0 відс. більше аналогічного періоду 2023 року.
Місцеві бюджети впродовж 2024 року отримали більш ніж 41,4 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з 2023 роком на понад 6,8 млрд гривень. Темп росту надходжень – 119,9 відсотків.
Державні цільові фонди у січні – грудні 2024 року поповнились єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 37,0 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 16,5 відс. більше ніж за підсумками 2023 року.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і фінансову підтримку держави!» – зазначила очільниця обласної податкової.
При поданні представником фізичної особи заяви про проставлення апостиля необхідно додати оригінал довіреності чи її копію?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України (далі – ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (п. 5 Правил).
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ)).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша ст. 244 ЦКУ).
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша ст. 245 ЦКУ).
За змістом ст.ст. 244 та 245 ЦКУ форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обов’язкова.
Довіреність підписується особою, яка її видала. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом її керівника і скріплюється печаткою цієї організації (ст. 246 ЦКУ).
Крім того, частина третя ст. 245 ЦКУ передбачає спеціальні випадки, коли довіреність, посвідчена спеціально уповноваженими на це органами, прирівнюється до нотаріально посвідченої.
Таким чином, якщо заява на проставлення апостиля подана представником, до неї додається оригінал відповідної довіреності, або її посвідчена копія (копія, засвідчується особою, якій відповідно до законодавства надано право посвідчувати довіреності).
Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.10.2024 № 522) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» - для податкових агентів;
11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» - для податкових агентів.
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Заява щодо періоду щорічної відпустки/терміну втрати працездатності: подання ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 295.1 та 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛП), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності та форм даних заяв нормами ПКУ не передбачено.
Слід зазначити, що з 01 жовтня 2021 року відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (із змінами та доповненнями) для всіх закладів охорони здоров’я передбачено формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.
Інформацію про сформований листок непрацездатності фізична особа – підприємець може перевірити в особистому кабінеті з використанням вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України (в розділі «Мої листки непрацездатності»). Для формування витягу з ЕРЛН необхідно обрати в підменю «Запит на отримання електронних документів», в розділі «Тип звернення» з випадаючого списку – «Витяг з ЕРЛН» та заповнити обов’язкові поля. Отримати сформований витяг можна в розділі «Мої Звернення», вибравши завдання зі статусом «Виконано».
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів до контролюючого органу подається заява:
- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).
В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: дії ФОПа для зняття з обліку в контролюючому органі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє про таке.
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:
як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.
При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.
Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
Зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на зміни в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті.
Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.
Законом № 4113, зокрема уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті.
1. Відповідно до підпункту 170.141.2 пункту 170.141статті 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Змінами, внесеними Законом № 4113 уточнено положення Кодексу та чітко визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. до зазначених доходів застосовується, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
2. Змінами до підпункту 170.141.5 пункту 170.141статті 170 Кодексу уточнено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства.
Для застосування резидентом Дія Сіті до доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. він має відповідати у відповідному місяці вимогам, визначеним пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а саме: розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, а середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб.
З урахуванням змін, внесених Законом № 4113, встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав зазначеним вимогам, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок на доходи фізичних осіб до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
3. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом № 4113 пункт 170.141 статті 170 Кодексу доповнено новим підпунктом, яким визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб.
Так, встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набуде статусу резидента Дія Сіті, до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).
Якщо після настання 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення нового абзацу другого підпункту 170.141.6 пункту 170.141 статті 170 Кодексу щодо необхідності доплати податку на доходи фізичних осіб податковим агентом – резидентом Дія Сіті, який продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», після настання 31 грудня відповідного календарного року, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.
4. Змінами до частини 141статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) уточнено порядок застосування відповідної ставки єдиного внеску новими резидентами Дія Сіті.
На сьогодні єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістів має становити не менше, ніж еквівалент 1200 євро, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має становити не менше 9 осіб, загальна сума податкового боргу протягом 30 днів не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року), встановлюється:
1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.
Змінами, внесеними Законом № 4113, уточнено положення Закону № 2464 та чітко визначено, що єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.
5. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» надано право юридичній особі, яка відповідає не всім вимогам для резидента Дія Сіті, перебувати у зазначеному статусі, але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, в якому вона набула статусу резидента Дія Сіті, за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законом № 4113 частину 141 статті 8 Закону № 2464 доповнено новими положеннями, якими визначено порядок застосування такими юридичними особами відповідної ставки єдиного внеску.
Так, встановлено, що такі юридичні особи до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому вони набули статусу резидента Дія Сіті, сплачують єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску і в такому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів може становити менше 9 осіб).
Якщо після настання зазначеного терміну такий платник – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», такий платник – резидент Дія Сіті зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок за ставкою у розмірі 22 відс. (8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю) щодо доходів, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав зазначеній вимозі, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.
