Діорама «Битва за Дніпро»

Глибокий предметний план, що складається із залишків оборонних споруд, зброї, засобів переправи та інших військових атрибутів, спеціальне освітлення зали, звукові ефекти створюють у глядачів ефект безпосередньої присутності на місці штурму Дніпра радянськими воїнами.

Сюжет діорами:

Визволення Дніпропетровської області почалося 8 вересня 1943 р. з'єднаними частинами Південно-західного фронту, а в 20-х числах на кордон області вийшли частини Степового фронту. Їм протистояли 1ТА, 6А групи „Південь” фельдмаршала Еріха фон Манштейна.

Степовий фронт зайняв плацдарми біля сіл Мішурін Ріг, Бородаєвка, Пушкарівка Верхньодніпровського району, Аули Криничанського району, а сили Південно-західного фронту – плацдарми біля сіл Військове і Вовниги Солонянського району. Форсували Дніпро тут частини 6А генерал-майора І.Т.Шлеміна і 12А генерал-майора А.І. Данилова
Вони вийшли до Дніпра 22 вересня 1943 р. біля сіл Олексіївка – Петрово – Свистуново. Цілодобово велося спостереження за ворогом на правому березі, а вночі 24 вересня розвідрота 25 ГСД переправилася через Дніпро і розвідала укріплення ворога на схід від с. Військове. Було вирішено форсувати Дніпро силами 78 ГСП, 25 ГСП. Десант розбили на три групи: у перших двох – по 100 військ., у останній – 50 військ.

В ніч на 26 вересня 1943 р. о 03:00 десант 25 ГСД (командир гвардії г.-м. Г.А. Кривопалов) під командуванням гв. старших лейтенантів В.С. Зєвахіна, М.М. Шишлова і командира, 78 ГСП підполковника М. Григор'єва форсували Дніпро в районі х. Воронове. Вони висадилися в балці Скубовій і зайняли перші траншеї ворога східніше с. Військове (о 05:30 закінчилося форсування всіх трьох десантних груп).

Одночасно, нижче за течією від х. Губінський Запорізької області форсуваання здійснив десант 333 СД (г.-м. О.М. Голоско) під командуванням О.А. Стрижаченко.
Вони висадилися західніше с. Вовниги. 47 ГСД (г.-м. Ф.А. Осташенко) робила спробу форсування Дніпра в районі с. Звонецьке Солонянського району. Вночі розвідгрупа і 2 загони 137 ГСП почали переправу. Біля берега вони були обстріляні ворогом, але висадилися на берег і вели вогонь. Зв'язку з десантом не було, тому що радист загинув.
27 вересня зробили спробу форсувати Дніпро 3 групи, сформованої 142 ГСП, але і вони були обстріляні. Таким чином, спроба форсувати річку біля с. Звонецьке закінчилася для радянських військ трагічно. Тому 47 ГСД, а також 57 ГСД (г.-м. А.П. Карнов) отримали наказ в ніч на 30 вересня почати переправу на плацдармі біля с. Військове-Вовниги.
На світанку 26 вересня 1943 р. фашисти підтягли танки, викликали літаки і почали контратакувати з метою скинути десант у Дніпро.

Для коректування артмінометного вогню по розташуванню радянських війск з району х. Гроза в повітря на аэеостаті піднімались артилерійскі спостерігачі. Їх намагалися розстріляти радянські зенітні батареї і винищувачі. Та, не дивлячись на це, протягом 26 вересня жоден радянський солдат не зміг переправитися через Дніпро.
Переправу налагодили в ніч на 27 вересня силами 35 ГСД (г.-м. І.Я. Кулагін) і 203 СД (п. Т.С. Зданович). Переправу військ через Дніпро забезпечували бійці 5-ої (підполковник Б.Д.Номінас) і 4-ої (полковник К.М.Баладін) понтонно-мостових бригад 12А Південно-західного фронту; 2-ої окремої інженерно-саперної бригади (г.-м. Шапіро), 11-ої штурмовий ІСБ (пол. Конопльов), 8-го моторизованого ПМП (пол. Коржов). З повітря дії наземних військ підтримували частини 17 ПА (г.-л. В.О.Судець). Бойові дії на плацдармі Військове-Вовниги не припинялися ні вдень, ні вночі. Та найскладнішими для радянських військ були саме перші дні з 26 по 30 вересня 1943 р. і саме цей період боїв зображений на полотні.