До таких донарахованих сум не застосовується штраф у розмірі 10 відс. донарахованої суми, встановлений пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4113 положення частини 141 статті 8 Закону № 2464 щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 1 лютого 2025 року.
Продаж товарів з використанням мережі Інтернет: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
За якою ставкою податку на прибуток підприємств оподатковуються дивіденди, виплачені банківською установою у 2024 році?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для визначення суми авансових внесків із податку на прибуток підприємств із сум дивідендів, що сплачені до дати набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), банками застосовувалась чинна у відповідному періоді основна (базова) ставка податку у розмірі 25 відсотків.
Якщо дивіденди сплачуються у 2024 році після набрання чинності Законом № 4015, для визначення суми авансових внесків банками застосовується основна (базова) ставка податку у розмірі 50 відсотків.
!!!! При цьому у Декларації за 2024 рік банк має здійснити перерахунок суми авансових внесків за весь 2024 рік за ставкою 50 відсотків.
Тому у рядку 6 додатка АВ до річної Декларації сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді та яка переноситься в рядок 20 АВ Декларації, визначається, виходячи зі значення рядка 5 цього додатку за ставкою 50 відсотків. Сума додаткового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді авансового внеску з дивідендів обраховується за ставкою 50 відсотків та зазначається у рядку 22 Декларації і підлягає сплаті протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.
Одночасно сума авансових внесків із дивідендів, обрахована за ставкою 50 відсотків, відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації та зменшує нараховану суму податку на прибуток банку за 2024 рік.
Про нові рахунки для зарахування податків, зборів та платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що Закон України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015-ІХ) набрав чинності з 01.12.2024 року.
Відповідно до Закону № 4015-ІХ, Державною казначейською службою України відкриті нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів у 2024 році до державного та місцевих бюджетів, контроль за справлянням яких здійснюють органи Державної податкової служби України, за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі ККДБ):
- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- ККДБ 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- ККДБ 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити рахунків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Єдиний внесок: порядок повернення коштів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).
Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Таку Заяву, із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.01.2025 16:11
Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);
- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).
Зобов’язані подавати Декларацію також:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Сплачуєте бюджетні/небюджетні платежі – дотримуйтесь порядку заповнення платіжної інструкції!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Як визначається база оподаткування та складається податкова накладна, у разі списання власно виготовленої/вирощеної продукції?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної зазначається код ознаки 1.
Пунктом 8 Порядку № 1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Згідно з п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 − опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст 198 ПКУ та п. 199.1 ст 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 не заповнюються, крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, в яких графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 - 9 заповнюються.
Таким чином, у разі списання самостійно виготовленої/вирощеної продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, передбачені п. 198.5 ст. 198 ПКУ. База оподаткування з метою нарахування таких податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і використаних для виробництва такої продукції.
У зведених податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі списання такої власно виготовленої/вирощеної продукції, у графі 2 зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких було включено до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані при виробництві/вирощуванні продукції, що списується, та опис (номенклатура) таких товарів/послуг; графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4 - 9 заповнюються у загальному порядку.
Що зазначається в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ якщо товар було імпортовано?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Особливості складання зведених податкових накладних у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ визначено п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).
Пунктом 8 Порядку № 1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Згідно із п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Таким чином, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної, що складається при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ за імпортованими товарами, зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених при ввезенні таких товарів на митну територію України. У разі складання зведеної податкової накладної з типом причини 13 «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів.
Фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне/нульове значення: чи подається Звіт про КІК?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.
Для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (абзац перший п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).
Згідно з п.п. 39 прим. 2.3.3 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток КІК звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).
Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Таким чином, якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне або нульове значення, контролюючою особою обов’язково подається:
Звіт (повний);
додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (Розрахунок прибутку КІК).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
У Звіті та у Порядку № 254 чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.
Графи 1 – 2, 4 – 9, 11 – 17, 21 – 26 та 35 Звіту є обов’язковими для заповнення.
Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.
Отже, графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.
Прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: як надіслати повідомлення до ДПС через Електронний кабінет?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).
У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413):
повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;
у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001004» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «J(F)3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.
Платник має право повідомити про використання/відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.
Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.
До уваги платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку повідомила таке.
Із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141) (далі – наказ № 549), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 549 видано з метою реалізації положень законів України:
- від 22 лютого 2024 року № 3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (далі - Закон №3587);
- від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).
Слід зазначити, що законами №№ 3587, 3706 були внесені зміни до частини п’ятої статті 11 «Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності» Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185), якими впроваджуються особливості нарахування та сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Зокрема, у Законі № 3587 передбачено, що: господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі і які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за відображеними у консолідованій, підтвердженій незалежним аудитором, річній фінансовій звітності результатами фінансово-господарської діяльності. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства.
Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу зі сплати господарськими товариствами дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово- господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Законом № 3706 доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом шостим такого змісту:
«господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк ке пізніше 01 липня року, що настає за звітним.».
Крім того, у Законі № 3706 викладено в новій редакції абзац дванадцятий статті 11 Закону № 185, відповідно до якого господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.
Із метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів №№ 3587, 3706 форма доповнюється додатковими відмітками у полі 10 «Відмітка з платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» заголовної частини форми Розрахунку, а саме:
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, яке здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитом, та сплачує дивіденди з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до такої консолідованої фінансової звітності»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний рік»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі».
В основній частині форми Розрахунку передбачено такі зміни.
Із метою приведення у відповідність до Закону № 3706 викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Сума коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів / сума цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України».
Слід зазначити, що рядок 02 заповнюється не лише господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціон
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Важливий напрямок діяльності податківців Дніпропетровщини - легалізація трудових відносин
31.12.2024 15:18
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Переваги офіційного працевлаштування для працівників:
1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати).
2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників.
3. Право на належні, безпечні умови праці.
4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:
1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;
2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;
3. Трудова дисципліна;
4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.
Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до вимог законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцний фінансовий фундамент і підтримка обороноздатності України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Суб’єктам господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Нормами Закону № 265 передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу.
Алгоритм застосування ПРРО в режимі офлайн визначено Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317), який не містить інформації щодо застосування ПРРО в режимі офлайн при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу.
При цьому, відповідно до абзацу десятого ст. 5 Закону № 265 у разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, їх представники, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в структурних підрозділах, не мають права працювати в режимі офлайн у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу.
Вимоги для включення юридичних осіб та ФОПів до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.
Так, відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами);
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Зокрема, п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до Переліку включаються, за умови одночасної відповідності всім таким критеріям:
- юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.1 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
a) показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням п. 137.5 ст. 137 ПКУ;
б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;
в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
- резиденти Дія Сіті (п.п. 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ): показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті;
- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.3 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
а) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;
б) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи (п.п. 69.41.2.4 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
а) показник різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має від’ємне значення;
б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;
в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
г) площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 01 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством, або платником податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;
- фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.5 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
а) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні 12 звітних (податкових) періодів;
б) показник рівня сплати податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за звітний (податковий) рік дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі;
в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1;
- фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
а) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період перевищує 5 мільйонів гривень;
б) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;
в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.
Відповідно до п.п. 69.41.2.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.
Згідно з абзацами першим – десятим п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Перелік оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
До Переліку включається інформація про:
- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.
Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку.
Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку.
У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку у день виявлення такого факту.
Відповідно до п.п. 69.41.5 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Факт включення або виключення платника податку до/з Переліку застосовується виключно для цілей п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.41.6 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» про картку платника
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями за участі начальника Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Картка платника: актуальні питання».
Платники отримали відповіді на питання щодо отримання адміністративної послуги «Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків», а саме щодо: переліку документів, необхідних для отримання послуги, а також вимоги до них; порядку та способів їх подання; строків надання послуги тощо.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»: про єдиний внесок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ): актуальні питання ».
Під час сеансу платники отримали відповіді на питання щодо бази нарахування, порядку обчислення та сплати ЄСВ, термінів подання та порядку заповнення звітності тощо.
Також запитувачів проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створеної на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку платники податків можуть звернутись з нагальними питаннями.
Під час брифінгу про податкові новації відповідно до норм Закону № 3813
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбувся брифінг для представників медіа за участі заступника начальника управління – начальника Правобережного відділу Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Неклеси.
Під час заходу посадовець повідомив про новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Він повідомив, що мета імплементації норм Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Утвердження у суспільстві думки про прийнятність і доцільність запровадження елементів соціального договору між платником і ДПС: високий ступінь відповідальності платника, дотримання ним вимог податкового законодавства – не лише іміджеві надбання платника, а й визначені законом преференції. При цьому у фокусі – забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості, уникнення корупційних ризиків.
Законом № 3813, зокрема, передбачено:
1) розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміна «комплаєнс (управління податковими ризиками)»;
2) запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
3)щоквартальне включення юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо), що визначатиметься автоматично, до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік);
4) ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація Державною податковою службою України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв,такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включених до Переліку, таких переваг:
мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно);
отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів;
закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
право платника податків на свій запит у п’ятиденний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Закон № 3813 передбачає створення посади «комплаєнс-менеджера» – посадової особи податкового органу, яка буде відповідальна за взаємодію з платниками податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
